20.02.2020 Регіон Розмір шрифту: [+] [-]

Veterano Pizzа – піца з підтекстом

Veterano Pizzа – піца з підтекстом

Які б законопроекти не приймала теперішня, так звана, влада – майданівці та атовці в своїй більшості особисто для мене, сподіваюся, і для вас, були, є і будуть героями. Я не про тих воїнів, які «збирають» податі, чинять моральний чи фізичний тиск на інших, щось ділять і затівають, бо вони «херої» і тицяють УБДешкою в очі. Я про людей, які пройшли пекло війни, біль власних втрат, відродилися і попри все – залишилися Людьми. Я про таких, як Микола Новіков з Луганська, що відкрив і керує Veterano Pizzа в Дрогобичі.


До слова, Veterano Pizzа – мережа піцерій, яку заснував колишній атовець Леонід Остальцев. Засновником бізнесу (власником франшизи) може стати лише ветеран, а от працювати будь-хто. Піцерії цього бренду є в багатьох містах України і користуються шаленим попитом, як у ветеранів і воїнів, так і в простих мешканців. В меню, крім звиклих, таких як «Маргарита» чи «Гавайська», є й особливі: в честь загиблого побратима «Для Буслаєва» і з позивним засновника - «Одуванчик».

IMG_9253.jpg

Мій співрозмовник – Микола Новіков, родом з Луганська. В 2016 році його до Дрогобича привела любов – познайомився через інтернет з дівчиною із Стебника, згодом створили сім’ю і вже мають двійко діточок. Дуже старається спілкуватися українською, каже, що наші люди привчили, бо «казали, що не розуміють».

Піцерія – це вже четверта справа, яку розпочав з нуля. В минулому житті, до усіх сумнозвісних подій, він мав власний магазин техніки і сервісний центр у рідному місті. Все там і залишилося. А кредити ніхто не відмінив, тому мусів шукати нову справу. Поїздив, подивися по наших околицях і відчув, що піцерія має прижитися. «Ми ж починали три роки тому в Стебнику з піци на дровах. Але то було шалено – і опіки, з дровами мороки, і піца зі шматками сажі, і сам в борошні розвозиш замовлення. Схуд шалено, окуляри ледве на вухах трималися» (сміємося). З тістом спочатку чаклував тільки сам, навіть кохану дружину не підпускав: «Тісто воно ж особливе: міняється температура в приміщенні, постоїть довше – вже й смак інший. Люди пробують і кажуть, що ми рецептуру змінили».     

IMG_9292.jpg    

Коли стебницький формат переросли, вирішили перенести справу в більше місто. Трускавець їх прийняти не захотів – виставляв шалену оренду, натомість Дрогобич прийняв радо. «Я не очікував, що на свята може бути такий ажіотаж. Машини не мають де паркуватися. Минулого року на день Валентина ми рекорд встановили – 134 піци. Як не дивно, людям подобається формат «піца з собою» –  несуть «свято в коробці» куди забажають.»  

IMG_9318.jpg

Алкоголю в Миколиній Veterano Pizzа нема і не буде. «Алкоголь причина багатьох бід. Надивися в армії на «аватарів». Через п’яного водія загинув старший брат. Колеги з інших піцерій сміються з мене, але така моя позиція і вона незмінна».

Микола – психолог за освітою, на війні був… медиком Першої окремої танкової бригади. Крові не боявся, помагав чим міг. Старався також психологічно підтримувати хлопців. «Різні випадки бували. Один боєць хотів руки накласти на себе, бо дружина написала, що розлучається. Я йому розказав про своє життя, то він і передумав».

Він багато розповідав про рідний Луганськ, як громили аеропорт і «пікантні магазини». Сумує за містом, але зовсім не за його мешканцями. З батьком також складні відносини: «О, батько – ще той сепаратист. Казав, щоб я втікав, бо по мене точно прийдуть. Старший брат – адекватний, читав правильні ресурси, аналізував і передбачив втрату Луганська. Молодшу сестру вже майже повністю перевиховали ... Але мене тут часто сприймають за «сепара» .     

Питаю, чи піцерія – це справа життя? «Та яке, ні! Я маю мрію ще зі студентських років – відкрити класний центр творчості для дітей, щоб безкоштовно розвивали таланти, дізнавалися нове, веселилися». Але в найближчому майбутньому буде все ж піца: днями Микола відкрив Veterano Pizzа у Стрию і вже націлився на Коломию.

Та на прощання мій співрозмовник з сумом каже: «Успіх справи – це добре, але він не має жодного значення, поки йде війна». В підтвердження своїх слів і намірів за кілька днів після розмови присилає селфі з військових зборів …

Зізнаюсь, я ще ніколи так часто під час інтерв’ю не ставила диктофон на паузу. Місцями було таке, що мають знати тільки спецслужби або дружини атовців (хто в темі, той зрозуміє). Та попри важливість сказаного нашу розмову часто переривав сміх. Бо людині ж властиво забувати біль, вчитися радіти життю по-новому і … смакувати піцу від ветеранів, бо вона дійсно смачнюча!

Наталія Куцій

Фото Вадима Малишева

IMG_9310.jpg

IMG_9312.jpg

IMG_9305.jpg

IMG_9230-HDR.jpg

IMG_9205.jpg

IMG_9258.jpg 

 


Социальные комментарии Cackle