05.04.2022 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

Трускавецький центр видачі речей для переселенців: людям потрібен одяг, а найбільше - підтримка

Трускавецький центр видачі речей для переселенців: людям потрібен одяг, а найбільше - підтримка

Центр видачі одягу та взуття «Теплі обійми» почав працювати у Трускавці через кілька днів після початку російського вторгнення. У соціальних мережах волонтери звернулися з проханням до трускавчан поділитися речами, аби забезпечити необхідним тих, хто знайшов прихисток у місті. У відповідь мешканці принесли багато одягу, постіль, продукти харчування, ліки.

тц1.jpg
Згодом запаси центру почали поповнюватися й завдяки гуманітарним вантажам з-за кордону.

- Сьогодні ми можемо забезпечити необхідним усіх, починаючи від новонароджених діток і до людей похилого віку, – розповідає координатор центру, методист «Народного дому» міськради Оксана Чіпак. – Ми збираємо речі для майбутніх мам, готуємо пакунки для малюків, зібрали візочки, маємо також жіночий, підлітковий одяг, взуття. Чоловічого одягу – менше, бо відправляємо допомогу хлопцям на фронт.


тц2.jpgОксана Чіпак допомогла мамі новонароджених двійнят зібрати все для малюків


Волонтери центру сортують речі та підбирають їх тим, хто цього потребує. Щодня надають допомогу 300 -400 сім’ям, рекорд склала допомога 600 сім’ям, тобто це щонайменше 1200 людей в один день отримали необідні речі.

За час роботи центру «Теплі обійми» сформувався колектив волонтерів, які працюють у центрі постійно. Це Ліля Олексяк, Ірина Чернянська, Наталя Крись, Олена Соляник, Світлана Кривець, Наталя Томашівська, Таня Коновальчук. Волонтерять також  переселенці – Аліна та Андрій з Харкова, був хлопчина Артемко, який повернувся додому, але всі його згадують з теплотою та вдячністю.

- Волонтерів нас до 20 людей, - говорить Оксана Чіпак. - Люди приходять самі, допомагають. Ми нікому не забороняємо, якщо це їм цікаво.

тц3.jpg

тц411+.jpg

На добровільних засадах працює у «Теплих обіймах» Олександр Кожемяка з села Демидів, що на Київщині. Чоловік розповідає: люди, які прибувають з Харкова, Маріуполя приходять у тому, в чому встигли вибігти з домівок: інколи навіть у тапках, або у футболках, без теплого одягу. Були й такі, які мали осколкові поранення.


- Люди дуже пригнічені, тому стараємося до них відноситися по-особливому. – запевняє Олександр. – Ми самі з таких точок, тому розуміємо їхній психологічний стан.

Трускавчанка Ліля Олексяк волонтерить у центрі з перших днів. Побачила оголошення у Фейсбук, що потрібен одяг, зібрала, що могла, принесла і залишилася тут допомагати. Бо відчула, що потрібна людям, які постраждали від війни.

- Коли буває вихідний – то ніби чогось бракує, ти повинен тут бути, підтримати людину, не стільки фізично, скільки морально. Є люди, яких пам’ятаю в обличчя. Пам’ятаю їхні очі, слова, історії, - ділиться емоціями Ліля Олексяк.

тцол.jpgЛіля Олексяк уміє знайти не лише потрібні речі, а й слова, які додають сил 


Ліля розповідає, що її вразив дідусь з Київщини, який проповз під обстрілами на колінах понад 2 кілометри. Ноги були в крові, він замерз, захворів, але був надзвичайно оптимістичним, приходив часто у центр, підтримував інших.

- А  пані Оля з Гостомеля, яка 15 днів просиділа у підвалі, тепер волонтерить з нами, – каже Ліля. - Вона нам як рідна мама чи бабуся. І ця літня жінка сиділа в гумових чоботах і соромилася попросити взуття для себе, бо спочатку хотіла допомогти інших потребуючим.

тцвз.jpg

тцпам.jpg

На жаль, історій українців, які змушують серце стискатися від болю, багато. Трускавець став другою домівкою для десятків тисяч людей, які зуміли врятуватися від жорстокості російських окупантів. Сьогодні вони отримують необхідну допомогу – у місті створено прихистки для тимчасового перебування, заклади харчування пропонують безкоштовні обіди, активну діяльність веде гуманітарний штаб, одягом, взуттям забезпечує центр видачі речей.

тцвид.jpg

Нагадаємо, що центр «Теплі обійми» працює у понеділок-п’ятницю з 11:00 до 17:00, у суботу з 11.00 до 15.00 в приміщенні Палацу культури ім. Тараса Шевченка. Вимушено переселені можуть отримати тут все необхідне, а трускавчани – поділитись речами.


Ольга КУЦ

Статтю підготовлено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку



Социальные комментарии Cackle