Петро Іванишин:

18.02.2016 Розмір шрифту: [+] [-]
Петро Іванишин:

Насамперед хочу наголосити: у питаннях, над вирішенням яких працюється, найголовніше - результат. Питання формування тарифів з водопостачання та водовідведення є надзвичайно актуальним для Трускавця. Черговий виток зростання вартості води відбувся 1 липня 2014 року, коли Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг, на основі розрахунків дрогобицького водоканалу встановила єдиний тариф з водопостачання та водовідведення для усіх категорій споживачів. Це означало,  що трускавчани змушені були б сплачувати послуги, в структуру яких закладені витрати на експлуатацію водопровідних мереж Дрогобича і Стебника, до яких мешканці міста-курорту відношення не мають. Ціна на воду для трускавчан у 2014 році мала становити 17.60 грн. за м куб!

 З такими несправедливими тарифами категорично не погодилася Трускавецька міська рада під керівництвом Руслана Козира. Було прийнято рішення відстоювати інтереси трускавецьких споживачів й оскаржити Постанову Нацкомісії. Я обіймав тоді посаду виконавчого директора трускавецького водоканалу – ми звернулися в обласну адміністрацію, Антимонопольний комітет, Кабмін та міністерства. Паралельно розпочалися судові процеси.

Варто наголосити, що Трускавець першим підняв на державному рівні питання врегулювання тарифів на водопостачання та водовідведення. На основі наших пропозицій було розроблено проект Постанови Кабміну про удосконалення механізму тарифної політики у сфері водопостачання. Але її прийняття Кабміном затягувалося в часі й трускавецький водоканал опинився у надзвичайно скрутній ситуації. Дрогобич нараховував підприємству неіснуючі борги, через міжрайонну прокуратуру ініціювавши ряд судових позовів про стягнення їх з трускавецького водоканалу. Проте впродовж 2015 року за рішенням судів не було стягнуто жодної копійки з трускавецького підприємства на користь дрогобицького. 

Наша півторарічна боротьба за економічно обґрунтовані тарифи увінчалася успіхом –у вересні минулого року було ухвалено Постанову Кабміну, відповідно до якої трускавецький водоканал було визнано гуртовим споживачем.  Власне у цьому документі  та в інших урядових постановах, прийнятих  впродовж 2015 року, було закладено механізм компенсації заборгованості за невірно встановлений тариф. Тому й можливим стало погашення урядом заборгованості між водоканалами Трускавця й Дрогобича на суму понад 14 млн. гривень. Якби  трускавецька влада під керівництвом Руслана Козира не ініціювала внесення змін до Постанови Кабміну – ці мільйони сплатили б трускавецькі споживачі зі своєї власної кишені!Більше того, мною і міським головою Русланом Козирем, було офіційно відновлено водозабір з питного озера, яке повинне бути компенсатором у процесі тарифоутворення для наших споживачів. 

А що маємо сьогодні?  Нова влада подає списання боргів між водопостачальними підприємствамиміст-сусідів як власний здобуток, сиплячи обвинуваченнями: мовляв, колишнє керівництво міста накопичило борги, а ми тепер їх успішно погашаємо. Це абсолютна неправда. Спекуляції Кульчинського і  К⁰ на цій темі продовжуються! Й, складається враження, нинішні очільники захищають не трускавецьку громаду, а бізнес-інтереси братів Возняків. Маємо інформацію, що планується різке підвищення тарифів. І це робиться підкилимно, кулуарно. Є ще багато запитань як до керівництва міста, так і водоканалу.

Власне два місяці томугромадська організація, яку я очолюю, «Асоціація підприємців та роботодавців Трускавця» спільно з ГО «Рада міста» пропонували створити депутатську комісію, яка б ґрунтовно вивчила проблематику водопостачання Трускавця  та заслухала звіт про фінансову-господарську діяльність  «Трускавецького водоканалу» за період 2011-2015 р.р., виконання  інвестиційних зобов’язань співзасновником трускавецького водоканалу фірмою «Альфа-Плюс» та перспективою розвитку водопостачання та водовідведення у місті-курорті.

Ми хотіли зробити цей процес максимально публічним, проте депутатський корпус Трускавця не підтримав цієї пропозиції. На останньому пленарному засіданні сесії рішення про створення комісії провалили. Взагалі депутати вразили мене своїм невіглаством, непоінформованістю, вони не знаються на елементарних речах – запитання стосовно ситуації з формуванням тарифів називаються популістськими. Хоча насправді йдеться про важливі для громади речі. Реакція окремих з них мене шокувала – вони ставили мені у провину програні водоканалом суди. Пояснюю: важливий кінцевий результат. Так, окремі позови дрогобицького водоканалу, підтримані прокуратурою, були задоволені судами. Але ж виконавча служба не стягнула жодної копійки з трускавецького водоканалу, ми дочекалися Постанови Кабміну й борги погасив уряд. Оце і є результат. То в чому наш програш? 

Докладніше про ці та інші факти я розповів в одній з наступних публікацій, наразі чекаю на отримання відповідей на скеровані запити до Національної комісії та трускавецького водоканалу.Тоді матиму можливість говорити більш предметно про протиправну діяльність керівництва водоканалу та нинішніх очільників міста.


Социальные комментарии Cackle