Селфі з ними заполонили соціальні мережі, кількість публікацій та сюжетів про роботу нової української національної поліції б’ють рекорди у мас-медіа. Українці з особливою пильністю стежать за гучною реформою з переродження  української міліції у поліцію європейського зразка. Як виглядає реформа зсередини та чи важко влитися у лави новітніх полісменів, ми вирішили розпитати у заступника начальника управління кадрового забезпечення Національної поліції Львівщини Романа Баховськогого. 

-Пане Романе,  відомо, що однією із вимог до кандидатів у нову Національну поліцію України є складання спеціальних тестів. Що це за тести? Чи важко людині, яка вирішила стати полісменом їх скласти? 

– Коли ми говоримо про нову українську поліцію європейського зразка, логічно, що люди,  які бачать себе у цій професії  мають відповідати певним вимогам. Тести, які сьогодні пропонують скласти усім, хто хоче влитися у ряди національної поліції, мають декілька етапів. Перший із них - тести на комп’ютері. Тестують  ерудицію  та  професійні навички -  знання законів. На 60 запитань дається 90 хв. на відповіді. Запитання тесту розбито на кілька груп: логічне мислення, математика, мовні навички. Зауважу, що ці тести здають усі: і ті, хто лиш нещодавно вирішив стати полісменом, і люди в погонах , які служили і мають за плечима чималий стаж роботи  міліціонерами та керівниками, відтак вирішили продовжити свою працю у новій структурі – національній поліції.

Окрім тестів на людей, які бачать себе поліцейськими, чекає  медична комісія, здача нормативів фізичної підготовки, перевірка навичок керування автомобілем, психологічний тест і на завершення – особиста співбесіда. Для колишніх міліціонерів до цього списку додаються характеристики з місця праці, досліджується інформація від людей про роботу того чи іншого працівника. 

  -Яка ситуація з проходженням поліграфу? Кого зобов’язують його пройти ?

-Згоду на проходження поліграфа пишуть усі, хто хоче стати поліцейським нового зразка. Проте, перевіряють на них не усіх. Найперше проходять поліграф люди, що претендують на керівні посади у Національній поліції. Відтак детектор правди чекає на тих кандидатів у поліцейські, чиє минуле у правоохоронних органах викликає певні неоднозначні запитання. Садити усіх за поліграф – не має потреби, оскільки скажімо лише на Львівщині є 5 тисяч посадового складу колишніх міліціонерів. Таких навантажень не витримає жодна техніка ! 

  -Хто на сьогодні уже склав  тести, які області пройшли переатестацію , а хто лиш готується до них ? 

-Тести уже пройшли  ГУ національної поліції у м.Києві, ГУ у Київській області та Центральний апарат Національної поліції України. Готується до тестів Хмельницька область, відтак переатестація чекає Львівську область. Сказати більш конкретно у часовому вимірі про Львівщину не можу, оскільки все залежить від того, як швидко переатестують Хмельниччину. Ймовірно, що переатестація уже колишніх міліціонерів Львівщини проходитиме у лютому-березні. 

-На місцях до нової реформи правоохоронних органів люди ставляться доволі скептично – чого лише вартує той факт, що колишніх керівників місцевих відділків міліції на Львівщині просто перетасували: скажімо, був начальником міліції Трускавця - став керівником поліції Стрийщини. Як відноситесь до таких речей? 

-Скажу вам так – усі ці зміни тимчасові. Сьогодні ці люди працюють у тимчасовому  штаті нової поліції. Їхнє завдання підтримувати охорону громадського порядку і займатися боротьбою  зі злочинністю у тих містах, де вони тимчасово призначені керівниками. Оскільки самі розумієте – не можна повністю оголити цю галузь і залишити, як то кажуть, усе на «самотьок». Однак підкреслюю: всі працюють на своїх посадах тимчасово і очікують переатестації. Після неї все стане на свої місця: хтось , можливо, піде на підвищення, когось понизять у званні, хтось відсіється. Зауважу, що  15-20% колишніх міліціонерів не здатні переформатуватися під нову реформу, таких людей просто без жалю потрібно позбуватися. Саме на їхнє місце й мають прийти молоді, неупереджені та без будь яких думок про корупцію люди. Зміни треба починати з себе. 

Не треба чекати, що щось зроблять за нас. Ми маємо зробити систему такою, аби, в першу чергу, керівництво поважало своїх працівників, це дасть зовсім інші результати роботи!

-Які досягнення нової поліції уже можете виділити та поставити у плюс, оскільки бачите як нова структура працює у Львові  ? 

-Що стосується патрульної служби, яка віднедавна працює у Львові, то спостерігаємо позитивне сприйняття пересічними громадянами їхньої роботи. Ці поліцейські успішно закривають питання з депутатами та чиновниками на дорогах: порушив правила дорожнього руху чи був п’яним за кермом – відповідай на рівні з усіма, ніяких поблажок. Нові полісмени якісно та оперативно реагують на повідомлення про злочини, ефективніше патрулюють вулиці міста, не беруть хабарів. Перелік можна продовжувати. Українцям  слід чітко зрозуміти одне: шлях реформи у правоохоронних органах – непростий та не одноденний, це наполеглива і тривала робота, результатом якої має бути усвідомлення як самими людьми, так і полісменами головної істини – перед законом усі рівні. 

Розмову вела Наталя ЗЕЛЕНА

Довідка: Роман Баховський народився 7 березня 1987 року у м. Львові. Пластун, майстер спорту з веслування, дві вищі освіти (Правознавство/Фізичне виховання). Навчався у Львівській комерційній академії та Львівському державному університеті фізичної культури.

Після побиття студентів 30 листопада 2013 року покинув службу в міліції, написавши рапорт на звільнення з управління, натомість поїхав на Майдан до Києва. Але після Революції Гідності повернувся, аби змінювати корумповану систему МВС зсередини.

Своєю місією вважає пошук агентів змін, зміну процесів у міліції та розвиток персоналу, комунікації. В основі змін має лежати community policy, коли громада і поліція співпрацюють. Вона базується на формуванні зв'язків з громадою, руйнуванні стереотипів і спільному вирішенні проблем.