Руслан Козир: У Трускавця великі перспективи, але не з цією владою
Напередодні Дня міста на запитання відповідає міський голова Трускавця 2010-2015 років
- Наше Прикарпаття славиться багатьма курортами. Ростуть і набирають популярності Моршин та Східниця. Трускавцю деякі експерти прогнозують занепад. Ваша думка?
- Трускавець однозначно був, є і залишиться курортом номер один. І не тільки на Прикарпатті. Так склалося історично. Трускавець має конкурентні переваги перед іншими оздоровницями. Нам, скажімо, вже 191 рік. А це велика історія – історія європейського курорту, європейських традицій, які, як це не дивно, зберігалися й розвивалися навіть у радянський період.
Сьогодні наш Трускавець може задовольнити відпочивальника зі скромним бюджетом, і відпочивальника з тугим гаманцем. І це також наші плюси. На іміджеві складові курорту працюють як приватний сектор, так і вілли, пансіонати, готелі, санаторії. Тут кожен має свого споживача і за свого споживача бореться, формує відповідну маркетингову політику. І все це – без допомоги влади, яка, на жаль, не формує ці пріоритети, не задає тон іміджевим речам, а лише користає з роботи бізнесу. І це чи не найбільша наша проблема.
Своїми мільйонними витратами на концерти та свята Трускавець «прославився» на всю Україну. Ситуація дійсно дещо парадоксальна. Сьогодні бюджет міста, а це заслуга підприємницького середовища, надзвичайно великий, а системних змін немає. Складається враження, що люди при владі зовсім не розуміють свого призначення. Вірніше діють неадекватно – зароблені громадою кошти стараються якомога швидше розтратити. За моїми підрахунками за 2,5 роки чиновники з мерії пустили на вітер більше 50 млн. гривень. Ці гроші безповоротно втрачені для господарки. Це колосальна цифра – цієї суми вистачило б, наприклад, аби повністю реконструювати курортний парк!
Влада – це в класичному варіанті сервіс для людей. У нас же влада організувала собі сервіс від людей. Не вона обслуговує мешканців та підприємців, а останні обслуговують владу. Це можна спостерігати по роздутому штату виконавчих органів міської ради. У нас в мерії працює стільки ж людей, як і в Дрогобичі, який у чотири рази більший за Трускавець.
Ефективність влади визначається тим, як вона витрачає кошти платників податків. Сьогодні – це неефективне, нераціональне та бездарне витрачання. Одне слово - марнотратство. Чому так? Гадаю, що це тому, що нині при владі є люди, які ніколи, жодним чином не працювали на наповнення бюджету міста, не створювали робочих місць, не інвестували. Їм така праця не відома. Все що вони уміють – годуватися з казни. Перебування таких людей при владі – даремно втрачені роки для міста. Це, звичайно, прикро усвідомлювати.
- Чи бачите перспективи розвитку нашого курорту?
- Я не бачу кроків, які би вчиняла влада, аби подати людям надію на добру перспективу. А про «Великий Трускавець» взагалі промовчу. Те, що сьогодні курорт живе і розвивається - це в першу чергу заслуга, здобуток і напрацювання людей, які працюють у цій сфері. Це керівники санаторно-курортних закладів, приватні підприємці, але ніяк не влада. За останні два з половиною роки влада показала, що вона абсолютно не розуміє, чим вона повинна займатися. Міські посадовці хіба вихваляються роботою, зробленою моєю командою.
Сьогодні ми втратили дуже багато фундаментальних речей для розвитку курорту. Так абсолютно неприпустимо було закривати верхній бювет. Я розумію проблеми суб’єкта господарювання, який його експлуатував, тому що він рахує свої кошти, але якщо влада цьому сприяла і потурала – то це є її пряма відповідальність.
Я не розумію, як можна було допустити відміну швидкісного сполучення з Трускавцем? Це велика втрата іміджу, не кажу вже про те, скільки зусиль і часу нами було покладено, аби Трускавець мав таке сполучення. Адже це курорт, на якому завжди відпочивали і відпочивають люди з багатьох країн. Доводи, що цей рейс був затратним – маловартісні. Поїзд, що тепер прямує зі Львова до Перемишля і з Перемишля до Львова, є не менш затратним на новому маршруті – знаю це, бо добираюсь ним зі Львова до Києва і бачу скільки пасажирів він перевозить. Все це можна було передбачити. Але влада палець об палець не вдарила, аби захистити підписану мною з «Укр- залізницею» угоду про швидкісне сполучення.
Все, що сьогодні ми бачимо – повна дискредитація владою самого визначення: місцеве самоврядування. Абсолютно є неприпустимим, коли орган управління містом перетворюється у монополію кількох людей. Причому людей, які знаходяться поза межами мерії, а в самій мерії мають своїх маріонеток, які виконують їхню волю.
Гадаю, чимало людей зіткнулися з такою практикою місцевих владців, коли ті здійснюють управління не згідно букви закону, а на власний розсуд – хочуть послугу тобі нададуть, а хочуть – ні. Неприпустимими є переслідування підприємців і тих людей, які нелояльні до влади.
Я за те, щоб пропагувати нові напрямки розвитку курорту. Але не розумію, як можна серйозно говорити про те, що на наш курорт будуть їздити китайці за десять тисяч кілометрів. Це просто невігластво з одного боку. А з іншого - це свідчення того, за кого нас ця влада має - за круглих дурнів.
Влада мала би представляти сьогодні весь сегмент бізнесу міста. Від фізичної особи-підприємця до великих і потужних санаторно-відпочинкових комплексів. Адже ці підприємці і підприємства наповнюють казну міста, якою влада розпоряджається. А що виходить? На практиці влада підтримує і пропагує тільки ті підприємства, які оплачують чиновникам відрядження за кордон чи виконують інші прохання. Це рука руку так миє…
- За вашого мерства були інші правила?
- Мене не раз з тих чи інших причин критикували і казали, що Козир плутає міську казну із власною кишенею. Я їх ніколи не плутав, але завжди до грошей міста відносився як до власних. Я знаю, як тяжко вдається заробити гроші і як їх легко можна витратити. Так от, я завжди контролював, аби ці гроші не були марно спущені, а вкладені з користю на перспективу для господарки і громади міста. Трускавець був першим і єдиним містом у найскладніший час для держави і громади, який здійснював щомісячні виплати учасникам АТО і їхнім родичам!
Що стосується господарки - приведу такий приклад. Ми побудували в місті сцену. Витратили близько 200 тис. грн., хоча тоді катастрофічно бракувало грошей на все. Так ось ця сцена економить місту щороку більше 2 мільйонів гривень! Десятки разів вона себе вже окупила.
Або ще приклад. Аби покінчити у Трускавці із затратним централізованим опаленням, ми прийняли рішення виплачувати з міської казни по 4-7 тис. гривень найбіднішим родинам, аби ті змогли встановити у своїх квартирах індивідуальне опалення. Критикували мене? Ще й як! А який ефект сьогодні? Місто від тієї роздачі не втратило, а заробило: немає боргів за газ, немає понищених розірваними теплотрасами доріг, а міський бюджет економить на оплаті за тепло бюджетних установ – мільйони. І це щороку. Не кажу вже про вигоду для кожної трускавецької родини – люди платять тільки за спожите тепло, платять в рази менше, ніж скажімо в Дрогобичі чи Бориславі..
Якщо говорити про міську господарку, то все, що було створено при Козирі – воно функціонує й далі, воно дає для міста ефект. Що новоявлені управлінці захотіли змінити – отримали зворотний ефект. Наприклад, розвалили інформаційно-курортний центр.
Назвіть мені хоча би одне ефективне рішення нинішньої влади. Отож то – немає! А що є? Сцена для балету за півмільйона, яка використовується кілька разів на рік, ніби то великодній кошик за 100 тисяч, автомобіль собі коханим – за мільйон. Замість цього авта можна було запустити в місті для людей п’ять комфортабельних комунальних автобусів. Не кажу вже про святкові концерти за мільйони, ралі – за сотні тисяч …
Після всіх цих владних подарунків за мої кошти, за кошти інших підприємців, платників податків – мені цієї влади хочеться позбутися. І нагадати, що Трускавець – це не лише міська лікарня, а місто-курорт. Коли урветься іншим терпець – Трускавець тоді й стане золотодайною Колхідою…
- Напередодні Дня міста, Дня медичного працівника, що побажаєте трускавчанам, медикам?
- Побажаю міцного здоров’я і добра, радості і любові, достатку і впевненості, правди і справедливості. Як можна менше негативу і побільше планів. Побільше захоплень і роботи, активного життя та нових справ. Берегти традиції, прищеплювати патріотизм дітям і внукам. Бути оптимістами, впевненими, що Трускавець – це ми, і його сьогодення та майбутнє залежить від кожного з нас, що він був до нас, є при нас і буде після нас, але ще кращий, ще привабливіший, бо ми йому віддаємо частинку своєї любові і своєї праці.
Розмову вела Ольга КУЦ