Естонське місто Нарва – найзручніший кордон для українців, щоб виїхати з Росії

Нарва - третє за величиною місто в Естонії: налічує 60 тисяч мешканців, з яких 97% є російськомовними. Воно розташоване на західному березі річки Нарви, яка впадає в Балтійське море. На східному березі – російський Івангород, до якого 140 метрів через «міст Дружби». Посередині пролягає міжнародний кордон: тут НАТО межує з Росією.

З протилежних берегів річки височіють фортеці: Нарвський замок, зведений данцями у 13 столітті та Івангородська фортеця, побудована у 1492 році московським князем. 

Про особливості естонсько-російського прикордонного посту Нарва-1 журналістській делегації з України розповів керівник пункту Марек Лійва.

Цей кордон перетинають українці, яких примусово вивезли до Росії або ж які виїхали з окупованих країною-агресоркою територій. Його перейшли тисячі біженців, яким вдалося  втекти з окупованого Маріуполя та інших міст й сіл, де тривають бойові дії. 

Коли люди добираються до естонського кордону, вони виснажені, бо російська сторона не створює умов для біженців, які добами стоять в чергах. А на естонському пункті пропуску їх зустрічають працівники соціальних служб, допомагають заповнити анкети, необхідні документи, забезпечують мінімальним продуктовим пакетом, ліками.

З початку війни через Нарву пройшло більше 26 тисяч українських біженців, близько 600 людей залишилися тут жити.

- Допомогу біженцям організували і в українському земляцтві Нарви, - розповідає Ірина Лобанова, яка віднедавна керує організацією. Коли розпочала війна, волонтери земляцтва хотіли поставити намет  на прикордонному пункті, щоб безпосередньо тут спілкуватися з  людьми, які потребували підтримки. Проте їм відмовили – міські посадовці, мабуть, не хотіли викликати роздратування у російськомовних мешканців, які не всі однозначну сприймають збройну агресію Росії проти України. 

А допомогу активісти земляцтва таки налагодили: через міжнародні організації контактували з російськими волонтерами і допомагали українцям потрапляти в Естонію, опісля – влаштовуватися тут.

Як нам розповіли естонські друзі, Нарва тривалий час була культурно і медійно ізольована від Естонії, до Санкт-Петербурга звідси ближче, ніж до столиці країни. Єдиним доступним жителям Нарви російськомовним телебаченням були російські канали. Їхній уплив відчувається і зараз.

У місті ми не побачили українських прапорів як, скажімо в Таллінні чи Тарту, де синьо-жовта символіка на кожному кроці: від адміністративних будівель до торговельних центрів.

До Другої світової війни Нарва була найкрасивішим містом з архітектурою бароко в регіоні Балтики. У 1944 році місто знищила радянська авіація.

Згодом регіон заселили вихідці з Росії та інших радянських республік. У 50-ті роки тут будували заводи, фабрики і доступне житло для людей – «хрущовки». Сьогодні вони є обличчям міста, яке справляє депресивне враження.  

У  публічній сфері в Нарві домінує російська – обслуговування, реклама, меню а в закладах харчування. Тобто ситуація виглядає доволі загрозливо з огляду на те, що Росія пояснює вторгнення в Україну «захистом своїх».

Це місто може стати першим на шляху російської армії, якщо справа дійде до військового конфлікту Росії і НАТО. 

- Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну кардинально змінилася ситуація з безпекою в нашому регіоні, - кажуть в Міністерстві оборони Естонії. – Аби зміцнити обороноздатність країни уряд ухвалив рішення збільшити фінансування на таку ж суму коштів, яка була виділена з бюджету на оборону у 2022 році.

Це додаткові кошти розраховані не лише на закупівлю амуніції та військової техніки, але й на розширення структури наземних збройних сил Естонії. 

Акцент також робиться на реалізації рішень, досягнутих на саміті НАТО в Мадриді, який відбувся в липні цього року: підсилити військову присутність на території країн Альянсу, Естонії в тому числі. НАТО відправило підкріплення на свій східний фланг в рамках так званої  «розширеної передової присутності», - повідомили у міністерстві.

Серйозні військові інвестиції заплановані і на наступний рік -  на оборонну сферу буде скеровано 2,8% ВВП Естонії, що становитиме майже 2 млрд євро.

Зростання фінансування оборонної сфери демонструє наскільки  серйозно в Естонії сприймають ситуацію із загрозою для безпеки країни.

Ольга КУЦ

Стаття підготовлена в межах навчального візиту у рамках спільного проєкту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру міжнародного розвитку за підтримки Посольства США у Києві та Міністерства закордонних справ Естонії