17.04.2019 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]

Проголосуймо не за конкретне прізвище – проголосуймо за Україну, - Анастасія Журавська

Проголосуймо не за конкретне прізвище – проголосуймо за Україну, - Анастасія Журавська

Дорогі трускавчани!

З болем у серці і криком душі звертаюся до вас, може, з останнім словом.

Результатами виборів Президента шокована. Багато керманичів держави я пережила, але щоб дожити до того, що моєю рідною Україною буде керувати комік, що не володіє державною мовою, не має плану розвитку держави, не мислить як державний діяч і стратег – не розумію. Розчарована тим, як бездумно ми віддаємо свій голос тому, хто молодший, свіжіший (або й невіглас) у політиці, економіці.

На якому високо державному рівні з ним будуть вести переговори, укладати договори? Хто нас захистить від запеклого ворога? Людина, що нас називала «хахлами», висміювала нас як неповноцінних «трудоголиків»?

Гірко й боляче, що найбагатша надрами і працьовитими людьми країна Європи сама себе може загнати в зуби ненаситному сірому карлику, який тільки чекає приходу до влади у нас «своего человека». У білокам’яній уже сплановано, хто буде прем’єром, хто ввійде (введуть) в уряд. Чекають на свій шабаш!

Дивує інше: чому ми такі довірливі, чому не голосуємо холодною головою, а під солодкі обіцянки з телеекранів?Адже прекрасно знаємо, хто за ким стоїть, чиї канали і ким фінансовані, чому і для чого так рвуться до влади.

Зараз питання стоїть руба: бути чи не бути Україні, бо на кону поставлена вся наша самостійність.

Тому треба обирати в другому турі не Президента, а Україну чи Росію, бути нам господарями у своїй Богом даній країні чи дивитись «95 Квартал» десь у Магадані чи Воркуті, а нашим дітям й внукам воювати знову у Чечні чи в Афганістані.

До молоді моє слово.

Розумію, вам хочеться чогось нового, хочеться вже і багато. А так не буває. І я не задоволена сучасною владою, і мені боляче, що за багато років праці у мене мізерна пенсія. Але я живу у вільній країні, володію рідною мовою не під солдафонським чоботом Москви. Запитайте людей з Криму, як їм зараз живеться під Путіним. Вони вам розкажуть, як бояться і слово мовити по-ураїнськи, як ціни зростають і за кого мають татар та українців.

Ви туди хочете?

Коміків можна дивитись, можна й посміятись. Але надіятися на захист і на краще життя не можна. Це – ставленик Москви. Ви хоч раз чули, щоб Росію назвали агресором? Путіна – загарбником?

Тоді за кого і за що гинула наша молодь у грізному 2014? Гляньте в очі Небесній сотні! І хлопцям, що захищають вас на Донбасі. Задумайтесь, ви за Україну чи за Росію?

Кров’ю і сльозами ми відвоювали незалежність. Не зрадьмо ж тих, хто віддав за неї своє життя. З двох кандидатів треба обрати того, хто захистить нас від Путіна, хто не дасть остаточно загинути нашій державі.

На нашу долю випадають тяжкі випробування. Чомусь ми кожного разу обираємо все гірших і ненаситніших керманичів. Але … стиснімо зуби і кулаки, проголосуймо не за конкретне прізвище – проголосуймо за Україну.

Якщо ми не збережемо її зараз, ми вже ніколи не встанемо з колін, станемо вічними рабами нашого північного сусіда, який уже зараз, не дочекавшись остаточних виборів, святкує перемогу. Не даймо йому над нами насміятися, не даймо відродити «русскую империю». Адже він прекрасно розуміє, що без України імперії не буде.

У цій смертоносній і навіть доленосній боротьбі залишаймось справжніми українцями – нескореними, непідкупними, нездоланними, доброзичливими, працьовитими і чесними.

Вірю, що з Божою допомогою ми таки заживемо по-людськи у вільній державі.

Надіюся на ваш розумний вибір, бо вам жити таки в рідній Україні.

З повагою і надією на розумний і правильний вибір.

Анастасія Журавська

м. Трускавець

Социальные комментарии Cackle