Махінації під покровом мера Андрія

09.10.2015 Розмір шрифту: [+] [-]
Махінації під покровом мера Андрія

Міський голова – корупціонер із круговою порукою у середовищі правоохоронців, – так вважають депутати Львівської міськради і громадські активісти.

Міський голова Львова Андрій Садовий

У той час, коли у фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» тривають скандали із поціновувачами теплих Мальдівських островів, з виходом прогресивної частини депутатів із фракції, з намаганням створити нову економічну «галузь» на ґрунті легалізації проституції, депутат Руслан Сидорович не привертає до себе особливої уваги. Він не скандальний, сумлінного ходить до праці, помітно законотворить і голосує слухняно так, як партія накаже. Однак депутати Львівської міськради вважають, що Руслан Сидорович потрапив у парламент не за особисті видатні якості громадянина чи професійні здобутки на ниві юриспруденції, а виключно завдяки домовленості його батька Михайла Сидоровича із міським головою Львова.

Історія ймовірної корупції почалася наприкінці березня 2012 року, коли Андрій Садовий, користаючи з повноважень, які йому тимчасово довірила громада міста, лобіював призначення нового директор Львівського комунального автотранспортного підприємства. Михайло Сидорович став п’ятим поспіль директором АПТ-1, яким міський голова не може натішитися. Журналістам телеканалу ZIK він так і сказав: «Я його (Михайла Сидоровича. – Прим. ред.) вважаю людиною, яка потратила велику частину свого життя, щоби з нуля створити якісну комунальну установу, яка сьогодні працює. Сидорович був і є одним із кращих менеджерів. Де б він не працював, він робив усе найкраще».

Із цієї безапеляційної заяви можна зробити припущення, що наприкінці 80-х років нинішній львівський очільник не м’ясо рубав на базарі, а під чуйним керівництвом Михайла Сидоровича фасував у Стрию нафтопродукти у бензовози й цистерни. Сам же Сидорович не лише «відверта, щира людина і чуйний фахівець», але й безсрібник. На попередній посаді керівника Західного регіонального відділення ПП «ОККО-Нафтопродукт» він заробляв 17 тисяч гривень, а займатися перевезенням львів’ян погодився за 7 тисяч гривень. Душа-людина, про яку більше можна прочитати у статті «ОККО правди все бачить».

Не минуло й півроку, і ось шляхетні риси характеру новопризначеного керівника АТП-1, які Андрій Садовий оспівав із вправністю провансальського трубадура, пішли димом. Працівники підприємства АТП-1 звинуватили Сидоровича у фінансових зловживаннях, моральному тиску на підлеглих і звільненні тих водіїв, які виявили незгоду з таким стилем керівництва.

Тоді ж працівники комунального підприємства звернулися із листом до телеканалу ZIK, начальника державної фінансової інспекції, міського голови, депутатів та заступника прокурора, в якому повідомили про факти кричущих зловживань на підприємстві, яке контролює майже половину транспортних перевезень у Львові.

«Ми, працівники АТП-1, хочемо розповісти про реальний стан речей на підприємстві. Під час перебування Михайла Сидоровича на посаді директора, умови праці стали нестерпними. Саме ж підприємство перетворилося на підпільний бізнес Сидоровича і його заступників», – йдеться у листі.

Держфінінспекція встановила, що лише на закупівлі вживаних автобусів комунальне втратило щонайменше 2 мільйони гривень, а також, що Михайло Сидорович закупляв пальне у своєму колишньому підприємстві за завищеними цінами. Тоді ж було відкрито три кримінальні справи, дві з яких закрили без пояснень, а третю прокуратура передала МВС, де вона два роки припадає пилом, ніяк не дійде до суду.

Валерій Веремчук, депутат Львівської міської ради і представник спеціальної депутатської комісії з питань розслідування зловживань в АТП-1, зазначив, що необліковану готівку, яка проходить через руки львівських перевізників експерти оцінили у приблизно 600 мільйонів гривень у рік. І що міський голова взяв на себе особисту відповідальність за діяльність свого протеже – директора АТП-1. А як «бонус» за «великі досягнення» прилаштував директорового сина – Руслана Сидоровича – у Верховну Раду, що з точки зору депутата Валерія Веремчука і зазначеної депутатської комісії має виразні ознаки корумпованості.

Міський голова Львова Андрій Садовий, своєю чергою, для телеканалу ZIK жорстко прокоментував результати роботи Державної фінансової інспекції та депутатської комісії Львівської міськради стосовно тіньового бюджету й інших зловживань в АТП-1: «Я не маю довіри до цього акту КРУ, у мене довіра до нього – нуль. А довіра до розслідування депутатської тимчасової комісії взагалі на рівні плінтуса. А вас не цікавить питання, чому це все розслідується понад два роки, але нема жодного вироку суду? У вас ніколи не було таких запитань?».

Громадянин Андрій Садовий, схоже на те, цілком не здає собі справи, що висловлюючи зневагу до Валерія Веремчука, Юрія Мартинюка, Андрія Мочарського, інших депутатів Львівської міської ради, тим самим зухвало ставиться до львів’ян, які делегували депутатам представляти своє конституційне право у міській раді. А нехтуючи висновками Державної фінансової інспекції, декларує або свою особисту нездатність працювати у системі державної влади, або свою зацікавлену участь у непрозорих фінансових оборудках підлеглих йому структур. А тому в ситуації, яка склалася у Львові, вбачається необхідність втручання вищого державного керівництва, інакше, схоже на те, не припиниться сваволя чиновників, яких виплекала «Самопоміч».

Стосовно іронічного питання Андрія Садового, чому справи про зловживання не доходять до суду, то воно, звісна річ, цікавить городян. Адже без відповіді на нього неможливо збагнути, чому так відверто й безкарно розпорошується бюджет львівської громади, а правоохоронні органи не помічають фактів, схожих на зловживання.

Журналісти телеканалу ZIK дослідили зазначені обставини й дійшли висновку, що іронію міського голови і професійну короткозорість блюстителів закону можна зрозуміти, якщо ознайомитися з відповіддю виконавчих органів Львівської міськради на журналістський запит.

«Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради повідомив, що за період із 05.08.2013 по 17.06.2015 року житлове питання для прокуратури Львівської області вирішувалося наступним чином:

  • 32 квартирам за рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради надано статус службового житла для прокуратури Львівської області;
  • 4 квартири за клопотанням прокуратури Львівської області вилучено з числа службових та змінено договір житлового найму;
  • 4 квартири закріплені як службове житло;
  • 2 квартири надано черговикам прокуратури Львівської області».

А загалом щедрий мер Садовий надав силовим структурам 112 квартир коштом львівської громади, навіть не поцікавившись у черговиків, у багатодітних сімей зокрема, чи бажають вони поступитися силовикам своєю квартирною чергою.

За шляхетний квартирний жест прокуратура «перебуває у долі з Андрієм Івановичем і тримає над ним «дах», під яким він почуває себе доволі комфортно, не боїться і далі обкрадати львівську громаду. Коли Міськрада надає вам такі преференції, ви ж не станете різати курку, яка несе золоті яйця?», – резонно запитує Віктор Чарномський, президент ГО «Вартові закону».

Класичний приклад корупції можна спостерегти у трикутнику Львівська міськрада, компанія «Інтергал-Буд» та Львівська обласна прокуратура.

Отже, «Інтергал-Буд» зводить на вулиці Наливайка величний готель. За наполяганням Андрія Садового, який так піклується на словах про добробут львівської громади, будівельна фірма не сплачує у міський бюджет інвестиційного внеску, а набуває і дарує міськвиконкому дві квартири, які міськвиконком передає прокуратурі. Щасливі всі, але найбільше сам «служитель» львівській громаді: він і далі, як наголосив президент ГО «Вартові закону», під «парасолькою прокуратури» може продовжувати «працювати на користь львівської громади». І, звісно, не забувати й про власний інтерес.

Юрій Хохлов, активіст громадської організації «Вартові закону», зазначив: «Виконком своїм рішенням оформив ці квартири, які отримав від забудовника як службові, і передав їх прокуратурі саме як службові. Через деякий час ці квартири рішенням виконкому були переоформленні зі службових у житлові. Це один ланцюг. Бо силові структури не будуть розслідувати жодного одіозного питання стосовно Садового, навіть якщо громада і здійматиме галас».

Незважаючи на те, що міський голова усе більше втрачає довіру городян (із колишніх майже 80% до приблизно 35% прихильників), він знову подав свою персону на третій термін. Схоже на те, що людина вже більше нічого робити не здатна, тільки віддавати накази. Кандидата цілком не бентежить, що його політичне гасло «Візьми і зроби» дотепні львів’яни перейменували у «Візьми і вкради», а саму одіозну «Самопоміч» – у «Садопоміч», оскільки ця організація більше дбає про Андрія Садового і К°, аніж інтереси міста.

А пора б уже й честь знати. Тим паче, якщо за твоїми політичними поплічниками, що у Києві, що у Львові, тягнеться шлейф недоброї слави, коли твоє протеже – «найкращий керівник усіх часів і народів» і кандидат у Львівську обласну раду – принародно скоїв правопорушення, за яке передбачена відповідальність за статтями 124 і 122 КУпАП.

Із такими попутниками Андрій Іванович, наче епічний герой, опинився на передвиборчому роздоріжжі:

  • взяти на себе політичну відповідальність за власну кадрову політику й подати у відставку, як за подібних обставин роблять європейські лідери, означає вийти поза межі політичної шахівниці;
  • позбутися зі списку Михайла Сидоровича означає визнати, що попередні дефініції на адресу керівника АТП-1 були примітивною й усвідомленою брехнею;
  • не виключати зі списку Михайла Сидоровича означає підтвердити умовивід депутатів і громадський активістів у своїй глибокій корумпованості.

Будемо спостерігати, на що зважиться п’ятий міський голова Львова часів незалежності.


Григорій Майкович, 
для IA ZIK

Социальные комментарии Cackle