Руслан Козир: «Відповідальні громадяни, фаховий чиновник - успішне місто»!

30.12.2018 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]
Руслан Козир: «Відповідальні громадяни, фаховий чиновник - успішне місто»!

Напередодні Нового року про актуальні проблеми сьогодення розмовляємо з реформатором Трускавця, його екс-головою Русланом Козиром

Міська рада не має бачення, як повинен розвиватися Трускавець

- Депутати ухвалили стратегію розвитку курорту. Чи ви знайомі з нею і якщо так, то яка ваша думка про цей документ?

- Найперше я би хотів спитати тих, хто брав участь в розробці стратегії, депутатів, які, приймали цей документ, - чи вони розуміють хто є відповідальним за його розробку? Стратегія – це генеральна лінія у вирішенні тих чи інших питань та проблем. І вона повинна на чомусь базуватися. І відповідати за розробку цього документа повинен той, хто за це отримує гроші. Відповідальними за стратегію мають бути чиновники міської ради, яким громада платить заробітну плату. Тому є питання: для чого писалась стратегія? Лише для того, аби потім, при повному провалі, сказати, що в її розробці брали участь активісти(!), громада(!). І з себе зняти відповідальність за її впровадження і результати…

Ця стратегія виглядає як книжка довготривалого читання. На чому вона повинна базуватися? На часових рамках і фінансах. Стратегія, яку нам запропонували, не підтверджена фінансовими ресурсами. Жодними! Немає сенсу писати документ, якщо під нього немає фінансового ресурсу. Це є визначальним і це розуміють всі експерти, в т. ч. і німецькі, які до нас приїжджали і працювали над цим документом. І про це замовчували, бо їм було потрібно відпрацювати європейські гроші та відзвітувати перед грантодавцями про розробку ще однієї стратегії для українського міста.

Якщо ми залучаємо іноземних фахівців до розробки стратегії міста, то навіщо нам такий великий чиновницький апарат міської ради? Чи не дешевше буде цих закордонних фахівців, які нам підказують як жити і працювати, найняти на роботу в міську раду замість тих чиновників- дармоїдів.

Стратегія абсолютно не базувалася на Генеральному плані міста. Сьогодні будь-яка територія має розвиватися за зрозумілими напрямками, які саме визначає Генеральний план.

Для того, щоби інвестор прийшов на територію він має розуміти як вона розвивається. А цей розвиток регламентує саме Генплан.
Чи хтось аналізував у нас фінанси міста на найближчі 5 років? Ні. Про це в стратегії ні слова. А без цього вона не що інше як фількина грамота. Кажу про це так прямо і відверто, бо свого часу у 2010 році я розробив і виписав п’ятирічну стратегію  розвитку нашого міста. І цю стратегію мені вдалося реалізувати на 85 відсотків. Такого прикладу в історії України немає. Це висновок багатьох інституцій та експертів, як результат - диплом Ради Європи.

- Сьогодні активно обговорюється тема наповнюваності Трускавця. Міська рада запевняє, що такої кількості відпочивальників у Трускавці ще не було, а ось підприємці - протилежної думки. Що ви думаєте стосовно цього, що необхідно робити, аби відпочивальник їхав до нас і у виграші були всі – громада, підприємці, влада…

- Найперше, у міськради відсутнє бачення як має розвиватися Трускавець – чи як місто-курорт, чи як туристично-рекреаційний центр, як місто-лікарня. Найбільш вірогідно, що влада надіється на безперервний і масовий потік відпочивальників з Китаю… Про це, принаймні, говорить кількість вояжів міського голови до цієї країни і його стратегія тягнеться до Піднебесної..

У мене інше бачення. Сьогодні дуже недопрацьований ринок України. Часто порівнюють різні періоди розвитку Трускавця - австро-угорський, польський, радянський та український. Для нас найбільш свіжими на пам’яті є два останні періоди, які ми можемо порівнювати і робити певні висновки. Якщо брати період розвитку радянський, то тут все зрозуміло – була планова економіка, Трускавець розбудовувався як всесоюзна оздоровниця, сюди курсували потяги з різних кінців Радянського Союзу і ними централізовано возилися відпочивальники до побудованих відомчих та профспілкових санаторіїв. І перед тодішньою міською владою зовсім не стояли питання маркетингової політики та реклами курорту. Все змінилося з розвалом Союзу і здобуттям Україною незалежності. Відбувся злам у свідомості і економічних питаннях. Постала дилема: як розвиватися далі без статусу всесоюзної оздоровниці, без пільгових путівок та інших преференцій. Трускавець – це курорт національний і ми маємо робити акцент на нашого вітчизняного відпочивальника, на українця, який приїде до нас на оздоровлення і відпочинок. Це як в арифметиці - два плюс два дорівнює чотири. На жаль, нинішнє керівництво міста не знає цієї арифметики. Його продуктивність, і дотичних до влади структур дорівнює нулю. Якщо порівняти витрати п’ятирічної давності і нинішні на утримання апарату міської ради, то вони зросли у три рази! У 2019 року вони сягнуть близько 30 млн грн! Ми ж - економили. Нині цього поняття для влади взагалі не існує. Сам чиновницький апарат збільшився на 50 відсотків. Гадаю, що настільки ж упала його ефективність.

Ці чиновники мають тільки один фаховий рівень – справно вішають локшину на вуха…

- І не зайве поставити запитання – наскільки ефективно влада витрачає кошти і наскільки це пов’язано із наповненням курорту?

- Спостерігаючи за статистикою, яку видають чиновники, знову приходжу до висновку, що з математикою у них таки нелади. Цифра ліжко-місць у Трускавці відома. При стовідсотковому завантаженні Трускавець не може прийняти більше ніж 190 тисяч відпочивальників на рік. У нас же цю цифру влада не додає, а множить.

А ще нинішня чиновницька рать любить хвалитися своїми здобутками: це зробили, а стільки то накупили, а ще стільки всього запланували … Ідилія! Але мені хочеться їх запитати: а що особисто ви зробили, як доклалися до того, що зроблено і що куплено?  Про особистий вклад сказати нічого… Якщо ми могли у свій час провести заходи на День міста за 30 тисяч гривень з бюджету, то нинішні керівники менше ніж за 2 мільйони цього робити не беруться…А звідки такі кошти? З громадської казни, з податків які плачу я і сотні інших підприємців, тисячі працівників. Отже вони хваляться тим, що розтратили зароблені нами гроші… Це не вкладається в жодні цивілізовані рамки.  Ці чиновники мають тільки один фаховий рівень – справно вішають локшину на вуха, Чогось іншого від них чекати не доводиться…

Ми сьогодні живемо в дуже конкурентному середовищі. І за кожного відпочивальника маємо боротися. Це роблять всі суб’єкти господарювання в місті – санаторії, пансіонати, вілли, готелі, ресторани…  Не спить – не дрімає і приватник, він також бажає створити як найкращі умови для гостей міста, аби ті знову приїхали до нас, аби він знову зміг щось заробити. Але звичайно цього є замало. Ці зусилля бізнесу мають бути підтримані владою. А що ми чуємо?
Міський очільник рече, що нам не потрібне швидкісне сполучення з Трускавцем, бо ним майже ніхто не користується… Ну хіба це розуміння перспектив розвитку курорту? В кожному путівнику, який видається санаторієм, готелем, чи іншими структурами вказується швидкісне сполучення з курортом. Це перевага будь-якого курорту, це нині важить дуже багато для людей. Для всіх, але тільки не для нинішніх очільників Трускавця. У народі в таких випадках кажуть: цур тобі та пек тобі.

Трускавець отримав нокаути, після яких не скоро оправиться

- Швидкісне сполучення з Трускавцем – це для вас, бачу, болюча тема, оскільки воно, як кажуть, було вашим дитям, ви його породили…

- І зробити це було не так вже й просто. Я вів перемовини з керівництвом Укрзалізниці ще з 2011 року. Ставив це питання перед урядом і обласною держадміністрацією в контексті із заходами по підготовці до ЄВРО-2012. Тоді не вийшло. Але я і далі оббивав пороги міністерства, аргументував, просив про швидкісне сполучення з нашим знаним курортом. Результату вдалося досягти аж у 2014 році. І 1 червня до Трускавця прибув перший Хюндай. Ми з керівництвом залізниці мали вже домовленості щодо скорочення часу проїзду швидкісного поїзда з Трускавця до Києва на 45 хвилин, проведення реконструкції трускавецького вокзалу. Мене підтримував керівник Львівської залізниці Богдан Піх, голова Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин... До речі, ці керівники підтримали ще одну мою пропозицію щодо зміни графіку руху поїзда «Кобзар» під нашу програму «Уїкенд у Трускавці». Він до нас, як пам’ятаєте, приходив в обід, а став відправлятися з Києва о 10-й вечора і прибувати в Трускавець о 8-й  ранку та відправлятися вже ввечері. Люди мали змогу повноцінно відпочити у нас два дні. На жаль, рух і цього потяга зазнав певних змін – шлях у дорозі збільшився майже на дві години.
Всі здобутки були перекреслені у 2017 році. Згідно з листом, погодженим мером міста Кульчинським,  швидкісне сполучення з Трускавцем було відмінене. Я вважаю, що це є злочин перед містом і громадою.

Таким самим злочином є закриття верхнього бювету. Влада не мала права погоджувати це закриття, оскільки його чинив монополіст надання послуг з реалізації мінеральних вод. Монополісту таке закриття вигідне, а Трускавцю – ні. Очільники міста мали відстоювати інтереси громади, а не приватної структури.

Таким чином, вдаючись до термінології боксерів, Трускавець отримав багато нокаутів, після яких не скоро оправиться. Причому отримав від влади, яку сам і обрав. І це ще не кінець всім інтригам місцевих паяців.

Обіцяв багато, а що вийшло? Отож то - фініта ля комедія

- А чи можливо відновити рух Інтерсіті з Києва до Трускавця, як ви вважаєте? Депутати вже збирають підписи для цього…

- За моєї каденції підписи ніхто не збирав, а Інтерсіті ми запустили. За цієї каденції підписи збирають дуже часто – аби захистити мера в суді, аби не допустити зведення підприємцем будівлі … Все це смішно, це гра на публіку, яка з відстоюванням інтересів громади немає нічого спільного. Тут потрібна відповідальна системна і командна робота. Її не було й нема. Дуже просто поїхати в Ізраїль, Китай, зробити селфі і розповісти людям байки про велику промоційну роботу – люди все одно не знають, що ти там робив і для чого туди літав… Це далеко, а тут необхідно відчитатися за роботу. А про що ти відчитаєшся, коли нічого не робиш?

- Як на мене, то висновки ваші - упереджені. Трускавець так ніколи не розбудовувався як зараз.

- Маєте на увазі висотки біля міської ради? А пам’ятаєте, що обіцяв цей мер перед виборами? Жодної висотної забудови, жодного ігнорування інтересами трускавчан! Обіцяв багато, а що вийшло? Отож то - фініта ля комедія. А ще дитячу лікарню обіцяв реконструювати, відновити пологовий будинок... І всі повірили. Натомість довів цю будівлю до повної руїни. А ще обіцяв дешеву й чисту воду – маємо не чисту і найдорожчу в регіоні. Ось вам і ціна словам цього мера.

- До речі, ви також вирішували питання водопостачання міста і не встигли довести його до завершення: йдеться про необхідність якісної очистки води з озера і передачу міського водоканалу у власність міста.

- Де Козир зміг навести лад, там все працює до сьогоднішнього дня. Ми реорганізували збиткові комунальні підприємства, дали людям можливість заощадити на опаленні, побудували автономні котельні в школах і у дитячих садках, що також дало можливість бюджету зекономити значні кошти на обігріві комунальних об’єктів. У 2012 році ми мали турпортал, мобільні додатки , безкоштовний Wi-Fi, у 2013 році вийшли на бездефіцитний бюджет. Здійснили капітальний ремонт вулиць Городище, Сагайдачного, Шевченка, Воробкевича, Суховолі, Данилишиних, Річки, частково реконструювали Стебницьку, Дрогобицьку.

А там, де Кульчинський впирався, маючи однодумців серед депутатів, там нам не давали робити, як з тим же водоканалом…
Я бачу сьогодні дуже великі загрози взагалі втратити водоканал в місті, оскільки це структура банкрут, структура, яка не в стані хоча би якось мінімізувати свої видатки. І це наслідок тих рішень, які приймає керівництво міста.

Мені важко собі уявити наслідки цієї афери, в яку втягує наш курорт, нашу громаду мер Кульчинський

- На останній сесії депутати ухвалили рішення щодо старту процедури з отримання Трускавцем статусу курорту державного значення. Як ви ставитесь до цієї ідеї?

- Я не можу заперечувати, що цей статус не треба отримувати. Можливо і треба. Для отримання такого статусу ми ще в 2012 році підготували всі документи і подали їх через обласну адміністрацію на розгляд уряду. Мені зараз важко сказати про  їх подальшу долю.

Але суть не в цьому. Є бачення, що такий статус Трускавцю нічого не дасть ні в соціальному, ні в економічному плані. Всі ці розмови не що інше, як імітація турботи про місто. Така ж сама імітація і розмови про так званий великий Трускавець – ОТГ з семи селами включно з Оровом. Мені важко собі уявити наслідки цієї афери, в яку втягує наш курорт, нашу громаду мер Кульчинський з компанією … Щось подібне і зі статусом курорту.

- І що від отримання такого статусу місто не отримає ніяких плюсів?
- Абсолютно ніяких. Стане набагато важче вирішувати самоврядні питання, оскільки при отриманні такого статусу частина самоврядних питань перейде до уряду. Чи потрібно це Трускавцю? Сьогодні нікому не треба доводити, що Трускавець є курорт. Це знають не тільки в Україні, це знають в Європі. Це аксіома. І від того, чи надасть держава Трускавцю статус курорту чи не надасть його, сутність Трускавця не зміниться – люди як їхали до нас на лікування, на відпочинок, на релакс так і будуть їхати.

- Впродовж останніх трьох років бюджет Трускавця зріс у рази завдяки децентралізації та проведенню в Україні реформ. Як, на вашу думку, цей капітал використовується?

- Мені здається що тут все всім відомо – мільйони йдуть на святкування, сотні тисяч на іграшки та інсталяції, залишаються кошти і на більш важливі речі…
Але все пізнається у порівнянні. Наприклад, яка ефективність вкладення тих чи інших коштів. Якщо за моєї каденції місто збудувало сцену на майдані Незалежності за 180 тис грн, а ця сцена тільки за один рік зберегла міському бюджету понад 2 млн грн, то це, вважаю, є корисним і ефективним вкладенням коштів для міста. А нинішнє керівництво, наприклад, придбало балетну сцену за півмільйона і використовують її два-три рази на рік. Чи ефективно і чи доцільно при сотнях проблем, які маємо і на вирішення яких бракує коштів?

Зараз є фінансовий ресурс, аби організувати нормальне життя міста, розвинути його інфраструктуру і т. д. Але, на жаль, у людей, які за це відповідають, немає бачення як це зробити, як примножити капітали громади. Мізків вистарчає лише на те, аби їх розтринькати та поділити, придбавши польські ліхтарі,  смітники тощо… А ще дивитися на бізнес, як на власну дійну корову. Так далеко не заїдемо. За три роки цієї влади до нас не прийшов жодний інвестор і при такому ставленні влади до бізнесу він і не прийде…

- Щось воно не дуже оптимістично…

- Зате реалістично! Попри все маємо говорити правду, хоча вона гірка і її далеко не всі сприймають та люблять. Проте пізнаймо правду і правда визволить нас. Це до речі, настанова Ісуса Христа. Мусимо їй слідувати.

Дай Боже всім нам мудрості, розуму і наснаги

- З Новим роком до нас прийдуть не тільки свята але й важка робота – будемо обирати в березні Президента України, а восени й Верховну Раду. Що побажаєте трускавчанам?

- Зичу всім і кожному в новому році найперше міцного здоров’я, бо його не купиш. А ще оптимізму, хорошого настрою, родинного тепла, благополуччя та Божого благословення і Божої допомоги завжди і в усьому.

Нехай труднощі та біди, що переживає наша Україна, ще більше нас згуртують, а наша єдність допоможе ці труднощі та біди здолати, допоможе перемогти ворога, навести справедливий лад і зажити добрим життям. А щоби таке сталося швидше, то вибираймо в 2019 році не тих, хто солодко обіцяє, а тих, хто тяжко для своєї нації і свого народу працює. Зробімо це свідомо і відповідально.
Дай Боже всім нам мудрості, розуму і наснаги. Всім трускавчанам бажаю щасливого Нового року й  веселих Різдвяних свят!

Розмову вела Ольга КУЦ




Социальные комментарии Cackle
Copyright@2015 by Djerela. All Rights Reserved. RSS