На Львівщині хочуть відновити видобуток на найбільшому у світі родовищі озокериту

23.02.2017 Борислав Розмір шрифту: [+] [-]
На Львівщині хочуть відновити видобуток на найбільшому у світі родовищі озокериту


Озокерит ― унікальний мінерал, який медики називають панацеєю у лікуванні низки хворіб, у світі вже не видобувають. А все тому, що покладів залишилося дуже мало. Натомість у Бориславі є родовище, де, за словами науковців, кілька десятиліть можна видобувати озокерит у промислових масштабах. Кілька століть цим і займалися, але у 90-х роках шахту закрили.

Про неї знали у всьому світі. Наприклад, телефонний кабель, який сполучає Європу з Америкою, по дну Атлентичного океану служить людям вже понад століття, тому що ізольований бориславським озокеритом.

Сьогодні ж територія шахти нагадує швидше руїну. Її здають в оренду під автобазу. Видобуток озокериту припинили у 1994 році. Згодом шахту затопили ― так вона стоїть і досі. А місцеві потихеньку розтягують метал.

«Її глибина, як і колись, так і зараз ― 255 метрів. І тут був копер. Спочатку він був дерев’яний. Пізніше в радянські часи його замінили. Ми бачимо підняту кліть, якою піднімали робітників, і зберігся весь цей механізм», ― розповів науковець Музею нафтової і газової промисловості Олег Микулич.

Та вже не перший рік, як владу, так і науковців не покидає надія відновити видобуток озокериту у Бориславі, адже родовище тут абсолютно унікальне. Таких запасів цього мінералу у світі більше немає.

«У середині 1880 років на території Борислава було біля 12 тисяч копак. Там є запасів десь при інтенсивному видобуванні до 10 тисяч тонн озокериту в рік. Це десь на 50 років», ― повідомив головний інженер проекту ДП «Львівдіпронафтохім» Богдан Максимович.

Усіх властивостей озокериту наука ще навіть не знає. Але найчастіше його застосовують у медицині: лікують суглоби, дихальні шляхи, гінекологічні хвороби і навіть онкологію. Та оскільки озокериту вже не видобувають, його замінюють парафіном. Хоча ефект, кажуть медики, зовсім не той.

«Хворій призначено озокерит на верхній кінцівки, на кисті рук. Ми накладаємо озокерит аплікаційним методом. Озокерит в нас стерилізується, розливається у кювети. Переважна температура відпуску озокериту 46-49 градусів. Тривалість процедури 30-40 хвилин, ― розповідає завідувачка терапевтичного відділення обласної лікарні відновного лікування Світлана Тимофеєва. ― У зв’язку з тим, що він кристалізується у два рази швидше, аніж парафін, він дає більш виражену механічну дію. Краще покращується кровообіг, лімфообіг. Краще йдуть регенеративні процеси в організмі».

Обласна лікарня відновного лікування одна із небагатьох, де досі лікують справжнім озокеритом. Запаслися ним ще з часів роботи бориславської шахти. Та запаси майже вичерпані. А поповнити їх вже не зможуть, бо навіть у Бориславі озокерит є хіба у музеї.

«Справжній рудний жильний бориславський озокерит твердий. А це парафін з вкрапленнями солі. Потім його переплавляли у брикети і він став уже таким більш пластичним. У технічній літературі є навіть такий вид озокериту, який називається бориславеніт», ― розповів Олег Микулич.

Зараз шукають інвестора, який би взявся відновити видобуток озокериту у Бориславі та реанімувати стару шахту. Однак підрахували, що не вигідно, тож мають іншу ідею.

«Це є будівництво нової шахти. А також проектування і будівництво переробного заводу. Стара технологія не дозволяла вилучити весь об’єм озокериту, тому ці всі насипи, які залишилися від шахти, містять озокерит, який ще можна видобути», ― пояснив заступник міського голови Борислава Богдан Монастирський.

І хоч наразі це на рівні проекту, охочі купувати бориславський озокерит уже вистроюються у чергу. Першим зацікавили американські санаторії.


Социальные комментарии Cackle