ЯКИМИ БУДУТЬ ЦЕНТР ДРОГОБИЧА І ПЛОЩА РИНОК ПІСЛЯ 1 СІЧНЯ 2017 РОКУ?

8 червня 2016 року відбулося засідання Дискусійного клубу. Говорили про те, як зробити центр Дрогобича і площу Ринок пішохідними і звільнити їх від транспорту.

ЧИ Є В ДРОГОБИЧІ “ТОЛКОВИЙ МАЙОР”?

Чи не першою обіцянкою Тараса Кучми, коли він прийняв присягу Дрогобицького міського голови, було очистити площу Ринок від автомобілів.

Проте, які би гарні рішення не приймала міська влада, але якщо нема механізму їх виконання, нічого не буде. А, схоже, такий механізм у цих рішеннях не прописаний.

Член виконкому Дрогобицької міської ради Володимир Бараняк зауважив, що були прийняті відповідні рішення, відповідальними за виконання яких призначили першого заступника міського голови Василя Германа та начальника міського відділу поліції Мирона Карапату. На жаль, поки що спостерігаємо картину, коли машини гасають площею, а поліцейські не можуть дати собі з цим раду.

Депутат Дрогобицької міської ради Юрій Кушлик сказав, що на початках Тарас Кучма на кожній понеділковій нараді запитував у начальника міського відділу поліції, чому його підлеглі не штрафують порушників, які своїми автомобілями заїжджають на площу Ринок. Закінчилося це тим, що замість себе головний поліцейський Дрогобича став присилати речницю міського відділу поліції, яка запевняла Тараса Кучму, що всі його зауваження передасть начальникові.

Громадська активістка Олена Куртяк вважає, що кінцевою метою має бути те, аби центр Дрогобича таки став пішохідною зоною, але до цього треба йти поступово. Насамперед вона запропонувала розв’язати проблему паркування і встановлення автостоянок на площі Ринок.

Керівник Інституту міста Володимир Кондзьолка зауважив, що ми повинні визначитися, до чого прагнемо. Чи ми хочемо мати вільну від транспорту центральну частину міста, чи автостоянки і упорядковане паркування, яке б до того ж ще й приносило прибуток до міської скарбниці.

Керівник громадської організації “Народний контроль Дрогобиччини” Олег Косик вважає, що питання, підняте на Дискусійному клубі, є доволі серйозним і до нього слід ще повернутися.

Учасники дискусії висловлювали різні, часом протилежні думки, але толерантно ставилися до позицій опонентів, не стільки критикуючи їх, скільки аргументуючи власну правоту.

Володимир Бараняк вважає, що в проблемі, яка склалася у Дрогобичі щодо центру міста, де їздять автомобілі, нема нічого унікального. Тут, на його думку, однозначно має бути пішохідна зона, а сам центр має стати привабливим з туристичної точки зору. Саме тут мешканці і гості міста, на його думку, мають себе комфортно почувати. Зрештою, це є не лише загальноєвропейська, а й загальносвітова практика. Слід розвантажувати історичні центри міст від руху машин, тим більше що через центр Дрогобича не пролягають автомобільні магістралі. Нема нагальної потреби для абсолютної більшості автомобілів, щоби вони заїжджали до центральної частини міста. Не лише ця, а й попередні влади безуспішно намагалися розв’язати цю проблему. Найвдаліша спроба зробити центр Дрогобича пішохідною зоною була за каденції Миколи Гука. Був період, коли практично транспорту в центрі міста не було. Тодішній міський голова залишав свій автомобіль на парковці і пішки демонстративно через площу Ринок ішов до ратуші на роботу. Саме за цієї каденції в центрі Дрогобича найбільше чергували патрулі ДАІ. Там стояв так званий “толковий майор”, який не пропускав машин, за що інколи отримував від тієї ж влади по шиї.

Також Володимир Бараняк передав пропозицію керівника Дрогобицького Автомайдану Ігоря Шевчика, який не зміг прийти на засідання Дискусійного клубу, про необхідність встановлення на площі Ринок механічного стовпчика. Завдяки цьому можна буде пропускати тих, хто має службове право в’їзду на площу. Людський фактор вилучать, а саму процедуру – здешевлять, якщо процес буде автоматизований. Там можна встановити відео-спостереження, завдяки чому спеціальна камера зчитувала би номери машин, які мають право в’їзду. Потрібний лише оператор, який би вручну міг відкрити і закрити цей пристрій.

На думку Володимира Бараняка, є знаки, які забороняють в’їзд на площу, рішення виконкому і сесії про те, що центр міста має бути звільнений від машин, але зараз нічого не виконується.

Керівник профільної депутатської комісії Тарас Демко вважає, що є служби, які повинні мати доступ до центральної частини міста. Мова не лише про спец-автомобілі, а й про машини підприємців, чиї магазини розташовані на площі Ринок. Крім того, є інваліди, які пересуваються за допомогою транспорту і мають потребу в аптеці купити ліки. Ідея Ігоря Шевчика, яку озвучив Володимир Бараняк, не нова. Так є у Львові, де йдуть трамвайні колії, і спеціальний пристрій не пускає автомобілів. Там ввели так звані електронні ключі. Щодо підприємців, то, на думку, Тараса Демка, мають бути визначені певні години довозу товарів до того чи іншого магазину. Але головне, що громадськість, влада і підприємці мають спільно виробити угоду щодо цього питання. Це має бути документ з чітко зазначеними параметрами, що ми рухаємося в цьому напрямку. На жаль, чимало рішень, які приймає влада, проходять без узгодження з комісією з безпеки дорожнього руху. Тому маємо багато непорозумінь. На жаль, сама комісія засідає нерегулярно, але це вже у значній мірі залежить від першого заступника міського голови Василя Германа, який її очолює. Ми не можемо забороняти людям в’їжджати на площу Ринок, які би рішення не приймали на сесіях чи на виконкомі. Будь-хто подасть у суд і виграє позов.

Олена Куртяк мала сумнів щодо технічної можливості електронних ключів для підприємців. Володимир Бараняк говорив про перепустки для підприємців. Це платне задоволення, і коштує воно 1800 гривень на рік. Лише Роман Муль, який має магазин “Ромашка” на площі Ринок, купив дві такі перепустки для своїх автомобілів. Інші підприємці ігнорують це. Технічно можна зробити так, що кожний власник магазину матиме свій електронний ключ, завдяки чому зможе відкрити в’їзд на площу для свого автомобіля. На думку Олени Куртяк, це викличе багато проблем, але Володимир Бараняк переконаний, що всі проблеми будуть розв’язані, коли матимемо узгоджену базу автомобілів, які матимуть право в’їзду.

Володимир Кондзьолка вважає, що більшість товару по магазинах розвозиться оптовиками, тому важко вимагати від конкретного власника, аби він купував річну перепустку чи користувався електронними ключами. Оптовики мають свій графік завозу товару, і власник магазину не впливає на цей процес.

“ТРЕБА ЗАБРАТИ РАТУШУ ІЗ РАТУШІ”

Громадський активіст Хосе Турчик зауважив, що найменше машин на площі було не за Гука, а тоді, коли Дрогобичем керував Барібан. Машин на площі взагалі не було – і не тому, що тоді їх було мало. Магазини мають виходи, які не йдуть до площі, але не використовують їх для завезення товару. Можна навести приклади не лише Львова, а й Відня, Парижу, інших європейських і світових столиць і міст, де нема електронних ключів і чогось подібного. Зять Хосе Турчика має на площі Ринок у Львові квартиру, але заїхати до себе не може. Власне, там є електронний пристрій, який пропускає лише трамвай. У Дрогобичі слід домовитися з підприємцями, які працюють на площі Ринок, бо це, власне, їхнє питання. На площі постійно стоїть величезна кількість машин. І всі вони мають право там бути з точки зору закону. Наприклад, машина відомого нотаріуса Тетяни Лаганяк стоїть біля її офісу, бо це її приватна власність, і вона має на це повне право. Треба домовитися з підприємцями, хто має право в’їзду на площу. Підприємці мають право у визначені години завозити товар зранку і ввечері. І більше жодних машин на площі не повинно бути. Так є у всьому світі.

Олег Косик вважає, що якщо біля магазину стоїть якась машина, то це не означає, що вона привезла товар саме сюди. Упродовж дня до цього магазину може приїхати декілька автомобілів. Але існує виробнича необхідність довозу товарів. Чимало машин стоять на площі Ринок без потреби. У Львові, наприклад, ви не побачите, щоби автомобілі депутатів стояли навколо ратуші.

Олег Бушта із громадської організації “Дрогобицька громада” вважає, що електронні датчики, магнітні карти – це добре. Також елементарно можна зібрати підприємців, які зацікавлені в заїзді. Мають бути накладні з фіксованим часом, завдяки чому повинен бути дозволений в’їзд.

На думку керівника Дрогобицького осередку Міжнародної асоціації автомобілістів Дрогобиччини Василя Дзиндзюри, ми боремося з наслідками. Він запропонував вияснити причину, чому навколо ратуші так багато машин. В ратуші є, наприклад, кабінет, де видають субсидії. Бабусю підвозять під саму ратушу, бо вона згорблена, не може йти. Автобус же не доїжджає до кабінетів у ратуші, тому люди користуються автомобілями. Дуже багато організацій кинули в інші місця. Треба забрати ратушу із ратуші, зробити її історичним приміщенням, відкрити там кафе і музей – ви побачите, наскільки зміниться площа Ринок, не буде потреби доїжджати. А магазини – це проблема власників. Підприємці повинні платити за проїзд своїх автомобілів. Треба лише контролювати, щоби довіз товарів був у зазначені години.

Володимир Бараняк вважає, що насправді машин, які завозять товар у магазини, є не так багато. Упродовж дня їх може бути штук десять. Вони не створюють непотрібної напруги. Основне, що на площу Ринок заїжджають легкові машини, які не мали би там бути. Люди просто їдуть туди, бо не хочуть пройти пішки декілька метрів. Найдешевший варіант, який можна застосувати, - це створити некомфортні умови для паркування на площі легкових машин. Треба штрафувати. Нехай люди судяться. Жодного разу не були оштрафовані підприємці, чиї фірми знаходяться в центрі Дрогобича, - Курило, Лагодич, а також депутати міської ради. Їхні автомобілі стоять демонстративно, нахабно. Якщо цих машин там не буде, то можна гарантувати, що не буде і 90 відсотків усіх решта автомобілів. Один толковий інспектор тричі на день нехай навідається на площу Ринок і випише штраф. Нехай потім судяться, але поліцейський має виписати штраф.

Громадська активістка Лідія Надкернична навела конкретний приклад, коли перед початком однієї із сесій Дрогобицької міської ради вона звернула увагу начальникові ДАІ п. Журавчаку, аби він виписав штрафи депутатам, які поставили машини біля ратуші, але той відмовився це робити. Василь Дзиндзюра вважає, що поліція не для того, аби стояти біля кожної машини. Треба створити такі умови, щоби люди не ставили біля ратуші своїх машин. Лідія Надкернична заперечила, що якби було хоч пару протоколів, машин біля ратуші ніхто би не ставив.

“ЛИСТИ ЩАСТЯ” ВІД ПОЛІЦІЇ

Володимир Кондзьолка зауважив, що є люди, які мають право заїжджати під знак. Дамо ми їм перепустки чи ні, але вони можуть у законний спосіб відстояти своє право на це. А є люди, які не мають права заїжджати під знак. З тими, що мають право, треба вести розмови, треба просити їх ставити свої машини в іншому місці, не на площі Ринок. З тими, що не мають права заїжджати під знак, зараз проводять експеримент. Поставлена камера, Київ дав для проби безкоштовне програмне забезпечення, сканер, і в поліції на сервері щодня формується база номерів машин, які заїжджають на площу. Не фотографії, а база даних. Туди треба внести тих, хто має перепустки, - проблем нема. Всі решта автоматично отримають фотографії своїх машин, з годинами, коли ті там стояли, – і з “листом щастя”. Наш начальник поліції звертався в суд з роздруківками щодо автомобілів, але суддя сказав, що цього не достатньо для того, аби штрафувати людей. Володимир Кондзьолка поцікавився, як юридично запустити цей механізм. Ніхто відповіді не дав. В Інтернеті він прочитав, що в експериментальному порядку з 1 липня вводиться фото-фіксація на дорогах. Тут є цікавий аспект. Всі адмінштрафи йдуть до міського бюджету. Ті, хто порушують ці правила, поповнюватимуть скарбницю міста, а там іде прогресивна ставка. На Заході не ставлять стовпчиків і шлагбаумів, а є виховання доларом чи євро.

Володимир Кондзьолка навів майже анекдотичний приклад, як його знайомий із Німеччини одного разу купив дуже дорогі мешти. Він не заїхав на паркінг, а поставив машину біля магазину, аби поміняти товар. На все пішло дуже мало часу. Виходить – стоїть пані і пише штраф на 100 євро. Він почав виправдовуватись, каже, що міняв мешти. Вона закреслює і виписує штраф уже на 150 євро. Він почав виправдовуватись – і штраф зріс уже до 200 євро. Нарешті він зупинився, подякував, забрав квитанцію і каже, що мешти вийшли дуже дорогими.

На думку Володимира Кондзьолки треба говорити насамперед про повагу до закону. Закон має бути безумовно виконаний. А в нас як? Міський голова насварив поліцію, інспектори сидять зранку в своїх машинах, коли всі йдуть на роботу, щоби показати, що площа порожня. Навіщо таке окозамилювання? Потім поліцейські їдуть геть – і маємо повну площу машин. Є зафіксовані всі машини, які упродовж останнього часу заїжджали на площу. Так що поліція має роботу. Треба допомогти отримати юридичні підстави, щоби скерувати ці матеріали до суду і оштрафувати тих людей.

Володимир Бараняк вважає, що покарання має бути невідворотнім. Заїхав не туди, куди треба, - штраф. Завтра знову заїхав – знову штраф. Мають бути максимальний дискомфорт для порушників і нульова толерантність. “Коли я дивлюся на нашу поліцію, мені плакати хочеться, - каже він. – Їх посилають із вікна машини: “Іди звідси”. Він стверджує, що у всьому винна поліція. Влада приймає гарні рішення, але коли доходить до виконання – поліція в кущі. Влада не має повноважень, щоби штрафувати людей. З іншого боку, для чого держава платить зарплату поліцейським, які зобов’язані робити цю роботу? А вони її категорично не роблять!

ЧИ ХОДИТИМУТЬ ДЕПУТАТИ ПО ПЛОЩІ РИНОК У БРОНЕЖИЛЕТАХ?

Василь Дзиндзюра вважає, що якщо не навести лад з машинами на прилеглих вуличках, які ведуть до ратуші, проблема не буде розв’язана і в самому центрі. Камера стоїть на площі. Автомобіліст розвернеться на площі, а назад не може виїхати, бо нема куди. Має бути комплексне рішення для центральної частини міста, а не лише для площі Ринок. Якщо зробили односторонній рух, то треба думати далі. Можна заборонити, штрафувати, але це ніколи не дає результатів.

Юрій Кушлик вважає, що влада створила умови і законодавчу базу для розв’язання проблеми, прийняла рішення про встановлення відповідних знаків, положення на виконкомі щодо впорядкування руху транспорту на площі Ринок. Тепер говорять про базу номерів. Але подивіться, скільки машин стоїть біля ратуші з польськими, грузинськими, американськими й іншими номерами. Вже мали випадки стрілянини на площі. “Ми, депутати, маємо ходити по площі в бронежилетах і робити зауваження невідомо кому?” – задав він риторичне запитання. Не можна все покладати на владу. Треба, щоби громада виконувала рішення. Але потрібне виховання самої громади. Юрій Кушлик каже, що теж має автомобіль, але ще жодного разу на площу не заїхав. І міський голова не заїжджає, він ходить пішки, і всі це знають. Що стосується перепусток, то може знайтися декілька десятків так званих мажорів, які принципово куплять перепустки, відчинять вікно і пхатимуть поліціянту кожен раз. Він уже навіть був готовий спонсорувати акцію “Стоп, хам!”. В нього була зустріч з представниками молодіжних організацій, яким пообіцяв купити наклейки. Але чи розв’яже це проблему?

Хосе Турчик поцікавився, яка реакція влади на те, що начальник міської поліції перестав ходити на понеділкові наради, на яких у нього допитувалися про виконання рішення міської ради щодо перебування машин на площі Ринок. Юрій Кушлик говорить, що йде мова про написання листа міністрові внутрішніх справ Арсенові Авакову про відсторонення Мирона Карапати від виконання обов’язків начальника поліції Дрогобича. Але дрогобицькій владі пояснили, що наразі в поліцію прийнято лише чотири особи. Решта ще не пройшли переатестацію.

Василь Дзиндзюра вважає, що молоді хлопці бояться, що не пройдуть переатестацію, а тому не хочуть зачіпатися з тими, хто ставить машини на площі Ринок. У нас же нема закону, який би їх захистив у цьому питанні.

Тарас Демко каже, що депутати на комісіях приймають рішення, але це носить лише рекомендаційний характер. Потім питання виносять на сесію, там приймають рішення – і вже воно є обов’язковим до виконання. Перш ніж профільна комісія прийме рішення щодо пішохідної зони в центрі Дрогобича, потрібно, щоб своє рішення прийняла підкомісія дорожнього руху, яка повинна напрацювати певні пропозиції. Ця підкомісія мала засідати ще в першій декаді квітня. А вона деякі питання розглянула лише в першій декаді червня. Щодо питання мажорів, то вони будуть завжди, якщо ми змалку не навчимо дітей не порушувати правила чи закони. Якщо раніше підприємці, які мають свої магазини на площі Ринок, не були готові до конструктивної розмови щодо транспорту біля своїх підприємств, то тепер, вважає Тарас Демко, така зустріч просто необхідна, і він упевнений, що результат буде позитивний.

Тарас Демко погодився з пропозицією членів Дискусійного клубу розглянути на засіданні профільної депутатської комісії, яку він очолює, пропозиції щодо врегулювання транспортної проблеми в центрі Дрогобича і винести це питання на сесію міської ради. Заради цього він готовий навіть скликати позачергове засідання комісії, оскільки вже накопичилося чимало інших питань.

Хосе Турчик вважає, що подібні проблеми розв’язують або полюбовно, або у силовий спосіб. Основним є питання підприємців, чиї машини є на площі. Треба зустрітися і переговорити з кожним підприємцем. Він думає, що можна з ними домовитися, бо машини біля їхніх магазинів будуть лише у визначений час зранку і ввечері, коли привозять товар. Якщо вони погоджуються – добре. А якщо ні, виникає силовий характер. Влада і громадськість Дрогобича не хочуть, щоби на площі були машини. Є нове законодавство, яке регулює ці питання. Сесія приймає відповідне рішення – і до побачення, живемо по-новому. Але в кінцевому результаті все знову впирається в поліцію, яка повинна виконувати рішення депутатів. Найцікавіше в цій ситуації те, що, як повідомили Хосе Турчику, працюватимуть ті ж самі даішники, що й зараз, а з їхнім нахабством зіштовхнувся вже не один дрогобичанин. Має бути Громадська рада, яка би контролювала діяльність поліції, в тому числі впливала би на кадрові призначення. Така Громадська рада є, але до неї здебільшого входять люди, які були лояльні, м’яко кажучи, до міліціонерів. То чому б тепер вони мали змінити своє ставлення? Та й фактично зараз ця Громадська рада не працює, бо триває переатестація.

“У НАС БУВ ХАОС, Є І БУДЕ, ДОВГО І НУДНО”

Олег Косик наголосив на тому, що за всі каденції дрогобицька влада не подумала про те, що слід розв’язати проблему паркування біля історичних місць. Адже туристи з різних країн просто не мають змоги під’їхати до архітектурних пам’яток. Екскурсоводи мало не під ратушу заїжджають автобусом з туристами, щоби провести екскурсію. Що стосується машин тих людей, які мають магазини чи офіси на площі Ринок, то вночі ви ж їхнього транспорту тут не побачите. Він в іншому місці. Тому й вдень можна поступити так само. Місця для паркування можна визначити у різних точках, в цьому нема проблеми, була би лиш воля влади. У нас же ніхто не займається логістикою.

Громадський активіст Олег Петренко з громадської організації “Галицька Варта” теж висловив свою думку з приводу користування електронними ключами. В інших містах передбачений час, від якої години до якої можна користуватися цією карточкою. У принципі можна обслуговувати всі продовольчі магазини, тобто контролювати під’їзд транспорту. Щодо мешканців, то дається перелік власників квартир, робиться перелік осіб, видаються дозволи, але там передбачається певний перелік часу, коли вони мають заїхати і певний період перебування того автомобіля на території. Якщо цього не дотримуються, то карточки просто анулюють, і особа другий раз не має право проїзду. Він скептично поставився до пропозиції ввести плату за в’їзд на площу Ринок. Подібні рішення вже приймали міські ради Івано-Франківська та Кам’янця-Подільського, проте це було оскаржено у судовому порядку. У Львові почали брати плату за обслуговування спецпристроїв, коли люди хотіли потрапити на транспорті в ту чи іншу точку. Там є гарне положення, що не можна придертися з юридичної точки зору.

Хосе Турчик переконаний, що у нас був хаос, є і буде, довго і нудно. Вся влада, яка була в Дрогобичі від 1992 року, нічого не зробила, а, навпаки, загнала місто в такі проблеми, з яких важко вийти. Щоб розвантажити центральну частину міста від автомобілів, потрібна стоянка. Декілька років тому розібрали колишнє приміщення “Мозаїки”. Будувати щось там не можна, бо все йде під землю. Стояло питання про будівництво кількаповерхової автостоянки. У цілому світі таке вже давно існує. Автостоянка великих прибутків не дає, але перший поверх могли віддати під якесь кафе. Можна було би продавати автомобільні деталі чи ще щось. Легко могли би там поміститися всі ті машини, які зараз на площі Ринок. Але та земельна ділянка вже кимось викуплена, здається, за 100 тисяч гривень.

Василь Дзиндзюра стверджує, що місто могло би викупити цю земельну ділянку і облаштувати її для автопаркінгу.

Володимир Кондзьолка вважає, що центральну площу не можна розглядати відірвано від решти частини міста. Людям простіше поставити свою машину на площі, ніж шукати інші місця. В європейських містах субота-неділя – це тисячі людей, це кав’ярні, розважальні заклади, працюють супермаркети. Людина не повинна їхати на окраїну міста, щоби щось купити. Центр має задовольнити всі її потреби. Якщо ми хочемо так зробити, то в центрі людина має зручно поставити свою машину. Це ж і великі прибутки. За два дні вихідних можна заробити стільки, що не йде в жодне порівняння з іншими п’ятьма днями, коли люди працюють. Ми повинні зробити дискусійний майданчик і говорити про розвиток центру міста. У Дрогобичі найзручнішим бізнесом завжди була торгівля. Був кінотеатр – зробили торговельний центр. Але чи мова йде про системну торгівлю? Десятки магазинів – а вибору нема. Людина мусить їхати в інші місця, витрачати багато часу. В будь-якому європейському місті є паркінг для туристичних бусів. Там є охорона, туристичне бюро, кав’ярня. А у нас як? Абсолютна більшість туристів приїжджає до Львова, там поселяється, їде на екскурсію до Дрогобича, Трускавця і потім назад до Львова. Тобто ці туристи в Дрогобичі не залишають ні копійки. А ми повинні зробити такі інфраструктурні зміни, щоби люди тут залишали гроші. В нас нема нормального готелю, в якому могли би зупинитись іноземні туристи. Добре, що поруч Трускавець. Там дешевше, якісніше і зручніше. Ми повинні думати не лише про транспорт, а й що далі робити з центральною частиною міста.

Василь Дзиндзюра вважає, що владі треба давати такі пропозиції, які вона могла би втілити у життя, а не просто ставити її перед фактом, що слід зробити так і так. У нас на площі Ринок дуже багато продовольчих магазинів. А мистецьких – обмаль.

Журналіст Володимир Ключак каже, що нема паркування і площа захаращена. А якщо зробити паркування на самій площі і брати за це гроші – більше разів у двадцять, ніж в інших частинах міста? Є п’ять заїздів на площу Ринок із різних вулиць. А якщо три заблокувати натвердо, а два залишити? У Трускавці на базарі зробили будочку невелику і встановили шлагбаум. Їде машина, чоловік виходить із будочки і дивиться: ти маєш заїхати - заїжджаєш. Можна і в Дрогобичі так зробити: хочеш заїхати - плати гроші. Громада повинна поставити пріоритет: чи хоче, щоб площа була завантаженою, чи ні? А хто запитував дрогобицьку громаду, чого вона насправді хоче? Може, громада хоче, щоб на площі заробляли гроші? Хай там буде паркінг, підуть гроші. Він навів приклад гірського містечка Сколе. Приїжджаєш у центр, аби на хвильку зайти в магазин, до вас підбігають і мусиш заплатити гроші за транспорт.

Олена Куртяк вважає, що цю проблему за один раз не розв’яжеш, тому треба подумати над тим, що можна зробити вже сьогодні. Не можна, щоб ми поговорили – розійшлись. А що далі? Навіть якщо поставити електричні стовпці, про які говорили, то це потребує певного часу. Вони відносно дешеві. Можна зробити в’їзд на площу, який коштуватиме не 2 чи 3 гривні, а 30 гривень. Одна справа, коли людина купила річну перепустку, а інша - коли доведеться щоразу платити 30 гривень. Воно буде зупиняти. Але чи тоді ми заробимо, чи тоді воно окупиться? Чи хтось захоче тоді реально заїжджати на площу? Є досвід “Приватбанку”, вони в багатьох містах встановлювали спеціальні пристрої, які допомагають розв’язати цю проблему. І роблять це своїм коштом.

Василь Дзиндзюра зауважив, що подібні пристрої дуже прекрасно працюють у Львівському аеропорту.

Але як би там не було, всі зійшлися на тому, що вже з 1 січня 2017 року площа Ринок і взагалі центр Дрогобича можуть мати зовсім інший вигляд, ніж сьогодні. Але для цього потрібні спільні зусилля влади, громадськості й тих підприємців, які тут працюють.

Наступне засідання Дискусійного клубу орієнтовно відбудеться 22 червня. Розглянемо питання “Проблеми і перспективи гуманітарної політики в Дрогобичі”.