16.05.2019 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

Замість питної води - мильна бульбашка з обіцянок Кульчинського

Замість питної води - мильна бульбашка з обіцянок Кульчинського

Минулого тижня система водопостачання Трускавця ледь не зазнала колапсу: забір з питного водосховища через тривалі дощі призупинено - каламутність перевищує норму. А вода, яку Трускавець купує у дрогобицького водоканалу, не може забезпечити цілодобове отримання послуги у всіх мікрорайонах міста. Такою є специфіка мережі, яка пристосована до подачі води з двох джерел. Коли одне відсутнє - через технічно-гідравлічну неврегульованість зростає кількість аварій. У цьому мали нагоду пересвідчитись мешканці вулиць Трускавця.

Як вийти з цієї ситуації і чи є перспективи у міського водоканалу? Ми говоримо про це з міським головою Трускавця 2010-2015 рр Русланом Козирем й екс-виконавчим директором ТзОВ «Трускавецький водоканал» Петром Іванишиним.

---

- Руслане Ярославовичу, проблема налагодження водопостачання міста-курорту була актуальною впродовж багатьох років. За каденції  Лева Грицака відмовитися від графіку подачі води у мережі так і не вдалося, хоч  місто й отримало серйозні фінанси – більше 60 млн грн - від продажу «Альфі Плюс» землі біля питного озера. Які саме рішення у часи вашого керування містом посприяли тому, що водопостачання у Трускавці стало цілодобовим для всіх споживачів?

- Коли у 2010 році я був обраний міським головою, то господарка міста виглядала наступним чином: вода - по графіку, ресурси - вичерпані, заборгованість - по всіх статтях видатків, майно міста арештоване, рахунки заблоковані і понад 400 працівників комунального підприємства вимагають погасити борг по зарплаті.

Вода подавалася в мережу абсолютно незрозуміло, був виписаний якийсь графік, кожного дня - висока аварійність, пов'язана з гідроударами й зношеністю та розбалансованістю системи. Ми присвятили вивченню цієї теми 2011 рік, я для себе пробував з’ясувати яким чином можна врегулювати це питання в найкоротші терміни з тими мінімальними фінансовими можливостями, які були на той час.

Співвласники водоканалу - «Альфа Плюс» - пропонували реалізувати грандіозні проекти у вигляді мільйонних інвестицій. Але вони не мали шансу на життя, бо було багато чинників, які не дозволяли їх реалізувати. Наприклад, будівництво нового водогону -  тоді і сьогодні це абсолютно неможливий проект в рамках того законодавства, яке діє.

Тому на порядку денному постало питання легалізації  забору з питного водосховища, який ніколи не припинявся, хоча у 2008 році трускавецькою санепідемстанцією було винесено постанову про заборону використання його як джерела водопостачання. Проконтролювати водоканал у цьому питанні було складно. Але згодом ми прийняли рішення виконавчим комітетом, яке було погоджено на рівні області, і водозабір легалізували.

Далі стояли питання: яким чином у місті функціонують водогони. Після 1991 року у центральній частині міста почалася хаотична забудова і це вплинуло на систему водопостачання також. За період до 2000 року дуже багато було незаконних врізок у мережу і, відповідно, вода не обліковувалася.

І я  розумів, що кожен суб’єкт господарювання буде зменшувати споживання води, переробляючи частину відпрацьованої. Є стоки, які можна переробляти для технічних потреб. І ця тенденція зберігається і сьогодні.  Кількість спожитої води санаторно-курортними закладами, а це найбільші споживачі, зменшується, бо вони економлять.

Вивчивши модель водопостачання міста, ми дійшли висновку, що можемо доволі невеликими інвестиціями дати можливість трускавчанам користуватися водою цілодобово.

- Що для цього необхідно було зробити у першу чергу?

- Насамперед замінити частину центральних водогонів, збалансувати подачу води, врегулювавши тиск, відремонтувати верхній резервуар біля колиби. Від нього йде вода на верхню частину міста. Я залучив для цих потреб більше 3 млн грн, досягнувши взаєморозуміння з інвестором Василем Хмельницьким. За ці кошти ми побудували дві станції регулювання тиску і відремонтували верхній резервуар.

Скажу вам, що Василь Хмельницький абсолютно не довіряв керівникам трускавецького водоканалу, але так склалися обставини, що він став заручником ситуації. Інвестував великі гроші в місто, отримав землю і тепер не знає, що з цим робити. Він публічно заявляв, що це найзбитковіший проект за всю історію його підприємницької діяльності.

Але, на жаль, не всі ці інвестиції виявилися потрібними. Бо після того, як ми побудували другу станцію регулювання тиску на Мазепи, на що пішло 1, 2 млн грн, через кілька місяців керівництво водоканалу заявило, що помилилося й станцію збудовано не втому місці... Оце і є рівень фаховості.

Наприкінці 2012 року ми почали подавати воду у Трускавці цілодобово крім мікрорайону вул. Сагайдачного, де вона була впродовж дня. Паралельно я вів перемовини з інвестором про те, що нам потрібно змінити модель функціонування водоканалу. Однак все впиралося в те, що керівництво «Альфи Плюс» чинило перепони представникам міської влади. Але ми змінили статут, провели збори й ввели представника міської ради.

- Виконавчим директором водоканалу у 2014 році було призначено вас, Петре Кириловичу.  Які питання ви мали вирішити у першу чергу?

- Їх було декілька: зробити аудит фінансово-економічного і виробничого становища підприємства, розібратися з тарифами, вирішити питання озера, несанкціонованого заборону води з нього.

Я з’ясував, що фаховий рівень керівників водоканалу надзвичайно низький, допускається багато технічних помилок, хоча є й грамотні працівники, проте до їхньої  думки не дослухаються. Висновок - треба міняти керівника, бо ніяких змін на підприємстві не відбудеться. Плюс провести скорочення штату – тоді було скорочено близько 22% працівників, але все таки «Альфа Плюс» не дала звільнити кількох осіб, які є непотрібними, але досі працюють на водоканалі.

По озеру – питання було вирішене, його офіційно ввели в експлуатацію у травні 2015 року.

За той час, що я працював, ми зуміли поміняти кілометри магістральних водогонів, не витративши з бюджету ні копійки. Це була така вдала співпраця з підприємцями – вони купували труби й запірну арматуру, а роботи виконував водоканал своїми силами. І працівники мали додаткову заробітну плату. Наприклад, власниками комплексу «Лісова пісня» профінансовано матеріали на суму 600 тис грн. Найбільш грандіозна робота з модернізації водопровідної системи була проведена на вулицях Мазепи й Сагайдачного, де було влаштовано новий водопровід з поліетиленових труб діаметром 400 мм. Після цих робіт на Сагайдачного вода також почала подаватися цілодобово. Нові водогони тоді проклали  і на вулицях Стуса, Скоропадського,Грушевського, Городище та інших.

- Коли ви працювали виконавчим директором водоканалу було досягнуте ще одне важливе рішення – підприємство отримало статус гуртового споживача …

- Так, ми разом з керівництвом міста першими підняли на державному рівні питання врегулювання тарифів. Тоді діяв єдиний тариф для усіх категорій споживачів, встановлений Нацкомісією. Для Трускавця це означало, що дрогобицький водоканал продавав нам воду за тією ж ціною, яку реалізовував для населення. Тому тарифи у Трускавці були вдвічі вищими.

Наші пропозиції лягли в основу проекту урядової постанови про врегулювання тарифної політики у водопостачанні. Процес ухвалення документу затягнувся у часі, це питання 4 рази знімали з порядку денного засідань Кабміну. За цей період Дрогобич нарахував Трускавцю борг за тарифом, який місто оскаржувало. Але коли постанова набула чинності, відповідно до її положень та інших законодавчих актів, у листопаді 2015 року відбувся взаємозалік між трускавецьким, дрогобицьким водоканалами й урядом на суму 11, 5 млн грн. Якби не було оскаржено встановлення єдиного тарифу – ці мільйони сплатили б трускавчани з власних кишень!

На завершення 2015 року борг водоканалу становив 4, 49 млн грн - уряд не погасив заборгованості стосовно юридичних осіб. Однак трускавецький водоканал отримав механізм для формування економічно обґрунтованого тарифу і за наявності фахового менеджменту були передумови, аби підприємство почало працювати стабільно, погасивши залишки заборгованості.

Натомість керівництво трускавецького водоканалу умудрилося примножити її у кілька разів! А через некомпетентність міського голови Андрія Кульчинського і профільного заступника Олексія Балицького, нові, на основі гуртової ціни, тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення були затверджені лише з  травня 2016 року. Таке зволікання дало поштовх до подальшого накопичення боргу, який сягнув понад 12 млн грн!

- У такому скрутному становищі, як сьогодні, міський водоканал ще ніколи не опинявся. Чи можна було цього уникнути?

- Ми неодноразово попереджали про загрози. У грудні 2015 року «Рада міста»  скерувала низку звернень до міської влади щодо створення комісії для вивчення перспектив водопостачання і водовідведення міста, будівництва очисних споруд, формування нових тарифів, звіту керівника водоканалу. У публічних заявах ми наголошували, що зволікання неприпустиме, воно призведе до мільйонних втрат. На жаль, нас не хотіли чути - міський голова не надавав слова на сесії для озвучення пропозицій. А прогнози – справдилися.

Ще одне питання, актуальність якого нині вкотре підтвердилася – очистка води з озера. Питне озеро в залежності від погодних умов має різну каламутність. І для того, щоб використовувати воду з нього майже безперервно, потрібно побудувати відстійники. Це коштує не більше 5-6 млн грн - цілком реальна сума для нинішнього міського бюджету. За наявності відстійників, погодні умови не мали б такого впливу на якість води з озера.

Але сьогодні професійний рівень керівників міста та водоканалу не дозволяє їм вивчити це питання. Вони мислять дуже примітивно, не працюють на перспективу, а живуть сьогоднішнім днем. І ні за що не несуть відповідальності.На мою думку, між міською владою й  директором «Альфи Плюс» є  домовленість: не розглядати озеро як питне у перспективі. Подивіться на технічний стан водоканалу, його організаційну структуру, на його кредиторську заборгованість – і все стане зрозумілим.

Під час напрацювання Стратегії Трускавця «Рада міста» пропонувала розробити проект перспективи  розвитку і модернізації водопостачання та водовідведення міста. І на основі цього проекту пробувати залучити гроші з держбюджету чи грантові на будівництво очисних споруд й відстійників. На розробку проекту потрібно було закласти у бюджеті всього 80 тис грн, але міський голова Кульчинський і його депутатська більшість за це не проголосували. Бо, очевидно, що для них пріоритетом є організація святкувань у місті, вояжі за бюджетний кошт і торгові ятки на  Майдані Незалежності.

- Руслане Ярославовичу, якими, на вашу думку, є перспективи розвитку трускавецького водоканалу?

- Сьогодні водоканал як структура - абсолютно приречена, і я думаю, що не такий довгий час, коли ми його втратимо. І якщо навіть ми перейдемо на воду з Дрогобича, це не вирішить питань Трускавця. Бо дрогобицьку воду неможливо подати у  всі мікрорайони, потрібне додаткове джерело водопостачання – питне озеро.

Проблема водопостачання регіону існувала завжди. І тому ми маємо бути готові до того, що завжди будемо в процесі її вирішення як на глобальному рівні, розуміючи в який спосіб має поступати до нас цей ресурс, так і на локальному, тобто яким чином має функціонувати система водопостачання в місті. Чи за рахунок додаткових резервуарів чи додаткових джерел. Це все повинно ґрунтуватися на розрахунках, кресленнях, документах. А не на тому, як зараз робиться. Сталася халепа - а ми тепер думаємо, як з неї виходити!

Розмову вела Ольга КУЦ


Наша довідка. У 2004 році  комунальне водопостачальне підприємство було реорганізоване у ТзОВ «Трускавецький водоканал», у якому 51% є власністю міської ради, а 49% - «Альфи-Плюс». Керівником трускавецького водоканалу став рідний брат директора «Альфи-плюс» Віктора Возняка – Володимир. у 2007 році «Альфі-Плюс» було продано 132 га землі біля питного озера, ця ділянка стала заохочувальним бонусом для інвестора.

Тодішнє міське керівництво, очолюване Левом Грицаком, уклало договір з «Альфою-Плюс», відповідно до якого фірма повинна була до 2010 року забезпечити Трускавець водою цілодобово, якісно, з двох джерел водопостачання, замінити водогони, збудувати станцію другого підйому. Однак «Альфа Плюс» своїх зобов’язань не виконала.

Міський голова Андрій Кульчинський у передвиборчій програмі «Трускавець-2020» одним з пріоритетів вказав «Питна вода одразу з крану», обіцяючи встановлення сучасних міських систем очистки води, цілодобове забезпечення якісною питною водою.

Социальные комментарии Cackle