23.12.2019 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

«Жаль, що можу лише раз умерти за Україну!» У Трускавці покажуть фільм про бійців УВО-ОУН

«Жаль, що можу лише раз умерти за Україну!» У Трускавці покажуть фільм про бійців УВО-ОУН

Сьогодні, 23 грудня, музеї міста-курорту до 87-х роковин політичної страти провідників УВО –ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина відбудеться урок історії «Героїчні серця трускавчан». У рамках цього заходу організатори пропонують о 14.30 переглянути фільм «Незламні».

Режисером стрічки є капелан, священнослужитель УГКЦ Михайло Греділь, фільм знятий аматорами, заснований на реальних подіях, які мали місце на Львівщині у 1932 році.

Група бійців УВО-ОУН здійснює напад на польське поштове відділення у Городку для експропріації коштів, аби продовжити боротьбу проти польського гніту над українським населенням Галичини. На головних героїв Василя Біласа, Дмитра Данилишина, Володимира Старика та Юрка Березинського чекають нелегкі випробування, виклики долі, та зустрічі віч-на-віч із ворогом.

Після невдалого нападу на пошту Білас і Данилишин втікали від переслідування поліції, поки в с. Верин їх не оточили селяни, що прийняли націоналістів за кримінальних злодіїв. Один із бойовиків заявив натовпу: «Ми є члени української організації. Ми боремось за Україну. Як ви будете так воювати, то України ніколи не будете мати!». Однак на той час уже надійшла поліція.

Судовий процес над оунівцями тривав 17-22 грудня 1932 року. Обох засудили на смертну кару, іншому учаснику нападу – Мар'янові Жураківському дали 15 років тюрми. «Мені дуже жаль, що я можу лише раз вмерти за Україну», – сказав Дмитро Данилишин в останньому слові. 23 грудня Біласа й Данилишина стратили через повішення.

- В Україні активно вшановуються ювілеї провідників ОУН і командирів УПА, однак в переважній більшості забувають про сотні тисяч рядових учасників визвольного руху. Показовою в цьому контексті є доля бойовиків ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Вони жили у світі підпілля, який мав особливий клімат, у ньому формувалися специфічні характери, воля і відвага. У міжвоєнну добу двоє безстрашних хлопців стали символами нескореності та жертовності українців, прикладом для наслідування і джерелом натхнення для цілого покоління борців за національну свободу.В постійних умовах тоталітарного свавілля сучасникам Біласа і Данилишина залишили тільки один варіант – національно-визвольну боротьбу. , - стверджує Микола Посівнич, автор монографії «Життя на тлі історії ОУН: Білас і Данилишин», дослідник українського визвольного руху.

Судовий процес над Біласом та Данилишиним та їх страта в 1930-х роках залишила глибокий слід в суспільній свідомості. Про них знані поети (Богдан-Ігор Антонич, Олена Теліга, Олег Ольжич) і невідомі складали вірші, які згодом ставали народними піснями. Вдячні нащадки назвали їхніми іменами вулиці в містах і селах (Трускавці, Городку, Калуші, Стрию та Львові), а також побудовано пам’ятники та меморіальні таблиці, стенди в експозиціях в музеях тощо. Сесією трускавецької міської ради їм присвоєно звання «Почесний громадянин міста Трускавець» (2010 р.). Їхніми іменами названий підготовчий юнацький курінь станиці Городок, хлопців посмертно нагороджено одними з найвищих пластових відзнак – Пластовими Залізними Хрестами.

Підготувала Ольга КУЦ


Трейлер фільму «Незламні»


 

 

 

Социальные комментарии Cackle