Рятівна соломинка? Трускавецький водоканал розробив інвестиційну програму

14.11.2018 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]
Рятівна соломинка? Трускавецький водоканал розробив інвестиційну програму

Погодити впровадження інвестиційної програми ТзОВ «Трускавецький водоканал» мають депутати – вони розглянуть її на засіданні сесії, яка відбудеться завтра, 15 листопада. Очевидно, що зауважень до цього підприємства, яке зажило собі недоброї слави у трускавчан, і запитань щодо непрозорого освоєння коштів, більш, ніж достатньо. Пролити світло на підводні течії діяльності міського водоканалу допоможе незалежна аудиторська перевірка – петиція з вимогою її проведення практично набрала необхідну кількість голосів.

                       Вода брудна і дорога                       

Гасло, яким трускавецький мер Андрій Кульчинський маніпулював під час виборчої кампанії, саме він і втілив у життя! У такому скрутному становищі, як сьогодні, міський водоканал ще ніколи не опинявся. До цього призвела неспроможність нинішньої влади ухвалювати ефективні рішення і системна бездіяльність керівництва підприємства.

Нагадаємо, що у вересні 2015 року трускавецький водоканал, як майже 150 водопостачальних підприємств України, отримав статус гуртового споживача. Постанова Кабміну № 670 стала підсумком напрацювань попереднього керівництва міста, яке підняло на державному рівні питання врегулювання тарифів на водопостачання. До цього часу існував єдиний тариф – на практиці це означало, що трускавчани відшкодовували витрати «Дрогобичводоканалу» на забезпечення водою усіх споживачів регіону.

Коли постанова Кабміну набула чинності, відповідно до її положень та інших законодавчих актів, у листопаді 2015 року відбувся взаємозалік між трускавецьким, дрогобицьким водоканалами й урядом на суму 11, 5 млн гривень. І під кінець 2015 борг Трускавця становив 4, 49 млн грн (не підлягала взаємозаліку заборгованість щодо юридичних осіб). Однак трускавецький водоканал отримав механізм для формування економічно обґрунтованого тарифу, а у 2016 році з міського бюджету у статутний фонд підприємства було скерована понад 2 млн грн. Тобто за наявності фахового менеджменту були передумови, аби підприємство почало працювати стабільно.

Натомість очільники міста й водоканалу умудрилися примножити борг у кілька разів! Через некомпетентність посадовців: міського голови Андрія Кульчинського і профільного заступника Олексія Балицького, нові, на основі гуртової ціни, тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення для трускавчан були затверджені аж 1 травня 2016 року. Таке зволікання дало поштовх до подальшого накопичення боргів - на завершення 2016 року вони сягнули 10, 9 млн грн!


- Ми неодноразово попереджали про ці загрози, - говорить голова Асоціації підприємців й роботодавців Трускавця, екс-виконавчий директор водоканалу Петро Іванишин. – Очолювана мною організація та «Рада міста» у грудні 2015 року скерували низку звернень до міської влади щодо створення комісії для вивчення перспектив водопостачання і водовідведення міста, використання питного озера як резервного, будівництва очисних споруд, формування нових тарифів, звіту керівника водоканалу. У публічних заявах ми наголошували, що зволікання неприпустиме, воно призведе до мільйонних втрат. Тоді більшість водопостачальних підприємств України отримали нові тарифи з 1 січня 2016 року. А Трускавець втратив час! Хто тепер відповість за злочинну недбалість та збитки, завдані підприємству й місту?

                       З боргами і без перспектив                       

Ситуація катастрофічна! Дрогобич, якому давно урвався терпець, "вибиває" борги з трускавецького водоканалу через судові позови. За словами керівника підприємства Віктора Марченка, щомісяця водоканал змушений платити Дрогобичу більшу суму, аніж за спожиті послуги. Для прикладу, з червня минулого року трускавецький водоканал перерахував 26, 8 млн грн, з яких близько 4 млн грн – це пеня відповідно до судових рішень. А Дрогобич виставив рахунки на 25 млн грн за надані послуги, і виходить, що за цей період у водоканалу виник додатковий борг, на який Дрогобич уже подав до суду. Тобто підприємство втягнуте у суди за 2018 рік!

Тобто стан справ нагадує замкнуте коло - Трускавець погашає борг згідно із судовими рішеннями про розтермінування, водночас нарощуючи поточну заборгованість за спожиті послуги. Тут така колізія - відповідно до чинних порядків тарифи встановлюють на плановий період, передбачаючи усі витрати коштів для здійснення діяльності. У діючих тарифах неможливо передбачити кошти для погашення попередніх заборгованостей!

Як вийти з цього колапсу? Жодних пропозицій - ні від Віктора Марченка, ні від трускавецького мера! Схоже, Андрій Кульчинський аж тепер втямив те, що йому намагалися втовкмачити два роки тому – Трускавець проґававив затвердження гуртового тарифу. Втім трускавецький мер знайшов «винного» - нещодавно він заявив, що міська рада оскаржуватиме у суді зволікання дрогобицького водоканалу, вимагаючи скасування частини боргу. Скільки часу триватимуть судові розбірки і у який спосіб буде втілена передвиборча обіцянка «Питна вода одразу з крану» - Андрій Кульчинський не повідомив.

                       Рятівна соломинка?                       

Тим часом трускавецький водоканал напрацював інвестиційну програму, виконання якої, за словами Віктора Марченка, сприятиме оптимізації штату та видатків наутримання підприємства. Про програму керівник водоканалу доповів на засіданні бюджетної комісії, повідомивши, що загальна сума інвестицій, на які розраховує підприємство, складає 1 млн 975 грн. Взявши до уваги, що річна реалізація води сягає приблизно 2 млн куб м, ця сума збільшить тариф з водопостачання на 1 гривню.

Якщо стисло - то йдеться про впровадження системи диспетчеризації і відеоспостереження насосних станції, що дозволить зекономити на заробітній платі персоналу;заміну насосного агрегату і насосів станції першого підйому; придбання засувок для виокремлення аварійної ділянки від загальної мережі водопостачання під час проривів. Ще одне вдосконалення - забезпечення технологічного обліку ресурсу. Підприємство хоче поставити електронні лічильники на насосній станції третього підйому, щоб контролювати витрати води на Стуса в сторону магістрального водогону і в сторону Мазепи. Такий самий комплект - на колибі і на станції другого підйому.

Пропозиції, звісно, привабливі - необхідність у технічному переоснащенні підприємства назріла давно. Але за умов, коли фінансово-господарська діяльність водоканалу не є прозорою, незрозумілі перспективи, не напрацьовано механізм виходу з кризи, депутати навряд чи погодяться взяти відповідальність за додаткове навантаження на споживачів, коштом яких має реалізуватися програма. До того ж скарги городян і відпочивальників на якість води, яка подається з питного озера, стали системними. А ймовірність найближчим часом отримати грантові кошти для будівництва очисних споруд є доволі примарною. У міському ж бюджеті, який за останні роки зріс у рази, необхідної суми так і не «знайшлося». Хоча саме сучасна очистка дозволила б збільшити обсяги забору з власного джерела водопостачання, зменшити залежність від Дрогобича і, звісно ж – подавати трускавчанам воду належної якості.

Очевидно, що у міських посадовців інші пріоритети. Тому алгоритм дій у громади має бути таким – насамперед незалежна аудиторська перевірка діяльності міського водоканалу, а опісля – інвестиції у розвиток підприємства.

Ольга КУЦ

 

 

 

 

 

Социальные комментарии Cackle
Copyright@2015 by Djerela. All Rights Reserved. RSS