Чи зможе Україна цього року виплатити борги
$4,7 млрд щороку - стільки Україна буде виплачувати зовнішнім кредиторам у 2019, 2020 та 2021 роках. Цього місяця буде перше суттєве навантаження на держбюджет. Чи є у держави гроші?
Є дві основні складнощі з державним боргом: це виплати боргів у валюті та рефінансування короткострокових внутрішніх облігацій. Саме вони є основними турботами для Міністерства фінансів. Більше року інвестори переважно купували короткострокові ОВДП, а умови для позик на зовнішніх ринках були не дуже привабливими.
Зовнішній та внутрішній валютний борг
Справа в тому, що 2019, 2020 та 2021 роки є найбільш навантаженими за зовнішніми виплатами: кожного року Україна має сплачувати $4,7 млрд зовнішнім кредиторам.
Наприклад, в 2019 році основні платежі (а це виплати за єврооблігаціями) припадають на травень і вересень — $2,6 млрд і $2 млрд виплат відповідно. Наприклад, на травень припадає погашення єврооблігацій на $1 млрд, які були випущені у 2014 році під гарантію уряду США. У вересні потрібно буде сплатити ще понад $660 млн за єврооблігаціями, які були випущені у 2015 році в ході реструктуризації зовнішнього боргу.
Також протягом року більше $1 млрд становлять платежі по обслуговуванню зовнішнього боргу, тобто відсотки за користування позиками. В основному це відсотки по єврооблігаціях, тоді як борги перед іншими країнами в структурі державного боргу займають невеликий обсяг.
Що стосується кредитів МВФ, то більша їх частина — це так званий гарантований борг, оскільки позичальником виступає НБУ, а гарантом — Кабмін. Тобто Мінфіну не доведеться погашати ці кредити з державного бюджету, це вже головний біль Нацбанку, у якого свій бюджет на такі речі. Загалом на користь МВФ, враховуючи відсотки, у 2019 році припадає трохи більше $1 млрд, а у наступні два роки — по $500 млн.
Основна проблема цих боргів полягає в тому, що на рахунках уряду на кінець квітня залишилося дуже мало валюти, і уряд був змушений придбати близко $2 млрд у НБУ для травневих виплат. Це пов’язано з тим, що запозичити гроші на гарних умовах у Міністерстві зараз уже не встигнуть.
Чи вдасться позичити валюту на зовнішніх ринках
Щодо виплат у вересні, то тут в уряду є кілька джерел, які можуть допомогти з поповненням рахунків. Якщо перегляд програми МВФ у травні буде успішним, Україна зможе вийти на ринки єврооблігацій на кращих умовах, ніж зараз, та позичити кошти у комерційних кредиторів.
Адже наявні та потенційні кредитори зараз уважно слідкують, як Україна пройде свої “маяки”, від яких залежить, чи варто їй позичати.
Перший такий маяк — це норма про незаконне збагачення (точніше її повернення у нормативне поле). Якщо її буде повернено, то існує високий шанс, що МВФ перегляне свою програму, Нацбанк отримає черговий транш від фонду.
Другий маяк - це так званий закон про “спліт” (розділення - англ.). Йдеться про ліквідацію Нацкомісії з регулювання фінпослуг і розділення її функцій між Нацбанком і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Втілення цих двох змін та продовження програми з МВФ покращить наше позиціонування на зовнішніх ринках.
Загалом на цей рік Мінфін запланував $4 млрд зовнішніх запозичень. Припускаю, що з них близько $2 млрд Мінфін залучить через звичайні єврооблігації. Частково випуски вже зроблені. Також у бюджет має надійти другий транш Євросоюзу макрофінансової допомоги: це близько $560 млн. Крім того, вже здійснено позику під гарантію Світового банку на суму 529 млн євро.
Тих, хто побоюється, що всі ці запозичення призведуть до зростання боргу, можемо заспокоїти: це навряд чи станеться, адже більшість грошей буде повернено кредиторам по чинних позиках. За єврооблігаціями буде виплачено майже $1,7 млрд боргу, за іншими позиками – ще біля $1,4 млрд. Чи це нормальна практика - брати нові борги, щоб повернути старі? Цілком. Такої практики дотримуються більшість розвинених країни та країн, що розвиваються.
Вартість запозичень
Насправді більш важливе питання — це вартість запозичень, тобто яку ставку за новими кредитами Мінфін може отримати. Судячи з поточної ситуації — досить непогану, до 9,5%. Це вже краще, ніж 9,75% у минулому році. Як буде далі, передбачити складно, оскільки ринки реагують дуже оперативно на негативні новини.
У травні нас чекає багато подій: це і завершення процесу виборів президента, і виплата по єврооблігаціях, і чергові перемовини з МВФ. Від цих подій буде залежати і вартість зовнішніх запозичень для України.
Рефінансування ОВДП
Ближче до осені активізується розміщення валютних ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики). Близько 63% з них вже вдалося рефінансувати, але було б ідеально погашати їх усі за рахунок нових запозичень.
Ситуація з рефінансуванням короткострокових гривневих ОВДП також покращується. У 2019 році активізувались іноземні інвестори, а в останні два місяці — і українські інвестори. Іноземні інвестори дуже багато грошей вкладають не в короткострокові ОВДП, а у середньострокові – від року до чотирьох, а це дуже позитивний сигнал для України.
Чого очікувати до кінця року
Ризик, що Міністерству фінансів не вистачить валюти на сплату боргів, наразі знято, адже за даними Міністерства, на рахунках є біля $2 млрд, цього достатньо для найближчих виплат. А до наступної пікової виплати зовнішнього боргу ще досить часу для нових запозичень.
Якщо далі внутрішній ринок рухатиметься в тому ж напрямку, а Україна зробить все, щоб отримати прихильність зовнішніх ринків капіталу — 2019 рік, незважаючи на пікові виплати за зовнішніми запозиченнями, буде для України досить успішним.
Тарас Котович,
старший фінансовий аналітик групи ICU