09.10.2020 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

Трускавець нагадує курорт динозаврів! А може нагадувати Прип’ять

Трускавець нагадує курорт динозаврів! А може нагадувати  Прип’ять

Був на зустрічі, де обговорювались питання наповнення курорту відпочивальниками, подолання туристичної кризи, розвитку нашого курорту. На жаль, забракло часу щоб виступити. Все, що було задекларовано, цілі, наміри і плани - однозначно хороші, і обіцяють відкрити «друге дихання» Трускавцю.

Але навіть найбільш професійний парашутист завжди має 2 парашути, основний та запасний, для того щоб вижити в разі форс-мажору. Саме слово «вижити» є актуальним, це те, чим кожен з нас зараз займається. Пандемія і як наслідок фінансова криза не може не торкнутись кожного з нас.

Ми акцентуємо увагу на людях, що приїхали до нас лікуватися. А молоді й здорові нам не цікаві? До нас все менше їде людей не тому, що ми стали гіршими. Не їдуть тому, що ми стали скучними. Місто, що має 4 церкви, але не має сучасного стадіону, не має дитячого центру розваг, не має нічного клубу як для наших підлітків, так і гостей міста - просто приречене стати містом «динозаврів». Курорт «динозаврів» ми вже маємо!

Для прикладу, в 2004 році було проведено міжнародний футбольний турнір, приїхало 10 команд: з Києва, Львова, Одеси, Харкова, дві команди з Польщі, прилетіло  «Динамо» Тбілісі. Кожна команда – це близько 40 людей (діти, батьки, тренери). Загалом  400 чоловік тиждень жили в наших готелях, харчувались в наших ресторанах і кожен на згадку придбав собі сувенір. Такі турніри можна хоч щомісяця проводити - наші діти змагаються, розвиваються, а вони залюбки їдуть і привозять гроші. Не важливо, чи це футболісти, чи бандуристи, чи танцюристи.

Під час круглого столу говорили про необхідність якісної промоції нашого міста. «Динамо» Тбілісі летіло до нас в одному літаку з Саакашвілі, що летів на інавгурацію Ющенка (батько одного з футболістів був, як виявилось, міністр закордонних справ Грузії при Шеварнадзе). Коли турнір було завершено, через місяць я зустрів його родину у Львові, привіз і поселив у Трускавці. Він повернувся і відправив свою родину до нас, тому що у нас йому сподобалось.

Чи це не є та сама промоція нашого міста? Промоція, за яку не потрібно платити, більше того, вони їдуть до нас, платять нам, повертаються задоволеними і ще й рекламують нас!
Ми маємо багато спортивних секцій та гуртків, творчих колективів, просто талановитих дітей. Потрібно створити умови, запит є. Потрібно організовувати круті спортивні турніри, проводити фестивалі, семінари. 

Це і є промоція нашого міста, діти, які до нас приїдуть, колись виростуть і, маючи гарне враження з дитинства про Трускавець, однозначно відвідають нас, уже самі будучи батьками. Над цим потрібно попрацювати, так, це «на дистанцію», але ми виграємо зі всіх сторін, ми будуємо для своїх, використовуємо для розвитку своїх, даємо дітям спогади про цікаве дитинство, а не «з підвалу», оздоровлюємо їх. І це ще й дає змогу наповнити наші готелі, кафе, ресторани, магазини...

Я кілька раз спілкувався з Мироном Маркевичем (тренер національної збірної, тепер куратор дитячих та юнацьких національних збірних команд з футболу) - федерація футболу зацікавлена проводити навчально-тренувальні збори в Трускавці. Ми маємо все - сполучення, екологію, ауру здорового міста, все - крім сучасного спортивного комплексу. При тому, що в Києві йде розмова - федерація футболу готова вкласти левову долю коштів в будівництво стадіону з метою використання його для підготовки як своїми збірними командами, так і нашими мешканцями.

Такий же запит є і у Олімпійського комітету, інших федерацій, футбольних клубів вищої ліги... Створіть умови - ми приїдемо! (згадайте ранкові пробіжки  «Металіста» та «Дніпра» на зборах в Трускавці…).  Але такі команди не зацікавиш нашим городом з лавками, їм потрібні певні умови, за які вони платять зовсім немалі кошти в бюджет міста.

Поруч, в 40 хвилинах їзди ми маємо місто, де батьки готові і хочуть «змінити картинку», вирватись з львівського бетону на день і приїхати до нас. Але що ми можемо запропонувати сім’ям з дітьми, крім дельфінарію? Так, це туризм вихідного дня, але ж стіна складається з багатьох цеглинок.

Коли в місті почнуть вкладати в дітей і молодь - місто мало того, що оживе, на дистанції воно розквітне.

Зараз, на жаль, маємо місто динозаврів і курорт динозаврів. Наразі «парашут» один  -  старий і совковий. Не створимо фундамент, гарні умови для розвитку дітей і молоді – буде Прип’ять. Не створимо сучасне місто не тільки для хворих, а й для здорових, молодих і сильних – буде Прип’ять.

За текстом публікації у ФБ Ігоря Мандзяка

Социальные комментарии Cackle