16.06.2018 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

Руслан Козир: У Трускавця великі перспективи, але не з цією владою

Напередодні Дня міста на запитання відповідає міський голова Трускавця 2010-2015 років

2018.jpg

- Наше Прикарпаття славиться багать­ма курортами. Ростуть і набирають попу­лярності Моршин та Східниця. Трускавцю деякі експерти прогнозують занепад. Ваша думка?

- Трускавець однозначно був, є і зали­шиться курортом номер один. І не тільки на Прикарпатті. Так склалося історично. Труска­вець має конкурентні переваги перед іншими оздоровницями. Нам, скажімо, вже 191 рік. А це велика історія – історія європейського курорту, європейських традицій, які, як це не дивно, зберігалися й розвивалися навіть у радянський період.

Сьогодні наш Трускавець може задоволь­нити відпочивальника зі скромним бюджетом, і відпочивальника з тугим гаманцем. І це та­кож наші плюси. На іміджеві складові курорту працюють як приватний сектор, так і вілли, пансіонати, готелі, санаторії. Тут кожен має свого споживача і за свого споживача бореть­ся, формує відповідну маркетингову політику. І все це – без допомоги влади, яка, на жаль, не формує ці пріоритети, не задає тон іміджевим речам, а лише користає з роботи бізнесу. І це чи не найбільша наша проблема.

Своїми мільйонними витратами на концер­ти та свята Трускавець «прославився» на всю Україну. Ситуація дійсно дещо парадоксальна. Сьогодні бюджет міста, а це заслуга підприєм­ницького середовища, надзвичайно великий, а системних змін немає. Складається враження, що люди при владі зовсім не розуміють свого призначення. Вірніше діють неадекватно – за­роблені громадою кошти стараються якомога швидше розтратити. За моїми підрахунками за 2,5 роки чиновники з мерії пустили на вітер більше 50 млн. гривень. Ці гроші безповорот­но втрачені для господарки. Це колосальна цифра – цієї суми вистачило б, наприклад, аби повністю реконструювати курортний парк!

Влада – це в класичному варіанті сервіс для людей. У нас же влада організувала собі сервіс від людей. Не вона обслуговує меш­канців та підприємців, а останні обслуговують владу. Це можна спостерігати по роздутому штату виконавчих органів міської ради. У нас в мерії працює стільки ж людей, як і в Дрогобичі, який у чотири рази більший за Трускавець.

Ефективність влади визначається тим, як вона витрачає кошти платників податків. Сьо­годні – це неефективне, нераціональне та без­дарне витрачання. Одне слово - марнотрат­ство. Чому так? Гадаю, що це тому, що нині при владі є люди, які ніколи, жодним чином не працювали на наповнення бюджету міста, не створювали робочих місць, не інвестували. Їм така праця не відома. Все що вони уміють – годуватися з казни. Перебування таких людей при владі – даремно втрачені роки для міста. Це, звичайно, прикро усвідомлювати.

- Чи бачите перспективи розвитку на­шого курорту?

- Я не бачу кроків, які би вчиняла влада, аби подати людям надію на добру перспекти­ву. А про «Великий Трускавець» взагалі про­мовчу. Те, що сьогодні курорт живе і розви­вається - це в першу чергу заслуга, здобуток і напрацювання людей, які працюють у цій сфе­рі. Це керівники санаторно-курортних закла­дів, приватні підприємці, але ніяк не влада. За останні два з половиною роки влада показала, що вона абсолютно не розуміє, чим вона пови­нна займатися. Міські посадовці хіба вихваля­ються роботою, зробленою моєю командою.

Сьогодні ми втратили дуже багато фун­даментальних речей для розвитку курорту. Так абсолютно неприпустимо було закривати верхній бювет. Я розумію проблеми суб’єкта господарювання, який його експлуатував, тому що він рахує свої кошти, але якщо влада цьо­му сприяла і потурала – то це є її пряма від­повідальність.

Я не розумію, як можна було допустити відміну швидкісного сполучення з Трускавцем? Це велика втрата іміджу, не кажу вже про те, скільки зусиль і часу нами було покладено, аби Трускавець мав таке сполучення. Адже це курорт, на якому завжди відпочивали і від­почивають люди з багатьох країн. Доводи, що цей рейс був затратним – маловартісні. Поїзд, що тепер прямує зі Львова до Перемишля і з Перемишля до Львова, є не менш затратним на новому маршруті – знаю це, бо добира­юсь ним зі Львова до Києва і бачу скільки пасажирів він перевозить. Все це можна було передбачити. Але влада палець об палець не вдарила, аби захистити підписану мною з «Укр- залізницею» угоду про швидкісне сполучення.

Все, що сьогодні ми бачимо – повна дискредитація владою самого визначення: місцеве само­врядування. Абсолютно є непри­пустимим, коли орган управління містом перетворюється у моно­полію кількох людей. Причому людей, які знаходяться поза меж­ами мерії, а в самій мерії мають своїх маріонеток, які виконують їхню волю.

Гадаю, чимало людей зіткну­лися з такою практикою місцевих владців, коли ті здійснюють управ­ління не згідно букви закону, а на власний розсуд – хочуть послугу тобі нададуть, а хочуть – ні. Не­припустимими є переслідування підприємців і тих людей, які не­лояльні до влади.

Я за те, щоб пропагувати нові напрямки розвитку курорту. Але не розумію, як можна серйозно говорити про те, що на наш курорт будуть їздити китайці за десять тисяч кілометрів. Це просто неві­гластво з одного боку. А з іншого - це свідчення того, за кого нас ця влада має - за круглих дурнів.

Влада мала би представляти сьогодні весь сегмент бізнесу міс­та. Від фізичної особи-підприємця до великих і потужних санаторно-відпочинкових комплексів. Адже ці підприємці і підприємства на­повнюють казну міста, якою влада розпоряджається. А що виходить? На практиці влада підтримує і пропагує тільки ті підприємства, які оплачують чиновникам відря­дження за кордон чи виконують інші прохання. Це рука руку так миє…

- За вашого мерства були інші правила?

- Мене не раз з тих чи інших причин критикували і казали, що Козир плутає міську казну із влас­ною кишенею. Я їх ніколи не плу­тав, але завжди до грошей міста відносився як до власних. Я знаю, як тяжко вдається заробити гроші і як їх легко можна витратити. Так от, я завжди контролював, аби ці гроші не були марно спущені, а вкладені з користю на перспекти­ву для господарки і громади міста. Трускавець був першим і єдиним містом у найскладніший час для держави і громади, який здійсню­вав щомісячні виплати учасникам АТО і їхнім родичам!

Що стосується господарки - приведу такий приклад. Ми по­будували в місті сцену. Витратили близько 200 тис. грн., хоча тоді ка­тастрофічно бракувало грошей на все. Так ось ця сцена економить місту щороку більше 2 мільйонів гривень! Десятки разів вона себе вже окупила.

Або ще приклад. Аби покін­чити у Трускавці із затратним централізованим опаленням, ми прийняли рішення виплачувати з міської казни по 4-7 тис. гривень найбіднішим родинам, аби ті змо­гли встановити у своїх квартирах індивідуальне опалення. Критику­вали мене? Ще й як! А який ефект сьогодні? Місто від тієї роздачі не втратило, а заробило: немає боргів за газ, немає понищених розірваними теплотрасами доріг, а міський бюджет економить на оплаті за тепло бюджетних уста­нов – мільйони. І це щороку. Не кажу вже про вигоду для кожної трускавецької родини – люди пла­тять тільки за спожите тепло, пла­тять в рази менше, ніж скажімо в Дрогобичі чи Бориславі..

Якщо говорити про міську гос­подарку, то все, що було створено при Козирі – воно функціонує й далі, воно дає для міста ефект. Що новоявлені управлінці захоті­ли змінити – отримали зворотний ефект. Наприклад, розвалили ін­формаційно-курортний центр.

Назвіть мені хоча би одне ефективне рішення нинішньої влади. Отож то – немає! А що є? Сцена для балету за півмільйона, яка використовується кілька разів на рік, ніби то великодній кошик за 100 тисяч, автомобіль собі коха­ним – за мільйон. Замість цього авта можна було запустити в місті для людей п’ять комфортабель­них комунальних автобусів. Не кажу вже про святкові концерти за мільйони, ралі – за сотні тисяч …

Після всіх цих владних по­дарунків за мої кошти, за кошти інших підприємців, платників по­датків – мені цієї влади хочеться позбутися. І нагадати, що Труска­вець – це не лише міська лікар­ня, а місто-курорт. Коли урветься іншим терпець – Трускавець тоді й стане золотодайною Колхідою…

- Напередодні Дня міста, Дня медичного працівника, що поба­жаєте трускавчанам, медикам?

- Побажаю міцного здоров’я і добра, радості і любові, достатку і впевненості, правди і справедли­вості. Як можна менше негативу і побільше планів. Побільше за­хоплень і роботи, активного життя та нових справ. Берегти традиції, прищеплювати патріотизм дітям і внукам. Бути оптимістами, впев­неними, що Трускавець – це ми, і його сьогодення та майбутнє за­лежить від кожного з нас, що він був до нас, є при нас і буде після нас, але ще кращий, ще привабли­віший, бо ми йому віддаємо час­тинку своєї любові і своєї праці.

Розмову вела Ольга КУЦ

Социальные комментарии Cackle