Дмитро Тимчук:

13.07.2015 Розмір шрифту: [+] [-]
Дмитро Тимчук:
Координатор групи “Інформаційний спротив” про те, чому зброя – не завжди хороша ідея:

“Озвучені на цей момент версії сторін конфлікту в Мукачеві не дозволяють поки однозначно назвати того, хто винен у перестрілці, в результаті якої є жертви.

З одного боку, важко не погодитися з позицією батальйону «Донбас», який заявив, що сьогодні «держава не виконує своїх функцій по боротьбі з корупцією та забезпеченню захисту і правосуддя для кожного». Було б інакше – зараз б не вирувало суспільство в суперечках, хто ж правий у цій ситуації – «Правий сектор» або «силовики». Був би необмеженим ліміт довіри до правоохоронців і державі, що не задавалися б ми питанням, кого підтримувати – збройне формування, нехай і не передбачене Конституцією, або держструктури?

Але давайте нарешті визнаємо: ми досить давно стоїмо перед вибором (ініціювала цей вибір не ситуація в Мукачево, вона лише різко актуалізувала необхідність цього вибору – згадаємо, наскільки чимала частина суспільства все частіше говорить про повну недовіру до держави, і вірі тільки в сили «добровольців »і« патріотів »).

І вибір цей для України глобальний.

Або ми остаточно зневірилися в існуючій державі, його інститутах і механізмах. І тоді повинні поголовно озброюватися для вирішення всіх без винятку проблем виключно з позиції сили, відстоюючи кожен свою правду.

Підсумок цього вибору ясний без пояснень. Ми перетворюємося на «дикий Захід», топимо України в крові на багато років, йдучи до горезвісної демократії через тотальну м’ясорубку громадянської війни. Зрозуміло, виправдовуючи себе, що все це робиться для цієї самої України і її народу. Не виключаю, що цей шлях закінчиться бажаним благополуччям і процвітанням (як на тому ж “дикому Заході”), питання лише – коли і якою ціною?

Або ж ми згадуємо, що боремося за звання правової держави. І так-сяк, але механізми демократії в цій країні працюють. Як би там не було, думка суспільства впливає на кадрову політику влади, на прийняті рішення, на зміну країни. І в парламенті не так мало громадських активістів та представників тих же добровольчих батальйонів – включаючи, до речі, і «Правий сектор».

Проблема українського суспільства в тому, що позиція абсолютної більшості українців – це відсутність позиції. Ми всі чекаємо, що нова держава побудується без нас. Вибрали склад Ради, але через день не настало процвітання, і ось вже говоримо про «зрадників» і шукаємо нових рятівників. Забуваючи, що відповідальність влади немає, якщо немає громадської позиції, і суспільство не прагне користуватися механізмами контролю цієї влади. А тоді приходить віра в те, що всі можуть за один день змінити люди зі зброєю.

Я повністю згоден, що кулемет ефективніше дискусії. Тільки не факт, що він встановлює горезвісну справедливість для всіх.
Социальные комментарии Cackle