Плата за «Нафтусю»: власникам ліцензії – прибутки. Місту – видатки з бюджету?

06.11.2017 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]
Плата за «Нафтусю»: власникам ліцензії – прибутки. Місту – видатки з бюджету?

З 1 грудня у Трускавці планують запровадити оплату за вхід до центрального бювету мінеральних вод: тут мають запрацювати турнікети та каси продажу абонементів. Вартість одного відвідування становитиме 3,5 грн., споживання - не обмежується, а одноразово можна буде взяти з бювету 350 мл мінвод. Про таке рішення повідомили керівники приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт», яке володіє спеціальним дозволом на видобування мінеральних вод та розсолів для забезпечення потреб оздоровчих закладів курорту.

Які прибутки отримуватиме приватна структура від такого нововведення? Чому саме вона опікується «Нафтусею» та іншими джерелами курорту? І що матимуть трускавчани, які є власниками найбільшого багатства міста – родовища мінеральних вод? Спробуємо віднайти відповіді на ці запитання.

 Від профспілкової власності – до приватної

-Так склалося з практики, що ніколи громада не могла керувати експлуатацією своїх джерел. Для цього потрібен фаховий рівень: гідрологічний, гідрохімічний, мікробіологічний. І серйозне фінансування, – говорить почесний громадянин Трускавця, доктор медичних наук, професор Степан Івасівка, який впродовж 1994-2006 років керував гідрогеологічною режимно-експлуатаційною станцією, що здійснює видобування мінеральних вод у Трускавці.

І справді, якщо заглибитися в історію міста, то в період його найстрімкішого розвитку у 1911-1939 роках курортом управляла акціонерна спілка «Трускавецькі джерела», з 1928 року її одноосібним власником став Раймонд Ярош, який викупив усі акції спілки. З керівництва Яроша курорт розвивався дуже жваво, а гості приїжджали з усієї Європи.

У радянські часи відповідно до Постанови № 614 Ради Міністрів УРСР санаторними закладами міста-курорту керувала Трускавецька територіальна рада по управлінню курортами профспілок - орган Всесоюзної центральної ради професійних спілок. Трускавець у ті часи мав статус бальнеологічного курорту загальносоюзного значення.

Ще перед розпадом Радянського Союзу Федерація профспілок України взяла під свій контроль кошти та нерухомість тодішніх офіційних профспілок. А 22 листопада 1991 року постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України було створене акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з пайовим внеском Фонду соціально страхування України. Ця структура отримала майно територіальних санаторно-курортних установ профспілок: санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів.

У 1994 році головою об’єднання «Трускавецькурорт» «Укрпрофоздоровниці» було призначено Богдана Аксентійчука. У 90-х Трускавець переживав не найкращі часи – тогочасні потрясіння  у державі у рази зменшили кількість відпочивальників, лікувально-діагностична база потребувала модернізації, гідромінеральних ресурс – відновлення та догляду.

Керівник «Трускавецькурорту» шукав шляхів виходу з кризової ситуації  й у 1995 році ініціював створення регіонального акціонерного товариства, яке, на його переконання, було найбільш перспективною формою господарювання. Згодом Богдан Аксентійчук оцінював такий крок надзвичайно позитивно: «Створення організаційної структури ЗАТ «Трускавецькурорт», на той час єдиної у профспілковій системі України, виправдало себе. Ми стали сприятливі до вливання у систему коштів – 1 600 працівників товариства стали акціонерами». (газета «Трускавецькурорт», №6, 2003 р.).

А реалізувалися задуми Богдана Аксентійчука у березні 1999 року - виконавчий комітет Трускавецької міської ради зареєстрував закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт». Варто зауважити, що таке рішення не підтримала більшість керівників санаторіїв, оскільки вони втрачати статус юридичних осіб й ставали філіями товариства.

У жовтні 1999 року новостворена структура отримала спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин трускавецьких родовищ мінеральних вод. У лютому 2000 року генеральний директор ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт» звернувся з листом до міського голови Трускавця Богдана Матолича з проханням оформити товариству право власності на 45 об’єктів нерухомості. 

Трускавчани пам’ятають, що двох Богданів – Матолича та Аксентійчука пов’язували хороші товариські стосунки. Мабуть, цей фактор й зіграв вирішальну роль, і у березні 2000 року виконавчий комітет Трускавецької міської ради ухвалив рішення № 96 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт». До переліку увійшли: два бювети мінеральних вод, ГГРЕС, два палаци культури, корпуси санаторіїв «Каштан», «Берізка», «Весна», «Рубін», «Янтар», «Алмаз», «Кристал», курортні поліклініки та інші об’єкти нерухомості. Повний перелік – у копії рішення, яку подаємо нижче. До уваги читачів також персональний склад членів Трускавецького виконкому, які його ухвалили.

101.jpg102.jpg103.jpg104.jpg

Довкола цього рішення суперечки точаться й нині. Були спроби оскаржити його у судових спорах, але наразі безуспішні. До цього процесу були дотичні громадські активісти Володимир Шиманський, Мирон Бучацький. У 2002 році під час місцевих виборів з обіцянками забрати майно товариства і повернути його громаді переміг Лев Грицак. Зрозуміло, що Лев Ярославович цю, як й інші свої обіцянки, не виконав – вони виявилися популістською передвиборчою риторикою, не більше того.

Втім тема незаконної приватизації майна профспілок ЗАТ «Трускавецькурортом» час від часу постає на порядку денному. У 2016 році депутати міської ради створили комісію з питання законності створення об’єднання «Трускавецькурорт», яка за результатами своєї діяльності рекомендувала міській раді звернутися  в прокуратуру з вимогою виступити в інтересах трускавецької громади з позовом до ПрАТ «Трускавецькурорт» та «Укрпрофоздоровниці» щодо незаконного володіння майном санаторно-курортних закладів. Генеральна прокуратура щодо представництва у суді інтересів трускавецької громади відмовила.

Сьогодні в українському судочинстві є прецеденти рішень про повернення державі майна, яке було у володінні АК «Укрпрофоздоровниця». Проте, нагадаємо, що ПрАТ «Трускавецькурорт» є законним набувачем акцій «Укрпрофоздоровниці», тож, швидше за все, ці судові прецеденти щодо майна, яке належить цьому товариству, трускавецьким активістам не вдасться використати.

А щодо стосується діяльності створеного Богданом Аксентійчуком ЗАТу, то цифри свідчать про те, що це було успішне підприємство: у 2002 р. чотиритисячний колектив «Трускавецькурорту» увійшов у десятку кращих підприємств-платників податку на Львівщині, а за підсумками 2003 року, сплативши понад  6 млн. грн. податку на прибуток - найприбутковішим підприємством не тільки в Трускавці, а й у санаторно-курортній галузі України (газета «Трускавецькурорт», №4, 2004 р.). Експлуатація джерел курорту у ті часи здійснювалася за найкращого наукового забезпечення – сотні наукових публікацій про дію мінеральних вод курорту Трускавець друкувалися  у науково-популярних збірниках, монографіях, тезах наукових конференцій.

Тим часом гендиректор «Трускавецькурорту» продовжував пошук інвесторів, вважаючи, що лише вклад значних коштів у розвиток підприємства гарантуватиме у майбутньому його конкурентоздатність й дозволить позбутися  залежності від путівок ФССУ. У 2004 році ЗАТ ЛОЗ «Трускавецькурорт»  випустив 1 748 277 простих іменних акцій номінальною вартістю 100 гривень. 

Того ж року знайшовся й покупець – ТОВ «ПоліІнвестГрупп», який зобов’язувався інвестувати понад 88, 13 млн. гривень й реалізувати масштабні проекти з реконструкції санаторно-лікувальної бази товариства, збільшити кількість робочих місць! У 2006 році ТОВ «ПоліІнвестГрупп», викупивши пакет акцій у ЗАТ «Укпрофоздоровниця», став основним акціонером із контрольним пакетом акцій ЗАТ «Трускавецькурорт».

г04++.jpg

Місту - слава курорту, а приватному власнику – надходження

Сьогодні, за даними аналітичної системи YouControl ПоліІнвестГрупп володіє 99,69 % акцій «Трускавецькурорту». Як стверджують працівники товариства, у 2009-2010 роках нові інвестори у добровільно-примусовому порядку змусили їх продати свої акції. Так «ПоліІнвестГрупп» став практично стовідсотковим власником ПрАТ «Трускавецькурорт». Генеральним директором товариства є Віктор Жданов, органами управління - загальні збори акціонерів, наглядова рада.

Інформація руху «Чесно» про причетність до «Трускавецькурорту» екс-нардепа Юрія Бойка не підтверджується. З конфіденційних джерел відомо, що керівництво товариством сьогодні здійснює Володимир Якубенко, який обраний членом наглядової ради у 2014 р. рішенням загальних зборів акціонерів. Раніше Володимир Якубенко обіймав посаду фінансового директор ТОВ «КП «Укрбудшляхмашсервіс». А головою наглядової ради ПрАТ «Трускавецькурорт» є його батько – Павло Якубенко.

Членами наглядовою ради на офіційному сайті «Трускавецькурорту» також вказані: Ігор Шклярук, Вадим Український та Роман Дацько. Ігор  Шклярук є й керівником ТОВ «ПоліІнвестГрупп», до переліку засновників цієї юридичної особи увійшли кілька компаній, які зареєстровані на Вірґінських островах та Кіпрі. Кінцевий бенефіціарний власник – не вказаний.

Ліценція на користування надрами у 2006 році новим власникам «Трускавецькурорту» дісталася у спадок разом з викупленим майном. Вони продовжили практику своїх попередників – «Нафтусю», інші питні води та розсоли для ванн санаторно-оздоровчі заклади курорту у товариства купують. «Трускавецькурорт» диктує ціни та умови реалізації. На розсуд керівництва ПрАТу використовуються й отримані від реалізації мінвод надходження.

Міська влада сьогодні впливу на цей процес немає. А спроба трускавецьких посадовців створити спільне підприємство з «Трускавецькурортом» для того, аби брати участь у процесі постачання мінеральних вод, виявилася провальною.

У грудні 2015 року трускавецький мер та депутати проголосували за укладання договору про співправцю з «Трускавецькурортом».

39d470ba7c1d5fdedf63485c8994a424.jpg

У цьому документі обумовлено влаштування системи електронного обліку споживачів мінеральних вод у бюветі на бульварі Торосевича. Тобто саме нинішня трускавецька влада дала дозвіл ПрАТу на запровадження платного входу до бювету! Також у договорі йдеться про створення спільного підприємства для обслуговування свердловин та постачання мінеральних вод, у яке своїми частками мали б увійти місто та «Трускавецькурорт».

Однак уже через півроку гендиректор «Трускавецькурорту» Віктор Жданов повідомив міську раду про причини, які унеможливлюють створення спільного підприємства. З’ясувалося, що через зміни у Постанові Кабміну № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», які були внесені у квітні 2016 року, «Трускавецькурорт» не зможе передати новоствореній структурі спецдозвіл.

На ці зауваження ПрАТу міська влада не відреагувала жодними рішеннями чи пропозиціями! Хоча турнікети у бюветі мінеральних вод були встановлені ще торік  і було зрозуміло, що «Трускавецькурорт» готується до введення плати! Трускавецький мер самоусунувся від відповідальності, «перевівши стрілки» на депутатів, мовляв, створення спільного підприємства – це їхній обов’язок. Більше того, Андрій Кульчинський, який запевняє, що мешканці Трускавця відвідуватимуть бювет безкоштовно, м’яко кажучи, говорить неправду.

- На сьогодні механізм такої пільги у стадії напрацювання, - повідомила заступник генерального директора «Трускавецькурорту» з економіки та фінансів Леся Грубер. – Згідно законодавства будь-яке підприємство, надаючи безкоштовно послуги, зобов’язане показати контролюючим структурам, що з цієї безкоштовності сплачені всі податки. Ці видатки ми мусимо закласти у собівартість послуги - тобто інші користувачі оплачуватимуть безкоштовний вхід. Або пільги для трускавчан можна компенсувати бюджетними коштами. Це вже питання до міської ради, -підсумовує головний фінансист ПрАТу.

Отже, з 1 грудня пільгового входу у бювет для місцевих мешканців не буде! Для втілення голослівних обіцянок трускавецького голови Андрія Кульчинського потрібне бюджетне фінансування. Або ж готовніть суб’єктів господарювання платити за піар-акцію мера.

Запитуємо у професора Степана Івасівки, уродженця Трускавця, якою є його думка про плату за «Нафтусю». У відповідь: «А хіба вона коли-небудь була безкоштовною? Ні!». «Що ж матимуть трускавчани?» – «Славу!», -  відповідає науковець.

Платний вхід у бювет – рівні умови для усіх суб’єктів господарювання

За Конституцією України надра, до яких належать водні та інші природні ресурси, є виключною власністю народу і надаються тільки у користування.  «Трускавецькурорт» у 1999 році отримав спеціальний дозвіл на користування трускавецьким родовищем – видобування мінеральних вод, розсолів. У жовтні 2015 року приватне акціонерне товариство продовжило термін дії спеціального дозволу до 2035 року. Сума збору за продовження ліцензії склала майже 1 млн. гривень. Щороку «Трускавецькурорт» сплачує рентну плату за користування надрами та за спеціальне використання води - у 2016 році ці платежі сумарно склали 1,3 млн. грн., у 2017 році – очікуються у сумі 1,53 млн. грн. Про це повідомили у фінансовому відділі товариства.

Спостереження за трускавецьким родовищем ведуть фахівці гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції «Трусквецькурорту», штат якої складається з 69 осіб.Сьогодні ГГРЕС обслуговує 36 свердловин та п’ять джерел: «Нафтусю», «Марію», «Софію», «Броніславу», «Юзю».

-Здійснення режимних спостережень  є умовою держави, яка надає нам право користуватися надрами, - розповідає Андрій Тарнавський, керівник ГГРЕСу. – Щороку розробляється програма режимних спостережень, яку затверджують Держгеонадра та Держгірпромнагляд. Фахівці геологічного відділу станції щодня моніторять рівень у експлуатаційних свердловинах, температуру, відбирають проби на аналізи. Маємо свою лабораторію, акредитовану Держстандартом України. Усі показники фіксуються у журналах – згодом формується річний звіт, об’ємний з обсягом документ!

- Платний вхід у бювет є інструментом отримувати кошти за споживання мінеральних вод від усіх суб’єктів господарювання, - переконаний Андрій Тарнавський, - бо у нас між видобутком та реалізацією мінеральних вод різниця у 50 %. Такої ж думки і заступник гендиректора ПрАТу Леся Грубер, яка повідомила, що цього року лише 32 курортно-оздоровчих заклади з 77, зареєстрованих у місті, уклали угоди з «Трускавецькурортом» на оплату. А відпочивальники інших, а також необліковані туристи п'ють воду безоплатно.

- Ввести плату за вхід до бювету нас сьогодні зобов’язує законодавство, - говорить Андріан Копинець, директор з правових питань «Трускавецькурорту» - Підприємство, яке виробляє продукцію, має її стовідсотково обліковувати і сплачувати з цього податки. «Нафтуся» та інші мінводи є нашим продуктом, й Антимонопольний комітет вимагає, аби стосовно оплати за неї суб’єкти господарювання у Трускавці були у рівних ринкових умовах.

Які суми отримуватиме приватна структура від такого нововведення? Спрогнозувати складно, бо підприємство не володіє інформацією про кількість відпочивальників у місті. Власне, платний вхід дасть можливість вийти на реальну цифру.

- Торік отримали від продажу мінвод близько 9,8 млн. грн., але собівартість дотягує майже до 9 млн. грн. і ми виходимо на рентабельність у 8%. Цього року очікується 10, 5 млн. грн.», - наголошує Леся Грубер.

Нагадаємо, що цього року  вартість питних мінвод, визначена «Трускавецькурортом», становить 8,75 грн за літр з ПДВ., за розсоли для ван - 280 грн з ПДВ за куб. м. Питна мінвода відпускається контрагентам згідно договорів по ліжко днях і на самовивіз – деякі санаторії мають власні бювети.  Як пояснили у «Трускавецькурорті», ціна разового входу до бювету у 3,5 грн. сформувалася наступним чином: плату за один ліжко день, яку вносять сьогодні санаторії - 10,5 грн. з ПДВ, поділили на три відвідування.

- Ми передбачили додаткову можливість набрати під час відвідування й взяти з собою 350 мл води, - говорить заступник генерального директора ПрАТу Віталій Омельянчук. – Скажімо, родина чи друзі, які відпочивають разом, можуть користуватися однією карткою. Хоча, на нашу думку, плата за вхід до бювету, яку ми вводимо з 1 грудня, є поміркованою. Наприклад, у сусідньому Моршині плата за день питного споживання становить 15 гривень! А денна норма, зафіксована на картці кожного відпочивальника - 600 мл мінеральної води.

Про мімікрію та лозунги популістів

Анонсована керівництвом «Трускавецькурорту» плата за «Нафтусю» викликала прогнозоване невдоволення у трускавчан. Тому старі лозунги: забрати у «Трускавецькурорту» колишню профспілкову власність та створити комунальну ГГРЕС, що начебто дозволить місту самостійно експлуатувати джерела, сьогодні знову почали активно мусуватися.

До цих лозунгів вдаються політичні мерці, які вирішили реанімувати свій авторитет на популістських заявах. Очолює процес політичної мімікрії екс-очільник трускавецьких регіоналів, екс-мер, гендиректор санаторію «Карпати» Лев Грицак.

Саме за його каденції у 2008 році було створене комунальне підприємство «Трускавецька міська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція». Ця структура існує виключно на папері, жодної діяльності впродовж років не проводила і не проводить сьогодні. І якщо Лев Грицак справді мав намір забезпечити умови для отримання містом спеціального дозволу на користування надрами – то у період свого керування містом мав важелі й ресурс, аби це здійснити: бюджети Трускавця у той час сягали рекордних позначок.

Негативна реакція трускавчан на введення плати за «Нафтусю» зумовлена ще й тим, що ПрАТ «Трускавецькурорт» зажив собі недоброї слави у місті. Впродовж останніх років підприємства кардинально оптимізувало штат: якщо у 2006 році у «Трускавецькурорті» було майже 4000 працюючих, то у 2016 – середньооблікова кількість працівників становить 381.

1.png

Від майна, отриманого у 2006 році від ЗАТ «Трускавецькурорт», сьогодні мало що залишилося – більшість об’єктів продана або продається. Поштовхом для цього стало скасування соціальних путівок, санаторно-курортні заклади товариства у переважній більшості не є конкурентноздатними.

У грудні 2016 року було закрито бювет, що на вул. Суховоля, не працюють також санаторії-тисячники «Рубін» та «Янтар». Такі кроки перетворили нагірну частину курорту у зону відчуження.

- Утримання верхнього бювету було нерентабельним, – говорить генеральний директор «Трускавецькурорту» Віктор Жданов. – Товариство сьогодні немає таких доходів як раніше, тому змушені скорочувати видатки. Щодо чуток, які поширюються про недобросовісну експлуатацію мінеральних джерел, то наголошую – ми відповідально ставимося до наших зобов’язань, виписаних у спеціального дозволі. І робимо все для громади міста.

- Варто зазначити, що ПрАТ «Трускавецькурорт» сьогодні є одним з найбільших платників податків до бюджету серед підприємств міста. У 2016 році товариство сплатило: 10,3 млн. грн. земельного податку, 2 млн. грн. податку на нерухоме майно, 2, 39 млн. грн.  на доходи фізичних осіб, - повідомила заступник з економіки та фінансів товариства Леся Грубер. – Цього року очікується зростання податку на нерухоме майно до 2,38 млн. грн., податку на доходи фізичних осіб – до 3, 28 млн. грн.

Отже, підсумовуючи усе вищевикладене, можна зробити висновки. Видобування мінеральних вод Трускавця є складним і затратним процесом: діяльність ГГРЕС, рентна плата за користування надрами та спеціальне використання води, плата за землю - це видатки у кілька мільйонів на рік. Бювети мінеральних вод, надкаптажні споруди, ГГРЕС є власністю «Трускавецькурорту» - подякуємо за це попереднім керманичам міста. Спеціальний дозвіл на користування надрами «Трускавецькурорт» продовжив до 2035 року. Тож які шанси у міста?

Можна, звісно, збудувати новий бювет, як це пропонує екс-регіонал й старійшина Лев Грицак. Не кажучи про те, що потрібні чималі кошти з бюджету, виникає риторичне питання – де саме? Хіба не «добрий господар» за періоди своїх каденцій розпродав усю трускавецьку земельку. Малоймовірними також виглядають ідеї соратника голови «Ради старійшин» Олександра Грищенка, який радить місту шукати поклади «Нафтусі» і бурлити свої свердловини. Дивно, що колишній головний архітектор Трускавця не знає про таке поняття як гірничі відводи родовищ - сьогодні вони є у користуванні у ПрАТу і мають чітко окреслені межі! Самовільне бурління свердловин тут категорично заборонене! А обвинувачення у тому, що «Трускавецькурорт» начебто занедбав ділянки Воротище й Липки, які публічно озвучував Олександр Павлович,- взагалі маячня. У спецдозволі, що є у відкритому доступі на сайті ДНВП «Геоінформ України», ці ділянки зазначені як такі, що є у користуванні приватного товариства.

То з якою метою трускавецькі старійшини розповсюджують побрехеньки? Яку ціль переслідують? Переймаються інтересами громади? Як би не так! Виглядає на те, що готується черговий дерибан бюджетних коштів під прикриттям ідеї, яку складно реалізувати. Адже отримання спеціального дозволу містом – то тривалий в часі процес, він вимагає мільйонних вкладень та фахового ресурсу. Виникають сумніви щодо спроможності втілити його нинішніми керманичами міста, які не надаються навіть до елементарних речей – таких, скажімо, як створення спільного підприємства з «Трускавецькурортом».

Думаємо, що мешканцям міста не варто втягуватися у ці процеси на догоду політиканам місцевого розливу. Значно дієвішим буде тиск на трускавецьку владу – вона уповноважена піклуватися про інтереси громади, дбати про створення сприятливих умов для діяльності малого та середнього бізнесу, про шляхи наповнення бюджету, промоцію міста-курорту! Саме нинішні депутати – представники таких політичних сил, як «Батьківщина», «Самопоміч», «Громадянська позиція», «Укроп» та трускавецький мер Андрій Кульчинський дали дозвіл «Трускавецькурорту» на введення плати до бювету – це їхня відповідальність. Тож тепер нехай прозвітують перед громадянами про напрацьовані ними бізнес-плани розвитку курорту за наявності нових економічних викликів! А не шукають винних, розкручуючи деструктивний механізм протистояння.

Ольга КУЦ

Социальные комментарии Cackle