07.03.2022 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

Трускавець приймає переселенців з усієї України - у місті розгорнуто центри допомоги біженцям

Трускавець приймає переселенців з усієї України - у місті розгорнуто центри допомоги біженцям

Для розселення українців, які шукають прихисток у Трускавці, вчора задіяли приміщення першої школи. Тут облаштували спальні місця і готові прийняти понад 100 внутрішньо переміщених осіб.

Дерев’яні палети, на них – матраци з постіллю стоять у кількох класах. Також - у спортзалі школи. Тут планують поселяти людей з домашніми тваринами.

photo_2022-03-07_09-38-35.jpg

Біженці їдуть з Харкова, Києва, Житомира, Дніпра та інших міст. У перший день школа прийняла близько 50 внутрішньо переміщених осіб. Їх забезпечили харчуванням, засобами гігієни.

-Ми з Києва, - розповідає Ірина. Впродовж восьми днів родиною: чоловік, донька, мама -переховувалися від бомбардувань у паркінгу сусіднього будинку. Практично звідти не виходили, бо наша квартира на 9 поверсі, а ліфт зламався, коли почалася війна. Тому ми не встигали добігати в укриття по сходах, коли чули сирени повітряної тривоги. Було таке, що біжимо через дорогу в паркінг і чуємо вже над головою вибухи. Тому старалися перебувати там постійно, хоча було холодно. Опалення ніби включили, але ж скільки не стелили на бетонну підлогу – тягнуло сирістю.

І нерви не витримували: двері гримнуть, а ми вже всі здригаємося. Спочатку не планували виїжджати – маємо невеликий бізнес: магазин одягу, думали перечекати найгірші моменти й залишитися у Києві. Але за 500 м від нашого укриття стався сильний вибух і ми просто вже не витримали – хвилювалися за життя доньки. Трускавець нам дуже сподобався - таке чисте повітря. Можливо переїдемо сюди жити.

photo_2022-03-07_09-40-12.jpg

Пенсіонерка Любов Василівна з Дніпра говорить, ледь стримуючи сльози: «Я вже по другому колу переселенка – сама з Донецька, пережила таке жахіття у 2014 році. А останні дні ці всі звуки, сирени – у мне серце розривається, я не витримала напруги. Щось поспіхом закинула в сумку й приїхала сама, діти залишилися в Дніпрі.

Щоб сісти у потяг більше 6 годин стояла у черзі. У поїзді теж нелегко – людей багато, всі втомлені, діти плачуть, але підтримували один одного. Така ситуація об’єднує людей, відчуваємо одну біду на всіх».

У Трускавці на вокзалі зустріли волонтери – Любов Василівна знайшла контакти в на сайті міськради і попередньо їм зателефонувала. Умовами у школі дуже задоволена – тепло, нова постіль, уваги та підтримка людей.

photo_2022-03-07_09-40-45.jpg

photo_2022-03-07_09-41-17.jpg

Центр допомоги для внутрішньо переміщених осіб у Трускавці тижнем раніше було розгорнуто у СЗШ №3. На сьогодні він заповнений – тут перебуває 152 людини, яких розмістили у двох спортзалах та трьох класах.

-На волонтерських засадах цілодобово працює увесь педагогічний колектив, складено графік чергування, - розповідає директор школи Ігор Лецюк. - Приходять й наші випускники, учні старших класів, які зголошуються, щоб допомогти розставити палети, матраци для поселення людей. Представники територіальної оборони патрулюють приміщення.

-Дуже допомагають і наші ресторатори, - доповнює координаторка гуманітарного штабу Олена Петранич. - Щоб не було навантаження на один заклад, ми розподіляємо між ними дні, коли потрібно забезпечити людей гарячим харчуванням. Також жінки, які тут у притулку знайшли прихисток, долучаються до готування - усі разом ліпили вареники.

Для дітей у школі облаштували ігрову кімнату, тує книжки, фарби, олівці. Духовну підтримку надають місцеві священники, семінаристи.

Тимчасову домівку в стінах школи знайшли переселенці з усієї України.

photo_2022-03-07_09-41-50.jpg

Наталія й Андрій Коношеви приїхали з Києва – останнім часом там загрозлива ситуація для їхньої тримісячної дитини. Майже з усіх районів лунають вибухи, обстрілюють уже не тільки стратегічні військові об’єкти, але й мирних жителів.

-Дуже часто, особливо вночі чуємо снаряди, чуємо як щось падає, - розповідає Наталя. – Постійно лунають сигнали тривоги, треба йти в бомбосховище. З маленької дитиною – це складно. Я дуже вдячна волонтерам, які нам допомогли приїхати до Трускавця, я знаю, яка це важка праця, бо сама допомагала у 2014 році. Люди приходять, запитують, що потрібно. Ми – розчулені.

Батьки залишилися в Києві – поки що це більш-менш спокійний район, але не знаємо як буде далі – переживаємо за них.

photo_2022-03-07_09-42-17.jpg

Ярослава Москаленко й Олена Прокопенко розповідають, що добиралися до Трускавця дві доби, прочекавши перед тим 12 годин на вокзалі у Харкові: ледь сіли у п’ятий по рахунку потяг.

-Район, де ми жили - одразу біля окружної дороги – постраждав найбільше. Не розуміємо як нам далі бути, що робити і куди рухатися. Харкова більше немає, його зруйнували, - розповідає Ярослава.

Жінки зуміли вивезти й домашніх улюбленців: кота та собаку, які нарешті приходять до тями від стресу, що зазнали – почали потроху їсти. Для тварин шукають переноску, бо везли їх у сумках. Набираються сил Ярослава та Олена – вони дуже вдячні і зворушені тим, як доброзичливо їх зустріли у Трускавці. Швидше за все рушатимуть далі за кордон, бо переживши жах бомбардувань, хочуть максимально убезпечити себе від стресів.

photo_2022-03-07_09-42-49.jpg

Нагадаємо, що з пропозицією облаштувати у Трускавці приміщення для біженців до міської влади   звернулася американська ІТ-компанія Solve.Care, яка перенесла офіс з Києва до міста-курорту. Представники компанії профінансували закупівлю матраців, постілі, засобів гігієни, матеріалів для ремонтних робіт у третій школі. Лідер компанії залучає до збору коштів для облаштування центрів допомоги переселенцям зарубіжних партнерів.

У Трускавці діє гуманітарний штаб, куди місцеві мешканці, підприємці передають необхідні речі та продукти. Трускавець також отримав гуманітарний вантаж від міст-побратимів з Польщі.

Так об’єднавши зусилля, спільними потугами вдається забезпечити діяльність центрів допомоги біженцям у місті-курорті. Притулки для переселенців створено також в адміністративній будівлі молокозаводу «Карпатські Луки», у приміщенні благодійного фонду «Карітас Трускавець».

Місто-курорт вже надало прихисток 25 тисячам людей з інших регіонів – це більше, аніж місцевих мешканців.

Ольга КУЦ

Статтю підготовлено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку

Социальные комментарии Cackle