Христина Тукало:

22.07.2015 Розмір шрифту: [+] [-]
Христина Тукало:

Учора, 21 липня, лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош на брифінгу повідомив, що його політична сила виступає за проведення референдуму про недовіру чинній владі та перейменування "ПС" у національно-визвольний рух. Щоб зрозуміти суть цієї заява та які вона наслідки матиме Гал-інфо звернувся за коментарями до експертів.

Підготовка до дострокових парламентських виборів

Політолог Віктор Небоженко вважає, що референдуму, ініційованого «Правим сектором», не буде. Поки йде війна, ніяких референдумів не буде. Ні з правої, ні з лівої сторони, хто б не оголошував, чи то ПС, чи то Опозиційний блок.

«В країні війна, про який референдум взагалі йде мова, які б благі наміри не мали ініціатори цього процесу. На них добре сидить форма, вони добре проявляють себе на передовій, але в політичному плані вони не досвідчені. Для початку, їм би вартувало провести з’їзд, на якому б вони окреслили чітку політичну лінію, можливо, якісь програмні документи, а вже потім проводити схвалення цієї політичної лінії та легітимацію своєї політичної лінії на віче. Вони зробили навпаки: спочатку скликали людей, там висловились всі, про все що хотіли, а тепер  - це потрібно реалізувати. Скоріш за все – це прихована форма підготовки до дострокових парламентських виборів», - розповів експерт.

Щодо дій, які ініціює «Правий сектор», Віктор Небоженко вбачає в цьому реакцію на міцний тиск, який ініціює влада щодо «Правого сектору».

 Також він додав, що владі набагато простіше боротися з «Правим сектором», ніж з корупцією у своєму колі.

«Влада робить те, що вміє робити – «задавлювати» політичних конкурентів», - сказав Віктор Небоженко.

Наївно і мало продуктивно

Ініціатива референдуму, яку озвучив «Правий сектор», виглядає дещо наївною і мало продуктивною, розповів політолог Володимир Цибулько.

«Ця заява не серйозна і не має політичної ваги. Знаєте чому? Тому що вона зроблена без врахування реалій і розуміння закону про референдум, як він прийнятий і як він діє», - сказав політолог.

Розповідаючи про причини таких заяв політолог також звернув увагу на недавній конфлікт у Мукачевому.

«Якщо говорити детальніше, то Мукачеве - це маркер, який визначив певну незрілість «Правого сектору», незавершеність проекту.  Внутрішня дискусія в організації виявилась ще й криміналізованою. Фактично, дії «Правого сектору» на політичному  обличчі цієї організації поставили серйозний «хрест». Тому що з таким підходом до політики можна загратися у відвертий кримінал. Політика - це якраз механізм розв’язання конфліктів, а не їх створення. «Правий сектор» на Закарпатті продемонстрував, що як політична сила він не готовий використовувати політичні інструменти для розв’язання політичного конфлікту. Вони, швидше, внутрішню конфліктність в самій політичній силі виносять і роблять проблему цілому народу», - розповів Володимир Цибулько.

Чи то жест відчаю, чи то жест залякування

Політолог Тарас Возняк зауважив, що бренд «Правого сектора» просто провалюється після того, як в Мукачевому влаштували стрілянину. Звідси заява Яроша про ініціювання референдуму, яка виглядає як жест відчаю.

Щодо ваги заяви Дмитра Яроша, Тарас Возняк висловився, що в «Правого сектора» немає стільки ресурсів, щоб розв’язати війну з президентом чи з ким-небудь іншим.

«Це, швидше за все, виглядає, як залякування», - додав він.

Окрім того, на думку експерта, це дає зайв підстави для Володимира Путіна використовувати цю тему для розхитування політичної ситуації в Україні.

Спроба зберегти обличчя

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»Володимир Фесенко наголосив: «У державі референдум може проводити тільки держава. Наша Конституція не передбачає референдумів про довіру. Юридично – це суперечить Конституції, яка не передбачає референдумів саме з таких приводів. Дмитро Ярош хоче зберегти своє політичне обличчя».  

На думку експерта, якщо проводити  в Україні референдум про недовіру до влади, то ми щороку будемо змінювати владу.

Володимир Фесенко підкреслив, що, за даними соціологів, більшість населення з різних причин не довіряє владі: «Обирають Верховну Раду і вже через півроку їй не довіряють. Рейтинги довіри до влади стабільно залишаються  дуже низькими».

«За 24 роки незалежності лише короткі періоди, менше року, коли більшість населення довіряла президенту. Як правило, недовіра населення проявляється  вже через півроку після президентських виборів. Це специфіка нашого суспільства», - розповів експерт.

Володимир Фесенко не бачить юридичних наслідків в ініціативі референдуму та сумнівається, що вона буде реалізована в правовому полі.

«Якщо робити це з політичної точки зору, можна кожен рік проводити референдум і кожен рік змінювати владу. В демократичних державах не проводять референдуми про довіру. Як правило, це роблять авторитарні режими, коли їм треба ліквідувати парламент», - додав політолог.

На думку Володимира Фесенка, ці дії спрямовані на збереження власного політичного обличчя. Причиною цього він називає недавні події, що розгорталися в Мукачевому.

«Після ганебних подій в Мукачеве, де «Правий ссектор» скоїв злочин – треба було вибачитись за цих людей, чого зроблено не було», - розповів експерт.

Політолог вважає, що Дмитро Ярош не контролює значну частину «Правого сектору»: «Він, можливо, розуміє, що частина його організації в різних регіонах працює на олігархів, працює як їх охоронні структури».

«Вони виступають за революцію, але тут інша проблема. Якщо продовжувати революцію без кінця завершиться тим самим, чим завершилася перша доба української незалежності (1917 – 1920 років), коли одні націоналісти, революціонери змінювали інших. Чим це завершилось? Руйнацією української держави, втратою незалежності. Цим власне може і завершитись революційна боротьба «Правого сектору». Поки Ярош розуміє, що боротьба всередині держави – це допомога Путіну, - дякувати, він це розуміє, - тому він це замінює такими псевдодемократичними ініціативами як референдум», - узагальнив Володимир Фесенко.

Социальные комментарии Cackle