Дарія Каралюс – педагог від Бога! Понад півстоліття трускавецька вчителька присвятила улюбленій справі

31.05.2018 Трускавець Розмір шрифту: [+] [-]
Дарія Каралюс – педагог від Бога! Понад півстоліття трускавецька вчителька присвятила улюбленій справі

У її очах цілий світ: світ мудрості, ерудованості, виваженості та терпеливості. А ще багато любові: до дітей та до справи, якій вона присвятила більшу половину свого життя. Знайомтесь - корінна трускавчанка Дарія Каралюс 53 роки самовіддано і натхненно навчає мудрості та сіє зерна знань у спраглі дитячі серця.

Фах педагога початкових класів Дарія Миколаївна, як зізнається, обрала не випадково - у важкі повоєнні роки гуртувала навколо себе чимало сусідніх дітей для яких була надійним другом, порадником, а інколи заміняла й батьківське плече. То ще тоді, у юному віці, зрозуміла, що допомагати, вчити та підтримувати інших - її покликання. Далі було навчання у Дрогобицькому педагогічному інституті та перший урок у восьмирічній школі с. Воля-Висоцька Жовківського району. Саме там Дарія Миколаївна впродовж 21 року відшліфовувала свій талант педагога та випустила у світ кільканадцять сотень учнів початкової школи. У 1986 році Дарія Миколаївна починає писати свою нову сторінку на освітянській ниві – із Жовківщини переїздить у рідний Трускавець та починає працювати у НВК «СЗШ №2-гімназія». Тут Дарія Каралюс продовжує навчати діток молодших класів, прищеплює їм любов до рідного краю, слова та книги, відкриває перед юними школярами такий багатий та цікавий світ знань. І так впродовж 32 років!

Останній цьогорічний дзвоник у стінах рідної школи для Дарії Миколаївни був особливим – після 53 роки натхненної праці вона прийняла рішення піти на заслужений відпочинок. У світлій та просторій класній кімнаті Дарія Миколаївна востаннє дає мудрі настанови учням 10-А класу, дітям, яких навчала перші 4 роки, коли вони ще такими маленькими та несміливими прийшли до школи та переступили її поріг. Кожного із них вона пам’ятає на ім’я, пригадує кумедні випадки із навчального процесу та дозвілля, а головне по-материнськи застерігає: «Перед вами у дорослому житті буде чимало спокус, проте пам’ятайте – краще стати на сторону добра, підтримати слабкого - тоді легко йти дорогою життя та спокійно дивитися людям у вічі!». Цю просту життєву істину завжди сповідує і сама Дарія Миколаївна. А ще педагог стверджує - працювати із сучасними активними дітьми нескладно, потрібно лише знайти підхід до кожного маленького серця.

- Я вірю у силу слова. Для того, щоб порозумітися з дітьми, треба багато говорити. Їм у жодному випадку не слід насаджувати свою думку, а виважено пояснювати – чому, до прикладу, слід добре навчатися, для чого потрібні знання, чого може досягнути освічена людина, наводити влучні порівняння та демонструвати власним прикладом, що добре, а що ні, - ділиться професійними педагогічними секретами пані Каралюс.

Такі прості на перший погляд, однак важливі життєві мудрості педагога завжди гуртували навколо Дарії Миколаївни дітей. Їх, таких маленьких та ще по- дитячому наївних, які вперше переступають поріг школи, не обманути, вони найтрепетніше відчувають ставлення до себе і першу вчительку пам’ятають все життя. Чимало випускників Дарії Каралюс вважають своїм обов’язком зустрітися через кілька років по завершенні навчання зі своєю мудрою наставницею. Навіть ті учні, яких доля занесла жити чи працювати за океан, по приїзді у рідний край телефонують та поспішають в гості до Дарії Миколаївни.

- Кожен клас, який я вчила, для мене особливий. Бо кожен учень – це маленький всесвіт, зірка, яку треба запалити, щоб вона світила. Як сьогодні пам’ятаю такий кумедний випадок. Розповідаю своїм «ціпочкам» (а саме так Дарія Миколаївна називала усіх своїх учнів), що особливість м’язів нашого обличчя така, коли ми усміхаємося, одразу настрій покращується, ми емоційно стаємо задоволені. Тож, якщо навіть не хочете сміятися, просто розтягніть губи в усмішці і до вас прийде позитив. І тут проходить трохи часу, хтось із учнів своїми вчинками зіпсував мені настрій – стою така похнюплена, аж ось одна учениця каже: «Даріє Миколаївно, розтягніть губи!». Після цих слів ми усі почали дружно та щиро сміятися, - пригадує педагог.

Натхненну працю Дарії Миколаївни завжди підтримували у колі сім’ї. Оскільки нині уже покійний чоловік пані Каралюс теж працював на освітній ниві – викладав англійську мову та очолював методичний кабінет у НВК «СЗШ №2-гімназія». Любов до педагогічної справи, мабуть ще із молоком матері, увібрала і донька Дарії Миколаївни. Вона теж успішний вчитель, класний керівник та чудовий наставник для трускавецьких школярів. Отак з маленької іскорки розгорілася яскрава династія славних вчителів родини Каралюс. Хоча Дарія Миколаївна запевняє: за її виваженістю, спокоєм, любов’ю до дітей стоїть яскравий приклад її бабусі, яка була тим першим провідником юної дівчинки у світ добра та знань.

- Мама багато працювала, тож мене виховувала бабуся. А вона була людиною праці та молитви, від якої йшло добро, щирість та життєва мудрість. Ніколи не скаржилася на обставини чи долю, працювала і навчала, що в праці – краса людини! - переповідає настанови Дарія Миколаївна.

Усі життєві мудрості своєї родини Дарія Каралюс помножила на успішні здобуті знання та щедро ними ділилася зі світлими дитячими голівками. Цей Педагог, справді із великої літери, на все життя прищепив життєві істини не одній сотні трускавчан та засіяв міцне підґрунтя для розвитку успішної української нації.

Наталя Зелена

Социальные комментарии Cackle
Copyright@2015 by Djerela. All Rights Reserved. RSS