23.06.2020 Регіон Розмір шрифту: [+] [-]

Паралельна реальність: як у стебницькій лікарні медики рятують хворих на коронавірус

Паралельна реальність: як у стебницькій лікарні медики рятують хворих на коронавірус

Менше 20 місць залишилося в інфекційному відділі стебницької лікарні, яка приймає недужих на COVID-19. Тут медики свій день розпочинають не із кави, а з захисних костюмів та огляду пацієнтів, яких рятують від вірусу. 

Журналістам «Джерел Трускавця» вдалося поспілкуватися із завідувачкою інфекційного відділу КНП «Стебницька міська лікарня» Лідією Шкабурою та з’ясувати, яка ситуація із хворими, чи забезпечена медустанова необхідними засобами та як виглядає паралельна до нашої реальність медиків.



- Лідіє Михайлівно, розкажіть, скільки недужих наразі знаходиться на лікуванні?

IMG_20200623_114621.jpg

– Станом на ранок 22 червня у нас на стаціонарному лікуванні перебуває 10 осіб, серед яких 7 із підтвердженим діагнозом COVID-19. Інші недужі здали мазки на аналізи й очікують результатів зі Львова. Також, як повідомили мені колеги, зранку після моєї зміни поступило ще троє пацієнтів. У палаті інтенсивної терапії лежить 4 недужих, із них одна жінка підключена до апарату ШВЛ. Стан усіх хворих - інфекція середньої важкості з переходом у складну.    

Останні 3 тижні спостерігаємо невтішну тенденцію – на Львівщині більшає недужих на COVID-19, Дрогобиччина – не є винятком, на жаль. Така ситуація зумовлено тим, що послабили карантин, люди більше спілкуються, більше виходять на вулицю та менше дотримуються правил захисту. Серед наших шпиталізованих пацієнтів є ті, які хворіють сім’ями – це мама та син, які  мають підтверджений діагноз  COVID-19, у жінки доволі важкий стан перебігу хвороби.

У важкому стані і двоє недужих, які окрім підтвердженого діагнозу коронавірусної інфекції, мають онкозахворювання. У цих пацієнтів недуга протікає у важкій формі, один із них перебуває в лікарні з середини травня. 

- Яка вікова категорія пацієнтів, яких ви нині лікуєте? Чи переважають серед них люди похилого віку?
 
- Вік наших пацієнтів різний: наймолодшому - трохи більше 20 років, є люди середнього віку та пацієнти, яким поза 70 та 80 років. У людей похилого віку присутні супутні хвороби у вигляді цукрового діабету, хронічні захворювання легень, гіпертонія. Перебіг у кожного пацієнта протікає по- різному, інколи старша людина виходить з недуги швидше і легше, ніж молодша. Все дуже індивідуально. 

- Як люди, що хворі на коронавірус, усвідомили, що таки підхопили цю недугу, що змусило їх звернутися до медиків?
 
- У більшості наших пацієнтів захворювання розпочалася з температури тіла, яку ніяк не могли збити впродовж кількох днів. Мова іде про 38° і вище. Налякані цим фактором, люди почали звертатися до сімейних лікарів, відтак ті скеровували їх до нас. Були випадки, коли хворі не могли збити підвищену температуру тіла, і, запідозривши недобре, звернулися до приватних лабораторій та здали аналізи на COVID-19 самостійно. 

IMG_20200623_115112.jpg

Тож до нас такі пацієнти уже приходили із підтвердженим діагнозом. Хоча для всіх пацієнтів ми всеодно проводимо ПЛР-тести й ІФА-аналізи. Лікування недужих на COVID-19 триває щонайменше до двох тижнів. Буває й так, що коли є клінічне одужання в пацієнта, той  пише відмову від лікування і йде на самоізоляцію додому. Вдома людина очікує результатів ПЛР-тестів, які двічі мають показати негативний результат. Лише тоді такий пацієнт вважається повністю здоровим та може виходити з ізоляції. 

Що стосується лікування в стінах нашої лікарні, то на сьогодні усі наші пацієнти є забезпечені медикаментами. Лікарі мають засоби захисту та спецкостюми, щоправда, працювати в такому одязі дуже складно – після зміни виходиш увесь мокрий. Маємо і покращене харчування для хворих, у кількох палатах зроблено ремонт, є тепла вода. Планували цієї весни замінити вікна в лікарні, встановити душові кабінки, все це уже закуплено, але через спалах недуги роботи призупинили, рятуємо людей. 

-  Скільки загалом недужих на COVID-19 може прийняти інфекційний відділ лікарні? 
 
Відділ розрахований на 35 ліжко-місць. Наразі вільними є 20 місць, на скільки часу їх вистачить – спрогнозувати складно. Додам, за необхідності ми можемо перепрофілювати інші відділи під хворих із COVID-19. 
   
На сьогодні маємо таку ситуацію – не можемо розміщувати в одній палаті недужих із підтвердженим діагнозом та тих пацієнтів, у яких лише підозра на коронавірусну недугу. Вони розділені по палатах, бо чекають своїх результатів по тестах.  

- Як триває та як виглядає ваш робочий день?
 
 Ми працюємо бригадно – є 4 лікарські бригади та 5 сестринських. Медики працюють подобово. Тож на чергування на добу заступає 1 лікар, 2 медсестри та 2 санітарки. Нічна зміна на ранок нам готує інформацію перебігу хвороби в пацієнтів: які показники змінилися, чи погіршилися. Заступивши на зміну -  новий лікар одразу здійснює обхід, бо можливо щось слід відкоригувати у лікуванні, потім медсестри проводять маніпуляції. Ми працюємо в засобах захисту – маски, окуляри, рукавиці, захисні костюми – допоки обійдеш хворих  – увесь мокрий й швидко втомлюєшся. Слід бути пильному і самому – не поправляти нічого на обличчі, не торкатися себе. Бували і такі випадки, що вийшла з червоної зони (примітка -  зона - за якою лежать інфіковані на COVID-19), пройшла знезараження, не встигла присісти, як  повідомляють, що везуть нового пацієнта. Знову одягаєш захисне  спорядження і все починаєш спочатку. Не менше роботи і в санітарок та медсестер, окрім маніпуляцій – постійно мають проводити знезараження. 

IMG_20200623_115057.jpg

Симптоматика хворих на COVID-19 часто міняється, тож за такими пацієнтами потрібен нагляд. Багатьом хворим важко і психологічно – щодня бачать лікарів у засобах індивідуального захисту і це посилює тривогу. Тому, щоб розрядити такі стани, з нашими хворими працює психолог, який надає також консультації і медикам. 

Ми ніби живемо в паралельній реальності: в одній бурлить життя, світить сонце, люди поспішають веселитися та гучно святкувати важливі для них події. А в нашій, лікарняній – час призупинився, медики змушені, не дивлячись на спеку, одягати захисні костюми та боротися за життя кожного пацієнта, бачити їхній біль та розгубленість.

- До чого б ви закликали мешканців нашого регіону, бо бачимо, що послаблення карантину, на яке всі так довго чекали, розслабило людей? 

- Важко підібрати слова, щоб достукатися до людей. Бо ворог, з яким ми нині боремося, для багатьох - невидимий. Але так є до того часу, допоки хвороба не зачепить рідних чи близьких. Тому просто пам’ятайте – потрібно дотримуватися правил безпеки та гігієнічних норм. Якщо молоді люди  вважають, що перехворіють і все буде добре, то це неправильний підхід. Бо ця молодь приходить до своїх батьків, бабусь, дідусів і може їх інфікувати. Й не відомо, у якій формі протікатиме недуга у них. Тому будьте пильними, не легковажте, не забувайте про безпеку, менше контактуйте, бережіть себе і будьте здорові! 

Розмову вела Наталя ЗЕЛЕНА

Фото: Дрогобицька міська рада

Социальные комментарии Cackle