Мовне питання по-естонськи: як країна інтегрує в суспільство етнічних росіян

До поїздки в Естонію у мене був стереотип, що російську мову у цій країні категорично не схвалюють. Тобто ситуація така ж, як сьогодні в Україні.
 
Мої уявлення ґрунтувалися на відомих на загал фактах: перший закон про мову в Естонії був прийнятий у 1989 році, тобто ще за радянських часів.

Країна, як й інші республіки СРСР, зазнала нищівної русифікації в результаті якої естонська почала зникати з публічної сфери. Тому й назріло рішення про захист рідної мови на державному рівні.

У 1991 році в Естонії створили Департамент мови при міністерстві освіти, який з 1998 року називається мовною інспекцією. Завданням цієї структури є захист естонської мови: контроль якості роботи мовних курсів; перевірки на знання мови працівників у закладах торгівлі, харчування; наявність написів, реклами, назв крамничок, вулиць естонською.



Знання мови та історії Естонії потрібне й для того, аби отримати громадянство. У протилежному випадку можна розраховувати лише на «сірий паспорт» негромадян. Власники такого документу позбавлені права балотуватися і голосувати на виборах до парламенту, створювати чи бути членом політичних партій, працювати в державних і муніципальних органах.

Тобто є усі підстави говорити, що права людей, які розмовляють естонською мовою, в країні захищені. Однак до російської ставлення – доволі толерантне.

Так, скажімо, в готелі, куди поселили нашу журналістську групу, дівчинка на рецепції вільно розмовляла російською. В кафе у центрі Таллінна офіціантка також звернулася до нас російською, запропонувавши меню, у якому назви страв були вказані російською й естонською.

За кілька днів ми мали зустріч з депутаткою естонського парламенту Вікторією Ладськаджою-Кубітс, членкинею Комітету з питань культури. Зрозуміло, що під час нашої розмови не могли оминути й мовного питання.



-Я ніколи не буду заперечувати, що моя рідна мова – російська. Мені також важливо передати її дочці: вона вчиться в естонській школі, але вдома ми з нею розмовляємо російською. Звісно, я добре володію естонською, є громадянкою Естонії. Для мене цей сплав дуже важливий: я - патріотка країни, належу до Консервативної партії, яка підтримує перехід на естонську мову навчання в школах й дитсадках.

Пані Вікторія розповіла, що багато років займається питаннями інтеграції російськомовних громадян в естонське суспільство. Завдяки її ініціативі та активності були відкриті Будинки естонської мови, які пропонують безкоштовні курси вивчення естонської. 



-Це завжди дуже емоційні та особисті теми, як ти визначаєш свій ідентитет, - ділиться пані Вікторія. - У нас сьогодні доволі поширеною є ситуація, коли сорокарічні і люди молодшого покоління сприймають себе невіддільними від Естонії, тобто є естонськими росіянами. Навіть виник термін на позначення такої категорії громадян, який естонською звучить – Eestivenelane.       
 
Такої ж думки й Олена, мешканка Таллінна, з якою ми спілкувалися під час нашого журналістського туру.

Олена також рідною називає російську мову, що не перешкоджає їй вільно розмовляти естонською й вболівати за суспільство, у якому живе. Жінка щиро підтримує Україну у її боротьбі з російськими загарбниками та вважає путінську Росію – недружньою для Естонії державою. Олена розповідає, що нині більшість молоді вчить естонську та обирає ті можливості, які дає громадянам держава.

Також наші естонські колеги зазначають, що в країні почали толерантніше ставитися до російської мови через бажання інтегрувати в суспільство російськомовну меншину. І це було однією з вимог вступу Естонії до Європейського Союзу – у 2002 році створено державний Фонд інтеграції, покликаний допомогти етнічним росіянам вивчити естонську. У 2015 році відкрили для росіян окремий телеканал — «ЕТВ +”», який фінансується державним коштом. 

За статистикою, російську мову в Естонії вважають рідною 25-30% населення.

-Настрої цих людей дуже різні й абсолютно не залежать від кольору паспорту, - ділиться спостереженнями Артур Аукон, головний експерт Естонського центру міжнародного розвитку. - Російськомовність не є ознакою політичної позиції. Часто буває так, що негромадяни Естонії чи громадяни Російської Федерації, особливо ті, які живуть у прикордонній Нарві і добре знають, що відбувається за рікою в Івангороді, не підтримують політику офіційного Кремля. І, зазвичай, є більш патріотичними, ніж, скажімо, мешканці найбільшого спального району Таллінна, які черпали інформацію з програм прокремлівських каналів. 



-Чи відчувають сьогодні естонці загрозу від російської мови?

 Артур Аукон стверджує, що ні. Більшу загрозу становить запозичення термінів з англійської, яка за останні 10 років стала найпоширенішою іноземною мовою в Естонії, витіснивши російську. В країні популярним є мовний флешмоб: «Придумай нове слово», коли, скажімо, замість таких запозичених з англійської термінів: комп’ютер, глобалізація, інфраструктура,-  створили естонські відповідники.

Ще такий важливий момент - в Естонії поступово до 2035 року планують відмовитися від викладання у школах російською. Усі предмети в навчальних закладах й дитячих садках, які фінансуються державою та місцевими самоврядуванням, вестимуться лише державною мовою. 

Очевидно, що російськомовні мешканці не завжди задоволені мовними вимогами в Естонії, але якщо вони хочуть мати гідне місце праці в країні, здобути освіту, то іншого шляху, як вивчення естонської – немає. 

В країні також зростає кількість тих, хто розмовляє англійською, вона є найпоширенішою іноземною. Російська мова залишається другою за популярністю, якою володіє значна частина населення.

Нагадаємо, що Естонія – одна з найменших країн Європи, де 1,3 млн населення, носіями естонської є близько одного мільйона людей.

Ольга КУЦ

Стаття підготовлена в межах навчального візиту у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії