Естонія підтримує Україну на всіх рівнях: приймає біженців, надає зброю та засуджує російську агресію

Жоден переселенець, який отримав прихисток в Естонії, не ночував на матрацах в спортзалі – в країні дбають про гідні умови перебування українців. Для прийому біженців тут залучили соціальні служби, волонтерів, відкрили державні інформаційні пункти, підготували систему освіти. Влада та суспільство підтримують наших людей. Розуміючи, що ця зима в Україні буде складною, готові й надалі допомагати, хоча це серйозний виклик для невеликої країни.

Круїзний лайнер – дім для людей, які рятуються від війни

З початку російської агресії Естонія прийняла більше 110 тисяч біженців із різних куточків України, 60 тисяч залишилися тут жити. Країна надає їм якісні послуги на рівні з власними мешканцями. 

-Отримавши тимчасовий захист в Естонії українці мають ті ж самі права, що й громадяни країни, включно із медичним страхуванням, - розповідає Вадим Іванов, головний антикризовий менеджер Департаменту соціального захисту. 

Чиновник провів екскурсію для журналістської групи з України лайнером, пришвартованим у Таллінні, який нині використовується як прихисток для  біженців з України.

В одинадцятиповерховому судні «Ізабель» нині проживає понад 1600 українців, з яких - 400 дітей. Тут дуже комфортно: є ігрові кімнати, невеличкі крамнички, комп’ютери, допомога психологів й медиків, діти навчаються в школах або ж онлайн. Загалом на кораблі може поміститися понад 2 тисячі людей у 600 каютах.

Завданням Департаменту соцзахисту є надання тимчасового місця проживання для біженців, згодом – допомога у пошуку помешкання на тривалий термін, працевлаштування.З 1 грудня Департамент, провівши тендер, продовжив на рік оренду 157 місць тимчасового проживання: готелів, квартир, суден, приватних садиб. 

- Наш уряд вирішив, що будемо приймати українців стільки, скільки це буде потрібно, - говорить Вадим Іванов.

Зазначимо, що понад 20 тисяч біженців з України з початку війни скористалася послугами тимчасового проживання в Естонії, на надання яких було витрачено 35 млн євро. 
А близько 40% українських переселенців, переважно жінки з вищою освітою, вже працевлаштовані в країні. Такий значний відсоток пояснюється професійними навиками, освіченістю українців, бажанням працювати. Для отримання посад в муніципальних структурах потрібне знання державної мови. Базові курси на початковий рівень естонської є безкоштовними і тривають чотири місяці.

«Школа Свободи» навчає за моделлю мовного занурення

У Таллінні українські діти мають можливість вчитися у «Школі Свободи». Робота над її створенням розпочалася у травні, під класи переобладнали офісні приміщення, ремонтні в окремих приміщеннях ще продовжуються. Зараз у школі навчається понад 570 дітей, працює 60 вчителів, половина яких – переселенці з України. 
Школа діє за моделлю «мовного занурення»: 60% навчання відбувається естонською. Ця модель, сформована в 70-х роках в Канаді, в Естонії використовується для навчання російськомовних учнів: діти опановують державну мову та здобувають знання з предметів.

-В школі є вчителі, які розмовляють лише естонською, і вчителі, які спілкуються українською та викладають переважно точні науки. Є предмети, які викладаються паралельно двома мовами. Одразу естонською вивчаються суспільствознавство, музика, мистецтво, фізична культура. Те, що діти не розуміють, вчителі пояснюють мовою жестів, у картинках та іншими способами, - розповіла Дарина Леванчук, керівниця шкільної спільноти

-Ми поєднали у навчальній програмі два принципи: для українських дітей, які не зможуть повернутися додому, бо їхні рідні міста зруйновані, школа дає освіту, яка дозволить їм відчувати себе повноцінними членами суспільства. І за бажанням – продовжити її у вишах Естонії. А ті, хто буде повертатися в Україну, зможуть швидко влитися в начальний процес вдома, не відчуваючи прогалин у знаннях відповідно до українських програм, - говорить керівник з комунікації в школі Владислав Лушин.

У «Школі Свободи» навчаються діти 7- 12 класів, а учні 1-6 класів відвідують ще одну школу в Таллінні, яка створена для дітей-українців. Також в деяких естонських школах організовано додаткові класи для українських дітей. А частина переселенців з України обрала для навчання школи з російською мовою викладання.«Школа Свободи» розміщена на площі Свободи у Таллінні, тому й отримала таку назву. А ще її організатори у такий спосіб хотіли акцентувати на тому, що тут солідарні з українцями і підтримують у боротьбі за незалежність держави. 

Містечко Тарту стало другою домівкою для 2000 українців

Перші біженці в Тарту були вже 24 лютого: тут відбувалися змагання з жіночої боротьби й спортсменки з України не змогли повернутися додому. 

За кілька днів потік людей, яких війна вигнала з домівок, почав стрімко зростати.

-На кризовий випадок ми підготували спортзал, у якому  можна було б розмістити біженців. Але у співпраці з державою нам вдалося зробити так, що всі, хто приїхали з України, були розселені в готелі, - розповіли у мерії Тарту.

Саме в дні, коли ми відвідували це місто, тут відкрили інформаційний центр, де  біженці можуть отримати всі види допомоги: у центрі зосереджені представники різних муніципальних структур.

На сьогодні близько 2000 біженців живуть у Тарту, більше 500  українських дітей відвідує міські  школи, біля 200 - в садочки. Якщо наплив втікачів з України  триватиме – доведеться відкривати додаткові класи, бо всі місця вже зайняті.

У місті більше 600 українських родин скористалися державною допомогою для оренди житла у 1200 євро, знайшовши квартири для найму.

Влада Тарту не встановлює порогу прийому біженців, хоча це стає все більш складним завданням з огляду на незначну кількість помешкань, які здаються в оренду. 

-Зважаючи на ситуацію в Україні, ми розуміємо, що повинні докласти зусиль, аби й надалі надавати допомогу, - підсумував мер Тарту Урмас Клаас.

Росія - загроза безпеці Естонії та країн-членів НАТО

Так прописано в законодавчих документах, які стосуються оборонної сфери Естонії. А Україна є пріоритетом щодо військової допомоги. З початку  російського вторгнення Естонія надала нам техніки та озброєння на 855 млн євро, що становить третину оборонного бюджету, -  розповіли у Міністерстві оборони країни.

Виходячи з того, що війна в Україні триває, в Естонії намагаються донести до населення, що не тільки офіційні установи мають обов’язки щодо обороноздатності країни, а це – завдання кожного громадянина.
 
Ця концепція оборони має широку площину, її називають широкомасштабною обороною.

Регулярна армія Естонії налічує 4 тисячі осіб, система базується на призові, у списку тих, кого можна мобілізувати - приблизно 230 тис осіб.
Крім сил оборони є також добровольчі воєнізовані формування Кайтселійт, членами яких можуть бути громадяни і негромадяни Естонії. Завдання цієї структури - формувати первинні підрозділи, які будуть захищати країну. 

Кайтселійт регулярно бере участь у загальновійськових та міжнародних навчаннях, проводить власні навчання і спецпідготовку кадрів в різних напрямках. Фінансується міністерством оборони, загалом разом з жіночими та дитячими організаціями налічує понад 28 тис членів, кількість охочих вступити у його лави зросла після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

У міністерстві оборони також наголосили, що ймовірна загроза для безпеки Естонії та країн НАТО через російську агресію змусила урядовців виділити додаткові кошти з держбюджету на обороноздатність країни та посилити передову присутності військових сил НАТО на її території.

Ольга КУЦ

Стаття підготовлена в межах навчального візиту у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії