Вардкес Арзуменян:

27.04.2015 Розмір шрифту: [+] [-]
Вардкес Арзуменян:

У ці дні у Львові відбувається міжнародна стоматологічна конференція. На неї приїхали близько 2 тисяч стоматологів з понад 10 країн світу. Лікарі не лише обмінюватимуться досвідом і вирішуватимуть спільні проблеми, але й оглядатимуть Львів, відпочиватимуть у вільний час. Це називається конференц-туризмом, який популярний у світі, і міста конкурують за те, щоб саме у них відбувались потужні наукові зібрання. У Польщі, для прикладу, саме такий туризм приносить серйозні гроші. Бо у світі більша частина коштів заробляється не від відпочинкового, а саме від бізнес-туризму. Оскільки це дає прибуток багатьом сферам, починаючи від оренди залу і апаратури, послуг перекладачів, таксі, проживання у готелях, відвідини ресторанів, театрів, музеїв, екскурсії містом.

У попередні роки організатор конференції стоматолог Мирон Угринзбирав більше 2000 колег із 30 різних країн. Цьогоріч мусив переконувати окремих доповідачів приїхати до Львова. Дехто зі стоматологів боявся їхати в Україну через нестабільність ситуації, валютні стрибки, вплинула на людей і негативна інформаційна політика Росії щодо України. На попередню українсько-польську конференцію відмовлялись приїхати польські науковці, але надіслані Мироном Угриним фотографії польських автобусів на вулицях міста – змінили думку.

Мирон Угрин вважає, що Львів є ідеальним містом для розвитку саме конференційного туризму. Правда, для початку, наголошує, потрібно якнайшвидше збудувати конгрес-хол (проект якого він вже подав у міську раду, і землю зарезервовано поблизу львівської «Арени») і пожвавити Львівський аеропорт.

«Дістатися до Львова є проблемою. Частково, завдячуючи футболу, маємо аеропорт. Але кількість рейсів, обмеженість їх ускладнила приїзд декількох наших лекторів на конференцію, бо не було добрих з’єднань. Хоч наш аеропорт мав би бути транспортною розв’язкою. Якщо проект «Відкрите небо» запрацює, і допустять лоукости, то ми всі відчуємо полегшення, в тому числі, і я з моєю конференцією. Якби ті поляки могли прилетіти за 60-70 євро – так, як до них за 40-50 євро летять європейські туристи у Краків – ми мали б також наплив людей. Наш аеропорт ще й дуже близько розташований до центру», – зауважив Мирон Угрин.

У Львів їдуть переважно українські туристи

За даними Світової ради з подорожей і туризму, у світі понад 50% туристів подорожують літаками. У Львові, для порівняння, – лише 10-11%, повідомили у міській раді. Міські чиновники сподіваються, якщо на український ринок, зокрема, і Львова, допустять більше авіаперевезень, то місто більше зароблятиме. Бо приїдуть заможніші туристи. Нині середній вік львівського туриста – 26-28 років, він приїжджає, зазвичай, з друзями, шукає дешевше житло і кав’ярні. У Відні середній вік туриста – 44 роки, він приїжджає з родиною. Саме з огляду на такого туриста місто планує атракції.

У час війни на Донбасі 90% туристів їдуть у Львів з України, кожен другий тут – вперше. Багато є гостей із Туреччини, бо є авіасполучення. До почату військового конфлікту, після Євро-2012, їхало багато німців. Якщо український турист залишає у місті від 150 до 180 євро, то німецький – у чотири рази більше. Проект «Відкрите небо», в рамках якого будуть авіарейси у різні кінці світу, привабить заможнішого туриста, а це дасть можливість створення швидких робочих місць, наголошує керівник департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міськрадиАндрій Москаленко.

«Діловий туризм дає змогу створити швидкі робочі місця. Ми маємо за останні три роки створених понад 15 тисяч робочих місць від індустрії туризму – відкриті нові заклади. У Львові щороку відкривається 4-7 готелів, навіть після «Євро». Кожен готель – це 50-70 робочих місць. Місто своїм пріоритетом визначило конференц-туризм, і вже минулого року ми «затягнули» 15 конференцій, деякі раніше відбувались у Криму, тепер обрали Львів. Ми пропонувати вигідні умови, щоб до нас хотіли їхати і тут організовувати конференції», – каже Андрій Москаленко.

Небо треба було відкривати давно

Якби проект про відкрите небо над Львівським аеропортом запрацював ще у 2012 році, напередодні проведення чемпіонату з футболу, місто б вже мало конкретний зиск. А за цей час місто втратило на ринку туризму і в бізнесі. Тому запізнілими називає такі кроки львівський рестораторВардкес Арзуменян. Але сподівається, що це демонополізує ринок авіаперевезень, активізує його, з’являться нові оператори, які конкуруватимуть між собою і авіаперевезення зроблять доступними.

«Хотілося, щоб з’явились оператори. Бо сьогодні, щоб долетіти у Київ, треба за місяць замовляти квитки, до того ж, вони дорогі. Сьогодні потрібно забезпечити, щоб українці могли дешево приїхати до Львова. Не знаю, чи це була така велика політика – зробити Львів закритим містом. Бо 20 років був один авіарейс у Київ. Українець не міг ось так просто сісти і прилетіти у Львів. Лише місяць існував рейс з Донецька. Його закрили не тому, що був збитковий, а, думаю, що сюди їхали люди і бачили, яким є життя цивілізованим. Того, мабуть, боялись. Треба відкривати Україну для українців, щоб могли люди їздити. «Відкрите небо», якщо створить здорову конкуренцію між операторами, то далі вже піде по накатаній», – вважає Вардкес Арзуменян.

Керівництво Atlasjet Україна має амбітні плани – здійснювати регулярні рейси за 30 напрямками у Європу, СНД та Закавказзя, а також внутрішні перевезення між Львовом, Києвом, Одесою і Харковом. Розпочне компанія перельоти вже на початку літа, як заявляє, на 4 літаках«Аеробус-320». Компанія вже подала документи у Державіаслужбу для отримання дозволів на чартерні рейси українськими містами.

Чиновники блокують «відкрите небо»?

Є в амбітних планів міста і критики. Заяви про проект «Відкрите небо»наразі є піаром, вважає народний депутат від фракції «Народний фронт», перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспортуІгор Васюник. Він нагадує про не укладену угоду з Євросоюзом про приєднання України до спільного авіаційного простору (Іспанія та Великобританія – проти підписання через неузгодженість позиції щодо півострова Гібралтар). Однак проект «відкрите небо» дає можливість використовувати Львівський аеропорт різним авіакомпаніям, тобто отримати п’ятий рівень свободи, право на політ між двома іноземними державами в ході перельоту, що починається або закінчується в своїй країні. А для цього потрібна саме позиція держави, а не підписання угод з ЄС.

«Тут рішення залежить від прозорості роботи і виконання своїх обов’язків Державною авіаційною службою, яка себе сьогодні поводить, як держава в державі, а підпорядкована Міністерству інфраструктури, або від вищого політичного рішення», – говорить парламентар.

За словами Ігоря Васюника, сьогодні в Україні відсутня прозорість у погодженні перельотів, здійснюється це у ручному режимі. Авіаслужба працює на користь монополіста, а не громадян. Регулярність рейсів між Україною та іншими державами погоджується міжурядовими угодами. Дозвіл на перельоти видає Державіаслужба.

За інформацією парламентаря, Державіаслужба дозволила здійснювати лише кілька рейсів турецькій компанії, яка нині єдина зголосилась збільшити кількість перельотів до Львова. Керівництво львівського летовища надіслало пропозиції понад двом десяткам компаній-лоукостерів. Наразі – безрезультатно. Ситуація в Україні не сприяє розвитку авіаперевезень.

Львівський аеропорт, збудований до єврочемпіонату з футболу, використовує свій потенціал мінімально. На годину тут можуть обслуговувати понад 20 рейсів, а реально за увесь день летовище приймає менше літаків.

«Відкрите небо» – це новий авіаперевізник, нові авіарейси, дешевші квитки, а таке можливо лише за здорової конкуренції на ринку. Наразі про це – лише розмови, і «Відкрите небо» залишається закритим. 

Социальные комментарии Cackle