Галина Шиманська

06.11.2015 Розмір шрифту: [+] [-]
Галина Шиманська

Галина Шиманська брала активну участь у виборчих перегонах, була довіреною особою кандидата у депутати до обласної ради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Ореслави  Хомик. Отже знається на перипетіях виборчої кампанії, що називається, зсередини. Ми попросили пані Галину проаналізувати перебіг виборчої кампанії у Трускавці і спробувати віднайти відповідь на запитання: чи змінилося українське суспільство і чи спроможні громадяни зробити вірний вибір, здатний зміни стан справ у державі.

 -Загалом у країні ситуація міняється хоч і поволі, але в кращий бік. Живемо у складний час і людям непросто зорієнтуватися. Найпозитивніший досвід моєї участі у виборчій кампанії – це спілкування з трускавчанами. Пересвідчилася у тому, що є люди, які спроможні переключитися з особистих проблем на  речі, які є важливими для міста. Наприклад, ми були на зустрічі у санаторії «Аркада» й один старший чоловік розповів, що дивився сюжет про те, що у дитсадку «Ялинка» протікає покрівля. Він був схвильований цим і запитував, а як діти будуть зимувати. Тобто людина не скаржилася, скажімо, на негаразди у своєму будинку чи на вулиці, де він мешкає, а проявила інтерес до суспільних проблем. Так само жінка-бухгалтер цієї оздоровниці  просила кандидата на міського голову звернути увагу на те, що є мало місць, де б могли прогулюватися мами з дітьми. Це така дрібниця, але дуже показово, що все ж таки є люди спроможні переключитися з себе на щось значуще для міста. Як на мене, така здатність є ключовою під час виборчих перегонів, адже люди повинні розуміти: не варто обирати тих, хто дає обіцянки вирішити  їхні шкурні питання. Депутати та міський голова повинні дбати про інтереси міста.

Натомість є велика частина людей, які не можуть оцінити те, що зроблене у місті. Для прикладу, вони твердять, що у місті дороги не ремонтувалися, бо біля їхнього будинку не залатали яму. От моя дитина не ходить до садочка, то мене й не обходить, що вони обладнані автономними котельнями. Це не є для них аргументом на користь діяльності міського голови Руслана Козира, який багато зробив для Трускавця.

- Які можемо висновки зробити з перебігу виборчих перегонів у Трускавці?

- На мій погляд  у місті відбувся реванш колишніх: практично тотально перемогли люди, які не хочуть рухатися вперед, яким цікаво повернути те, що було раніше. Ці люди, які мають чималеньке майно і тепер змушені захищати його. Тому треба було будь-якими силами, не шкодуючи коштів  пробитися в органи влади, гарантувавши у такий спосіб безпеку для своїх статків. Бо я не розумію, чого окремі трускавчани рвалися в обласну чи міську раду – що вони зробили для міста. Були звичайними обивателями, які жодної громадської активності не проявили, і «раптово» вирішили – буду депутатом.

На мою думку, під час виборчих перегонів застосовувалися технології: підкуп виборців, однозначно, люди , які агітували не з переконань, а просто тому, що отримували гроші. Вражала величезна кількість партій, я вважаю, що це також технології.

А  трускавчани не зуміли розпізнати того, до яких наслідків призведе їхнє голосування. Перемогли необгрунтовані спекулятивні обіцянки та популізм. А це свідчить про великий відсоток людей, які не готові самостійно покращувати своє власне середовище, активно вирішувати проблеми громади. Вони чекають, що оберуть депутата чи міського голову, які зроблять усе до найменших дрібниць: подбають про пісочок на дитячих майданчиках, лавочку пофарбують, приберуть подвір’я. Проблемоює те, що у нас таких людей виявилося занадто багато.

Люди не розуміють, що депутати міської ради та міський голова мають вирішувати місцеві проблеми, а не обіцяти підвищення зарплат чи зниження тарифів. Адже це не входить до компетенції місцевого органу влади. Але людям приємно чути такі обіцянки і вони голосують за тих, хто вішає їм локшину на вуха. Разом з тим люди, які могли б справді жертовно працювати,не пройшли. Я була довіреною особою Ореслави Хомик, яка кандидувала в обласну раду. Добре знаю цю людину і вважаю, що це був би найкращий депутат обласної ради, про якого можна тільки мріяти. Можливо, не на кожному окрузі були такі люди, бо деколи не було з кого обирати. А тут була людина, яка своєю діяльністю, біографією довела, що була б добрим депутатом.

Часто мені казали: я буду голосувати за свою онучку, хоча розумію, що інша людина має  більший досвід  і можливо зробила б справи, потрібні для громади Отакий рівень свідомості. У кожного були свої мотиви для голосування, але дуже часто вони були суспільно-шкідливими. Тому - непочатий край роботи.

- Пані Галино, тож як достукатися  до людей?

- Насамперед треба з людьми спілкуватися, доносити інформацію. А це не так просто. Напевне все ж таки треба проводити акції у місті, щоби активних людей залучати до громадських ініціатив. Де б вони побачили, що вони реально можуть щось покращити. У такий спосіб творити свідоме середовище у місті.

Ще одне моє спостереження під час виборів - на превеликий жаль окремі священики у Трускавці пішли всупереч заклику Церкви: не втручатися у політичну передвиборчу боротьбу. Трускавчани отримували агітки, у яких є заклики священиків голосувати за того чи іншого кандидата. Один з кандидатів використав навіть фотографію Блаженнішого Любомира Гузара, який начебто підтримав його у намаганні стати міським головою Трускавця.

Окрім того кожних виборів ми бачимо, що з дозволу сказати парафіяни, починають активно відвідувати церкву. Правда на Службі Божі їх не видно, але у захристії вони вирішують якісь справи зі священиком. Особисто я людина віруюча й намагаюся бути християнкою, і мені дуже боляче це бачити. І боляче потім в церкві чути проповіді священиків, коли ці проповіді абсолютно розбігаються з тим, якими є їхні реальні дії. І деколи складається враження, що священик не розуміє того, що все те, що він проповідує, зачитуючи уривки з Євангелія, що воно стосується і його також. І боляче такі речі чути і не знаєш, як себе поводити на Службі Божій. Прикро, але я не почула від священиків, чиї імена були використані у політичній агітації, щоб вони заперечили свою причетність до цього. Тобто їхня мовчанка розціюється мною як згода з таким станом справ. Я думаю, що Церква повинна вжити певних заходів до таких священиків.

Розмову вела Ольга КУЦ

Социальные комментарии Cackle