Хто ж дискредитує велику справу волонтерства?

03.09.2015 Розмір шрифту: [+] [-]
Хто ж дискредитує велику справу волонтерства?

Нещодавно регіоналівський сайт «Трускавецький вісник» оприлюднив відкритий лист волонтерів Дрогобиччини.

Суть цього листа нагадує доноси до НКВС  – у ньому йдеться про те, що міський голова Трускавця Руслан Козир дискредитує волонтерський рух, є ворогом армії та України. Не більше й не менше.

Що ж такого негідного та крамольного вчинив мер Трускавця?Не повірите – на робочій нараді  висловив свою думку щодо поведінки деяких волонтерів у Трускавці і щодо перспектив волонтерського руху загалом. Цього для кількох журналістів одіозних місцевих видань та кількох волонтерів було достатньо, аби з мухи зробити слона і  роздути проблему до  глобального  масштабу, вдатися до образ, погроз та безапеляційних висновків на адресу міського голови.

Ось як це інтерпретували у вищезгаданому відкритому листі: «Очільник Трускавця Руслан Козир розгорнув кампанію протидії волонтерському рухові, відтак постійно дискредитує його на своїх робочих нарадах, які відбуваються на офіційному рівні за участі представників громади та ЗМІ».

А далі у листі - звинувачення: "У такий неспокійний час для країни волонтерів Дрогобиччини вже не дивує зухвалість трускавецького чиновника, адже більше ніж за рік війни підтримки від нього ніхто не отримував. Весь волонтерський рух, а це і збір коштів, організація придбання необхідних речей та доставка їх на фронт, відбувався і відбувається не завдяки Козиру, а всупереч цьому чиновнику. Єдине, що зробив Козир, це зобов’язав волонтерів носити стоси паперів до міської ради та випрошувати дозволи на збір грошей у парку Трускавця. Хоча навіть після цього, з подачі мера, наштовхувалися на перешкоди – шлагбауми на шляху волонтерських авто».

Від таких звинувачень у жилах мала би стигнути кров. Тільки ось заковика – все написане не варте й виїденого яйця, оскільки жодного стосунку до міського голови Трускавця немає.

Спочатку - про шлагбауми. Вони на в’їзді у першу санітарну зону Трускавця стоять вже роками і оберігають спокій відпочиваючих від охочих покататися автівкою курортним парком. Волонтери ж подають це як перешкодуКозира для їхньої діяльності. Не кожен мастак таке видумати.

А тепер про найголовніше – чи правда, що «більше ніж за рік війни підтримки від Козира ніхто не отримував»?…

Сказати, що це неправда – нічого не сказати. Сам Козир свою волонтерську діяльність не афішує. А виявляється, даремно – спекулянти  на людській гідності не перевелися. Так от до відома п’яти підписантів відкритого листа до волонтерів України інформація про те, що зробили трускавчани та Р.Козир для зміцнення обороноздатності України і підтримки бойового духу воїнів-земляків.

У квітні 2014 року міський голова Трускавця ініціював створення оперативного штабу допомоги Збройним силам при міській раді, до діяльності якого активно долучилися санаторії, комунальні підприємства, громадські організації, школи і дитсадки, музеї міста, лікарня, бібліотеки, народний дім, територіальний центр, підрозділи міської ради, депутати, підприємці, сотні небайдужих громадян: трускавчан та відпочивальників.

Для потреб воїнів волонтери міського штабу організували збір речей першої необхідності, продуктів харчування, а також коштів на суму майже 165 тис гривень. На ці кошти були закуплені необхідні речі й відправлені на передову. Надано допомогу - 50 тис. грн. для підшефних частин: зенітно-ракетного полку з Дрогобича та навчального кінологічного центру прикордонників у Великих Мостах. Передано кошти на 8 бронежилетів четвертого ступеню захисту для прикордонників Мостиського прикордонного загону, де начальником застави служить трускавчанин Іван Яблонський; 30 тис. гривень - для спеціального батальйону МВС Івано-Франківщини на закупівлю засобів індивідуального захисту. З міського штабу було відправлено 30 тонн гуманітарних вантажів для 24 механізованої бригади. До Дня святого Миколая й на Великдень воїни-трускавчани, що перебували в зоні АТО, отримали від міського штабу пакунки, які формувалися відповідно до їхніх запитів з необхідними речами: військова форма, засоби гігієни, білизна, продукти, які не псуються, захисні окуляри, підшоломники, аптечки.

Художній музей М. Біласа спільно зі Спілкою трускавецьких художників та дитячою школою мистецтв провів чотири благодійні аукціони. На зібрані громадою Трускавця та  українців, які живуть в Ірландії, кошти брати Олексини придбали три автомобілі для воїнів АТО: Джип «Нісан-Наварра» передано  львівській 80-аеромобільній  бригаді, джип «Нісан» - добровольчому корпусу Правого сектора, а БМВ- 24 - Яворівській механізованій бригаді для медичних потреб.

Міський голова Руслан Козир ініціював щомісячну  виплату з міського бюджету у розмірі 2 000 грн. трускавчанам-учасникам АТО. Трускавець - єдине місто в Україні, яке надає своїм воїнам такий вид допомоги. Влада міста виділила земельну ділянку для будівництва багатоквартирного будинку для воїнів АТО на вул. О. Довбуша у Трускавці. Коштом міської ради виготовлено проект землеустрою, проведено попередню зустріч учасників будівельного кооперативу учасників АТО «Арей-2015» з компанією інвестором-забудовником.

Прийняте рішення про безкоштовне навчання дітей воїнів АТОу школі мистецтв, Будинку учнівської творчості та ДЮСШ «Спортовець», безкоштовне харчування у школах, забезпеченняшкільним приладдям та оздоровленням. Демобілізовані воїни АТО мають можливість безоплатно відвідувати плавальний басейн ДЮСШ «Спортовець».

На пропозицію міського голови Руслана Козира у  музеї історії Трускавця створено експозицію «Вшануймо героїв… Трускавчани у боях за Україну»; встановлено меморіальну дошку у НВК «СЗШ №2- гімназія» загиблому воїну-десантнику С. Шевчуку. Це в приклад наступним поколінням.

Від себе особисто міський голова передав: підрозділу спецпризначення автомобілі ГАЗ-3309, Jeep Cherokee та мікроавтобус Газель; трускавчанам-добровольцям 3-го батальйону територіальної оборони Львівської області - армійське взуття, польові армійські костюми захисного кольору та натільні футболки; для добровольців придбав біноклі, оптичний приціл, прилад нічного бачення, бронежилети та куленепробивні каски; бійцям 80 аеромобільної бригади - автомобільні шини для всюдихода, форму, приціл, куленепробивний жилет; помічнику начальника штабу окремого мотопіхотного батальйону-начальнику розвідки передав барабанний магазин РПК, ергономічне цівьо для АК-74, кутову ергономічну рукоятку управління вогнем та ергономічну пістолетну рукоятку; укомплектував кількох мобілізованих усім необхідним для військової служби: формами, взуттям, бронежилетами, шоломами, засобами гігієни та іншими речами. Для бійців тактичноїгрупи ДУК ПС придбав комплекти спецодягу та взуття, засобів індивідуального захисту.

І це ще далеко не повний перелік особистих ініціатив та добрих справ Руслана Козира й трускавчандля нашого війська. Підхопити б волонтерам ці ініціативи, розповсюдити на інші міста – воїни би не мали багатьох проблем.

Натомість шановні підписанти відкритого листа до волонтерів України просто оббрехали Руслана Козира. Від незнання? Якби-то. Зробили це свідомо. Навіщо?

Все просто - – за два місяці відбудуться вибори до органів місцевої влади. До боротьби  за  посаду міського голови Трускавця й підключили волонтерів. І ті, як бачимо, методів та слів не підбирають – чим  жахливіша брехня – тим люди швидше у неї мають повірити. Цей принцип пропаганди д-ра Геббельса політтехнологи в Україні використовують давно. Застосували його і проти Козира.

Перемогти на виборах Руслана Ярославовича - нелегка задача. На відміну від свого попередника він зажив собі слави  непідкупного, принципового та ефективного менеджера. Місто за нього піднялось, зажило. Успіхи – в кожній сфері господарки. Добився визнання в Європі - Трускавець отримав Диплом ПАРЄ. Загальнонаціональна програма «Людина року» внесла його до десятки кращих мерів України. Як такого подолати? Єдиний засіб перемогти сильного опонента на виборах  – скомпрометувати.

Спочатку це завдання покладалося на трускавецьких депутатів, тон серед яких задавали Пілько, Процишин та Кульчинський. Процишин на початку року  навіть проект рішення про позбавлення Руслана Козира повноважень міського голови зареєстрував. Але довести це рішення до реалізації у опозиціонерів забракло сил та аргументів. Позитиву їм не дали й постійні  зривали сесій, пікети, прес-конференції та інтерв’ю, в яких вони критикували міського голову. Довіра до  Козира не похитнулася. Тим більше, що ті, хто мали скомпрометувати міського голову, весь час компрометували самих себе. Реконструкцію вулиці Шевченка, за що пан Пілько погрожував Козиру карною справою, той довів до завершення і ще більше зміцнив свій авторитет господарника. А Процишин «прославився» історією з громадськими коштами, які були віддані йому на зберігання активістами міського штабу спротиву після закінчення активних дій на Майдані. І які згодом довелося витрясати з нього невеличкими сумами, він досі не повернув їх у повному обсязі.

Тобто депутати Пілько та  Процишин, м’яко кажучи, не виправдали опозиційних надій. Було  записалися у волонтери, зібрали з людей пожертви та відремонтували БТР, який притягли до Трускавця з Яворівського полігону. Пропіарились – в день останнього дзвоники об’їхали трускавецькі школи, дали прес-конференцію для журналістів… і погоріли. З’ясувалося, що на перевезення БТРу маршрутом Старичі-Трускавець, буксирування, оплату приїзду спеціалістів військової частини до міста-курорту, а також відвідини учнями школи  полігону було витрачено понад 17 тис. грн. з 21 тис. грн., використаних для ремонту! Про це організатори акції повідомили, прозвітувавши про видатки. Тобто практично усі зібрані трускавчанами кошти були скеровані не на ремонт бронетранспортера, а на піар-кампанію Пілька та Процишина!

Одне слово, не вийшло з цих депутатів героїв тилу та достойної противаги міському голові. Їм нині відвели другорядні ролі, а  на авансцену політичної боротьби вивели людей зі здавалось би незаплямованою репутацією – волонтерів. Зробили простий розрахунок. Люди сьогодні скрізь судять однаково: влада - погана, а волонтери - святі. І щоб останні не сказали – їм будуть вірити. І які б аргументи не були на боці Козира – владі не довірятимуть. Вона завжди буде у програші. Це наш менталітет. Цю ситуацію і розіграли ляльководи у Трускавці. Хто вони і  де писали цей сценарій – не важливо. Важливо, кому він вигідний. Гадаю, що руки від задоволення потирає не хто інший, як дрогобицький пан Віктор Возняк -  власник «Алсету», «Твого радіо», 49 відсотків Трускавецького водоканалу та 132 га землі у Трускавці. Козир йому, як пір’я в горлі - не дає розвернутись, вимагає виконання інвестиційних зобов’язань, які той давав при створенні ТзОВ «Трускавецький водоканал» та купівлі 132 га землі на Помірках. Деякі з волонтерів – близькі друзі Возняка, які у політичних інтригах, як кажуть, вовка з’їли. Торгувати принципами і власним іменем їм не вперше. Ось і підсобили олігарху. Приїхали до Трускавця волонтери «Дрогобич SOS » офіційно - для збору коштів для армії, а неофіційно - запалити вогник під міським головою. А тепер до самих виборів його роздмухуватимуть.

Сценарій - розписано. Вже свою негативну думку про Козира сказали деякі воїни АТО, а тепер, після відкритого листа, мають посипатися на міського голову прокльони зі всієї України. Їх тиражуватимуть і доноситимуть до кожного трускавчанина. Щоб пам’ятали і не голосували за нього. Політтехнологія – супер! Без ножа заріжуть.

І що робити Козиру? Виправдуватись, пояснювати людям, що без вини став винуватим – вже не поможе. Маховик запущений. На знищення. Волонтери, яких політика мала би не цікавити, і не приховують своїх політичних намірів, пишуть: «На щастя, каденція мера-перевертня підходить до кінця і ми віримо, що московські політтехнологи більше не ошукають трускавецьку громаду, а Козир обов’язково відповість за свої слова та вчинки перед законом».

Як на волонтерів цей вирок звучить надто бундючно, зневажливо й зарозуміло. А яка переконаність! Тільки ще б ці волонтери пояснили - за які такі вчинки і слова Козир має відповісти перед законом? І чому, щоби відповісти, треба чекати до кінця його каденції, а не притягнути Козира до відповідальності вже зараз? А тому, що ці слова волонтерів – це чергова пропагандистська локшина на вуха трускавчан. Як, до речі, і всі інші аргументи відкритого листа до волонтерів України. За ними  - фальш та  мильні бульки. Правдиве лише велике бажання розіпнути Козира. Після Козира – доконають і Трускавець. Брехнею ж добрі справи не роблять.

На кону не гроші для армії – Козир не забороняв їх збирати нікому – на кону питання у чиїх руках опиниться завтра влада в Трускавці. Волонтери тут нині грають першу скрипку. Фальшиво, але грають. Невже дослухаємо і поплескаємо?













Социальные комментарии Cackle