Анна Литвин: Нам привили бацилу неповноцінності, але мусимо стрепенутися…

Ця пані до безтямства любить світову й українську літературу. Та що я кажу, сам її образ та  поведінка в розмові – суцільна шляхетність, наче щойно зійшла зі сторінок доброчесного роману. Ми вже раніше  знайомили вас із непересічною трускавчанкою – пані Анною Литвин. Але про таких особистостей  можна  говорити частіше – вони як  добра книга, яку варто перечитувати і відкривати знову…

Пані Анна Литвин 34 роки прожила в далекому Сургуті, займалася проукраїнською діяльністю і мріяла повернутися  в Україну. В тому суворому  краю з нею завжди були книги українських авторів та, як не дивно, україномовне середовище. Вона сама собі його створила своїми переконаннями та силою духу, титанічною працею. Але все ж настав момент, коли бути собою стало неможливим і у 2014 році  вона наважується на неймовірний вчинок: виходить на одиночний пікет проти дій Росії на  Сході України… 

Вже через кілька років  пані Анна з подивом усвідомлює, що не лише північних сусідів варто знайомити з українською літературою.  Провела опитування серед трускавчан та гостей міста і з’ясувала, що крім Лесі  Українки і ще кількох імен, респонденти нікого й не знають… 

Так виникла ідея літературно-просвітницького проєкту «Перехресні стежки», а трошки пізніше й «Літературного фестивалю», що проходив під патронатом Трускавецької міської ради. В результаті - за кілька років пані Анна з помічниками-однодумцями встигла познайомити нас, своїх краян, і гостей міста мало не з трьома десятками сучасних українських письменників. «Не можу охарактеризувати завершення «Перехресних стежок» кількісно. Варто сказати, що вони, без перебільшення, надали Трускавцю інтелектуальної барви. Тепер усі знають, що у нас можна не тільки лікувати тіло, але й зачепити струни душі».

 «Перехресними стежками» надихнула на літературно-інтелектуальні зміни і підростаюче покоління. Тепер у трускавецькій першій школі відкрито літературний майданчик –  там вже без пані Анни, запрошують до себе  авторів, готують презентації книг, творять стінгазети для кожного гостя. Каже пані Анна, що дітям просто неймовірно пощастило з вчителькою  Ларисою Барабаш, яка любить свою професію і прививає любов до літератури через спілкування з «живими» письменниками. Так-так, діти спершу дуже дивувалися, що письменники можуть бути живими. 

- Спочатку ми привезли до них Галину Пагутяк (лауреатку Шевченківської премії) і познайомили з її книгою «В кожного є бабуся» - діти неймовірно щиро сприйняли і авторку, і книгу. Чи Настя Нікуліна – в цієї молодої письменниці розкішне рожеве  волосся і вона має неймовірний підхід до юнацтва. Пише  якраз про підлітків, вміє з ними щиро спілкуватися. Діти  підходили, щоб просто доторкнутися до її волосся, а потім ще й  хвалилися її автографами, – ділиться спогадами пані Анна.

То ж бачимо, що любов до книги має йти від авторитету автора чи того, хто книгу рекомендує. Читання не повинно бути важким як робота. Рекомендує вивчати й історію за художніми книжками. «Так, зустрінемо там художні вимисли, але ж це так неймовірно і розставляє всі крапки над «і»!

Пані Анна «Перехресні  стежки» вже відпустила у вільне  плавання, а «Літературний фестиваль» і цього року пройде у Трускавці. Дуже   сподіваємося, що й наступному  проекту пані Анни  – «Історичні  постаті нашого краю»  –  написано відбутися! Він розпочнеться із наших славнозвісних земляків Сагайдачного і Кульчицького, які походять із села Кульчиці, що на Самбірщині. «Це наші земляки і реальні особи, а мало хто про них знає! У нас на  кожен  квадратний кілометр  - по таланту! Ми не вміємо цим пишатися. Нам привили бацилу неповноцінності, вторинності. Агресивна темінь взяла верх, але мусимо стрепенутися!».

Знакові книги за рекомендацією Анни Литвин:

1)   Гетте  «Сатхартха» - як людина  вчиться філософії чути в собі Бога, чути себе. 2) Джордж Орвел «1984» - антиутопія про вплив тоталітарної держави на людину. 3) Томас Манн «Чарівна  гора»  – ключовий роман не лише німецької, а й всієї європейської літератури ХХ сторіччя  Особливими авторами вважає й наших рідних  Лесю Українку та Івана Франка, Уласа Самчука. Сучасні: Галина Пагутяк, Мирослав Дочинець

Наталія Куцій