Українцям хочуть давати гроші на відкриття бізнесу

31.03.2017 Україна Розмір шрифту: [+] [-]
Українцям хочуть давати гроші на відкриття бізнесу

Ініціативою зайнялася Державна служба зайнятості Державна служба зайнятості розпочала створювати центри розвитку підприємництва, в тому числі і для наших трудових мігрантів. Вони вже функціонують в Києво-Святошинському районі столиці і в Харкові. На підході – центри в Кропивницькому і Запоріжжі. Їх завдання – підготувати безробітних до майбутньої бізнес-кар'єри, пише UBR . Наприклад, в Дніпрі запускається коворкінговий центр, де реальні і потенційні підприємці можуть зустрічатися, обговорювати спільні проекти, знаходити партнерів і персонал. Для держави розвиток підприємництва вигідний, адже так вона може зняти з себе турботу про працевлаштування громадян, для яких немає відповідних вакансій, говорять експерти. Плюс – податки, які колись заплатить майбутній бізнесмен. "Зараз тільки 7% українців хочуть почати свою справу. Для порівняння: в США таких понад 80%. Наше завдання – створити можливості. Світові тенденції такі, що в найближче десятиліття більша частина працівників будуть зайняті у власному бізнесі", – пояснив заступник голови Держслужби зайнятості Сергій Кравченко. 

Стати бізнесменами пропонують, перш за все, тим, для кого немає вільних вакансій або у кого тестування виявило схильність до підприємництва. Їм рекомендують пройти навчання на курсах "Основи підприємницької діяльності". Там обіцяють дати знання з основ обліку та оподаткування, економіки, маркетингу та бізнес-планування. Тут же беруться визначити перспективний вид діяльності і написати бізнес-план. "Багато хто хоче займатися торгівлею, але це вчорашній день. Ми радимо відкривати бізнес з надання послуг і займатися виробництвом або інноваційними стартапами. 

Також затребувані проекти з переробки пластикових пляшок і алюмінієвих банок. Відповідні верстати можна поставити навіть в гаражі", – розповів Кравченко. За його словами, доводиться майже завжди допомагати писати бізнес-план. Адже більшість людей не мають ні найменшого уявлення, як це робити. Наприклад, плануючи відкривати кафе, включають до плану витрати на закупівлю і приготування продуктів, але забувають, що є витрати на прибирання приміщення або доставку. Потім бізнес-план захищається перед комісією з питань одноразової виплати допомоги з безробіття. До неї тепер включають представників місцевого бізнесу та органів самоврядування. Якщо план схвалений, то безробітні реєструються як підприємці і відкривають рахунок у банку, куди і перераховуються кошти на відкриття своєї справи. 

За даними Держслужби зайнятості, середній розмір допомоги від держави на відкриття своєї справи становить близько 20 тис. грн. Максимальна сума – 64 тис. грн, а мінімальна – 5,4 тис.гГрн. (для тих, хто взагалі не платив ЄСВ). Але, не чекаючи змін законодавства, чиновники намагаються збільшити розміри допомоги підприємцям-початківцям за рахунок місцевих бюджетів і міжнародних організацій. Якщо бізнес-ідея цікава, то місцева влада, крім допомоги від ДСЗ, може виділити додаткову фінансову підтримку або, скажімо, допоможе недорогим приміщенням. "Зараз хочемо пояснити головам сільрад і міст вигоди економічної кластеризації регіону. Простіше кажучи, коли ми "розкладемо" країну на кластери, буде видно, які бізнеси краще розвивати в тому чи іншому районі", – кажуть у службі зайнятості. Якщо ідея перспективна, то на неї можна зібрати гроші і за методом краудфандінга. Спеціальна інтернет-платформа створюється за допомогою програми ООН. На ній майбутні підприємці під свої бізнес-плани можуть отримати гроші від людей і компаній з різних країн. За даними ДСЗ, 2016 року свою справу відкрили близько 3,8 тис. осіб. За два місяці 2017-го таких набралося ще 102. Скільки з них залишилося на плаву, в службі зайнятості не говорять. "В Україні, як і в усьому світі, за статистикою, закривається приблизно 80% всіх нових бізнесів. У нас, звичайно, є свої особливі умови ведення бізнесу, але виною всьому відсутність у людей здатності розвивати свою справу. 

Як показує практика, схильних до підприємництва громадян не більше 5% від усього працездатного населення", – розповів голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу м. Києва Руслан Соболь. За його словами, сьогодні найчастіше відкриваються бізнеси в сфері послуг (від консалтингу до надання побутових послуг), сільського господарства та ІТ. Більшість підприємців реєструється як ФОП. І тільки якщо потрібно залучення інвестицій, відкривають ТОВ або торговий дім. "Добре йдуть послуги. Ми безкоштовно вивчили жінку на перукаря і купили їй інструменти, щоб вона могла орендувати крісло в діючій перукарні", – підтверджує Кравченко. Але і в сфері послуг часом потрібні чималі інвестиції. Наприклад, один з підприємців витратив 40 тис. грн. на покупку б/у підйомника, щоб облаштувати СТО в своєму гаражі. "Ще один показовий випадок – дівчина з дипломом юриста після безуспішних пошуків роботи почала пекти торти. Ми організували їй нічну оренду кухні в кафе, яке бере у неї частину продукції", – говорять в Держслужбі зайнятості. До кінця року чиновники хочуть створити єдиний портал, на якому зібрати інформацію про всі бізнес-проектах і потім аналізувати, яка ідея "вистрілить" краще. Для навчання майбутніх підприємців наймуть менторів, щоб вони допомагали відкрити той чи інший бізнес. Крім того, Держслужба зайнятості обіцяє пільгові кредити. Механізми контролю за витрачанням грошей поки що тільки розробляються. 

Як стверджують в ДСЗ, ще на етапі узгодження бізнес-плану намагаються відсіяти тих, хто хоче тільки отримати кошти, але не займатися бізнесом. Для цього є фахівці з профорієнтації та психологи. Але скільком претендентам вдається обдурити чуття чиновників і витратити отримані гроші на свій розсуд, а потім знову йти на біржу і претендувати на допомогу – історія замовчує. Проблем вистачає КЯк зазначає член координаційної ради Асоціації МСБ України Едуард Курганський допомогу в організації бізнесу і навчання важливі. Але головне – це доступ до кредитів. "Лекції про те, як вести бізнес – дуже правильна ініціатива. Але питання отримання грошей на розвиток стоїть дуже гостро. Держава не повинна просто роздавати кошти, вона може тільки полегшити доступ до них, компенсуючи відсотки. Треба мінімізувати корупцію в цьому питанні, зробивши процес виділення грошей зрозумілим і прозорим. Ось яка стратегія потрібна", – говорить експерт. Поки що держава готова допомагати з оплатою відсотків тільки аграріям. Та й то, як зазначають представники малого бізнесу, на практиці багато хто взагалі не зможуть взяти участь в держпрограмі на 300 млн грн, оскільки не мають адекватних застав, належного рівня фінансової звітності тощо. Тому зниження відсотковх ставок не зробить істотного впливу на доступ до кредитів. Крім того, як повідомив керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський, в квітні уряд планує затвердити Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. "Зараз МЕРТ закінчує обробку пропозицій громадськості, в тому числі бізнесу, і після узгодження з Мін'юстом і Мінфіном вона буде винесена на Кабмін ", – повідомив Андрій Забловський. Однак версія, оприлюднена на сайті МЕРТ в лютому, була сильно розкритикована бізнесом. Зокрема, як зазначає старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Ляпін, цей проект побічно передбачав скасування спрощеної системи оподаткування. Зокрема, в поданій до стратегії аналітиці вказувалося, що багато бізнесів створені для виживання, а не сьогодення підприємництва. Інша ж частина використовується для мінімізації податків великим бізнесом. Крім того, за словами експерта, в документі жодного разу не згадується слово дерегуляція. "Це черговий варіант стратегії, який був розкритикований і рекомендований до переробки. Яким буде оновлений варіант – подивимося. Але 14 квітня у Кабміну закінчується імунітет і його можуть розпустити, а тому не факт, що навіть прийнята стратегія здійснюватиметься нинішнім складом уряду", – розповів член Всеукраїнського об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця" Олександр Плива.

Социальные комментарии Cackle