Олександр Корнійчук: Фаховий сімейний лікар це - щастя для родини!

17.05.2018 Україна Розмір шрифту: [+] [-]
Олександр Корнійчук: Фаховий сімейний лікар це - щастя для родини!

Керівник Центру економіки здоров’я, старший науковий співробітник відділу соціальної інфраструктури інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Олександр Корнійчук працює над проектом у сфері охорони здоров’я та реалізацією його на регіональному та державному рівнях. Суть ідеї, яка покладена в основу проекту – впровадити сучасний управлінський, освітянський та науковий підходи до підбору, підготовки і професійної адаптації сучасних сімейних лікарів та сімейних медичних сестер.

Ця тема сьогодні набула актуальності, адже в Україні стартувала медична реформа. Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з Олександром Корнійчуком.

- Пане Олександре, чому створення загальноукраїнської мережі підготовки у кожному обласному центрі сучасних сімейних лікарів та медичних сестер є актуальним у розрізі реформування охорони здоров’я?

корнійчук.jpg- На сьогоднішній день сімейних лікарів є лише кілька сотень на всю Україну при потребі у кілька тисяч. Ті таблички, які з’явилися на кабінетах терапевтів чи педіатр, абсолютно не змінили людей і сутності цих інституцій.Статистика, на жаль, показує, що із 100 терапевтів здатність бути якісним сімейним лікарем мають 3-4 чоловіки. Тому це дуже актуальне завдання: зробити пошук, селекцію талановитих лікарів саме для цієї галузі. Оскільки тут мистецтво полягає в тому, відібрати людину, яка має здатність відчувати в цілому організм людини, а не якийсь окремий орган і його лікувати. Це найвище мистецтво тактильної медицини, коли лікар шляхом дотику і спілкування дуже точно попередньо діагностує прояв захворюваності.

Сімейний лікар - це в першу чергу нова якість надання медичних послуг, яка передбачає суттєве покращення медичної складової та помітне скорочення витрат з кишені кожного громадянина, бюджету громади міста чи селища. Згідно закону про реформування органів місцевого самоврядування за стан надання первинної допомоги буде відповідати персонально мер міста, депутати міських, сільських рад та сімейні лікарі на місцях.

- Тобто, завдання органів місцевого самоврядування полягає у найбільш якісній організації саме послуг первинної медицини?

- Я погоджуюсь з тим, що практика нарощування вторинної допомоги на базі лікарень міста зараз має бути віднесена до структури госпітального округу. Громада міста чи селища за цей аспект не відповідає! І якщо мер знає про такі факти, або ж лобіює витрачання бюджетних коштів на нарощування вторинної ланки – то це свідоме вимивання коштів громади і небажання розвивати первинну допомогу.

Чому так відбувається? Це загальноукраїнська тенденція, яка є ознакою пост совкової системи організації медицини, коли дуже гарно треба відрапортувати, що ми, наприклад, купили от такий апарат, витративши велику суму коштів. Такі дії не вимагають щоденних великих зусиль для створення системи управління охорони здоров’я, комп’ютеризації робочих місць, підготовки сімейних лікарів. Купили апарат, поставили і, на жаль, він працює половину часу на комунальний заклад, половину на приватний, тобто це така спрощена схема вимивання коштів. Такі апарати мають надавати послуги в масштабі 150-200 тис. населення, а краще - 350 тис. Якщо апарат надає послуги для значно меншої кількості населення – то його амортизація, інші витрати дуже дорогі. Тобто такі придбання - це піар акції місцевої влади, щоб поставити галочку про так звану турботу про населення.

Я б хотів ще звернути увагу на такі речі: абсолютна більшість мешканців Трускавця і України переконана, що ця лікарня, яка є у їхньому місті, або центр первинної допомоги – це державне. Ні, це ваше, це - власність громади. І у зв’язку із реформою органів місцевого самоврядування акцент має бути на розвиток сімейної медицини.

- Реформа не тільки повертає гідність пацієнтам, це і механізм повернення гідності лікарям. За такого підходу, яка ймовірна заробітна плата може бути в медиків?

За нашими оцінками первинка вищої категорії має отримувати в селі більше, ніж у місті. Виплати лікарю мають складати близько 37 тис грн. Це обсяг винагороди, яку лікар отримає, якщо матиме, наприклад, 1800 пацієнтів. Якщо це приватний лікар, то гроші ітимуть на нього і на медсестру. Якщо це комунальний сімейний лікар, тоді ці кошти із Національної служби здоров’я України ідуть на центр первинної медичної допомоги і там дирекція буде забирати частину коштів на утримання свого бюрократичного апарату .

У зв’язку із цим дуже важливий контроль з боку місцевої влади, щоб не було «роздутих» штатів. Сьогодні з центрів первинної допомоги 25% витрат іде на адміністративно-господарські структури, а краще б лікар мав вищу зарплату, а не керівник центру, який собі премії виписує. От чому такий опір іде реформі Що стосується первинної допомоги – найгірша ситуація у Львівській й Закарпатській областях, а щодо первинної і вторинної допомоги, то у Черкаській, Київська областях і у Києві.

Яка причина, що ці регіони відстають від перспективного плану формування мережі первинної допомоги? Загальна тенденція вірогідно така, що тут - перенасичення фахівцями ринку медичних послуг. Тобто на одну посаду лікаря є багато охочих, але не має тих, хто потрібен. Також тут присутня корупційна складова при працевлаштуванні. І тепер лікар, який заплатив за отримання місця праці й не встиг ці гроші відробити, кричить: ніяких реформ!

Також спрацьовує фактор страху управлінців перед втратою посад. Бо треба не витрачати гроші на дорогу апаратуру, а займатися підготовкою фахівців, їхнім навчанням, комп’ютеризацією робочих місць, питання транспорту для медиків. Це дуже клопітка робота. Простіше купити дорогий апарат і показати гарну картинку, що ми турбуємося про пацієнтів!

- Підіб’ємо підсумки – проект актуальний, він є необхідний лікарям …

Так, без сумнівів, маємо зруйнувати стару систему. Бо що маємо сьогодні: аби отримати певну консультацію житель села їде, до прикладу, в Стрий. Звертається до лікаря, лікар ставить діагноз і каже, що він не впевнений, й скеровує людину до іншого лікаря. Пацієнт три дні їздить у стрийську лікарню, потім каже, що почувається все гірше й гірше, тоді його скеровують до Львова. Там зновупроходить обстеження і чує: а чому ви до нас не приїхали 4 дні тому, бо зараз уже запізно. Виходить, що пацієнт втратив час й кошти, а допомогти йому вже неможливо.

Тепер розповім про те, як надаються медичні послуги у м. Горішні Плавні Полтавської області, де вперше в Україні протягом 10 років успішно діють центри приватних сімейних лікарів. Там пацієнт телефонує лікарю, який з’ясовує, що турбує хворого, дає консультацію, куди насамперед звернутися. Поки пацієнт до нього їде, лікар організовує телезв’язок із лікарем з Полтави, вони консультуються і приймають рішення, які саме обслідування потрібно пройти, чи пацієнт на місці лікується чи їде в обласну лікарню. Людина економить час і кошти, всі дані фіксуються в електронній системі охорони здоров’я. Так сьогодні працюють медики у Горішніх Плавнях. І ми готові надати консультації й поділитися досвідом. Бо переконані, що фаховий сімейний лікар це - щастя для родини!

У зв’язку з цим ми розробили проект, у якому пропонуємо розгорнути кафедру підготовки сімейних лікарів та сімейних медсестер із залученням кращих французьких медичних університетів та успішних практиків приватної сімейної медицини як Франції так і м. Горішні Плавні, а також викладачів окремих медичних університетів України.Цей проект бере участь у громадській ініціативі «Нові лідери». Підтримати його можна, проголосувавши за посиланням - https://novilidery.com/lider/korniicuk-oleksandr .

Социальные комментарии Cackle
Copyright@2015 by Djerela. All Rights Reserved. RSS