В Україні – рекордна кількість вакансій. Чому ж українці їдуть за кордон?

07.11.2016 Розмір шрифту: [+] [-]
В Україні – рекордна кількість вакансій. Чому ж українці їдуть за кордон?
В Україні дуже багато пропозицій про роботу. За даними експертів, на Інтернет-сайтах – тисячі вакансій. Роботодавці, особливо, коли йдеться про виробництво, вже мають проблеми із набором персоналу. Водночас, українці шукають будь-яку можливість вирватися працювати за кордон. Вони стали більш принципові й не готові трудитися у своїй державі задешево. Як бути у цій ситуації?

Про це йшлося під час однієї з дискусій у рамках Міжнародного економічного форуму у Львові.

Зарплати у $300-500 можуть зупинити трудову міграцію

Як зазначає директор з маркетингових комунікацій та HR сайту Rabota.ua Максим Немеш, кількість вакансій в Україні зростає вже другий рік і сягнула понад 100 тис.

«Такої кількості пропозицій про роботу ринок праці в Інтернеті ще не бачив, – каже М.Немеш. – Зростають пропорційно усі галузі, зокрема ті, сплеску яких ніхто не очікував. Легка промисловість і виробництво піднялися на кілька позицій у середньому рейтингу. Це дуже хороший показник. Це кілька тисяч вакансій у кожній із сфер, які на сьогодні є незакритими».

Така ситуація, на думку експерта, означає, що в Україні немає кваліфікованої робочої сили, яка готова працювати на виробництві. «Факт є факт. Працювати на виробництві мало хто може», – вважає М.Немеш.

Водночас, додає експерт, є й інший бік медалі. Люди не зацікавлені подавати свої пропозиції – очікують кращої оплати праці і кращих умов роботи. «Наше враження таке, доки зарплату не буде приведено у відповідність із запитами, ніхто не буде іти на нову роботу за жодних обставин. Не кажучи вже про соціальний пакет, який має бути», – додає В.Немеш.

Директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк підтверджує: сьогодні на українському ринку дуже багато пропозицій про роботу, але люди не йдуть, бо йдеться про гроші. Українці не хочуть гарувати задешево.

«Існує дилема між роботодавцем і працівником, коли працівник думає, що йому платять замало, а роботодавець переживає, щоб він не переплачував. Межа десь посередині, – розмірковує В.Барилюк та зазначає: значна частина робочої сили, зокрема, з Львівщини, шукає кращої долі у Польщі. Цифри оплати праці, які можуть зупинити цей процес – 300 дол. для некваліфікованої робочої сили та 500 дол. – для кваліфікованої.

«Розумію¸ що до такої заробітної плати ми не дійдемо вже завтра. Але післязавтра треба до того прагнути, бо може виникнути проблема, як у прибалтійських країнах, коли половина людей покинула ринок зайнятості. Прибалтійські бізнесмени, які несвоєчасно зорієнтувалися, у результаті самі були змушені їхати на заробітки за своїми потенційними працівниками», – наголошує В.Барилюк.

Зі слів директора центру зайнятості, сьогодні, особливо, молоді люди у пошуку роботи ставлять на перший план заробітну плату, офіційне працевлаштування, наявність соціального пакету, можливість професійного вдосконалення.

Війна за таланти

Директор People Advisory Services в Ernst & Young Олена Бойченко додає: глобальні виклики на ринку праці стосуються і України – непроста демографічна ситуація, старіння, зменшення частки економічно активного населення.

«Якщо говорити про глобальні виклики, переважна більшість генеральних директорів, власників бізнесу, провідних компаній світу (90%) кажуть, що одним із найважливіших завдань є кваліфікований персонал. Часто ми чуємо такий вислів «війна за таланти», – каже О.Бойченко. – Говориться про те, що настільки технології змінюють бізнес-процеси, бізнес, що з’являється багато професій, до яких потенційні працівники ще не готові, на ринку праці з’являються нові покоління. На глобальному рівні за таланти йде війна».

Такі тенденції, відзначає експерт, є і в Україні. Українські роботодавці – близько 40% провідних українських та міжнародних компаній, які тут працюють – кажуть, що вони вже мають проблеми з наймом і утриманням персоналу. Часто роботодавці говорять, що навички, які вимагають від персоналу, є недостатніми, не такими, які потрібні для бізнесу. Відзначають проблеми залученості персоналу, тобто те, якою мірою людина ідентифікує себе зі своєю роботою. «Гендиректори кажуть, що рівень стресу у персоналу є надзвичайно високий. Це пов’язано із складними зовнішніми умовами, складними умовами усередині команди. Керувати стресом і управляти залученістю стає все важче. А залученість персоналу вважається одним із найважливіших факторів успіху бізнесу», – додає О.Бойченко.

Представник львівської IT-компанії Рената Чучмай каже: у цій сфері особливо потрібні талановиті працівники, тому їх справді цінують.

«Секрет успішної компанії у тому, що головними є люди – не комп’ютери, будинки… Якщо це розуміє президент компанії, можна рухатися далі. Має бути середовище, де кожен може проявити себе, досягнути свого максимального розвитку і цим сприяти розвитку компанії», – додає Р.Чумай. – Наш основний принцип такий: ніколи твої клієнти не полюблять тебе, поки тебе не полюблять працівники. Якщо працівники не люблять свою компанію, ваші клієнти будуть зникати – це просто питання часу».

Аби уникнути проблем з кадрами, експерти радять роботодавцям думати про майбутнє вже зараз – вкладати у персонал, відкривати академії, навчати майбутніх працівників зі шкільної парти.

«Так, як ІТ-галузь підняла сама освіту для молоді, щоб забезпечити себе кадрами, іншим індустріям теж треба брати справу у свої руки», – резюмує М. Немеш.

Потрібно змінити політику держави щодо безробітних

Директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк додає: потрібно врегулювати законодавчі питання – змінити політику щодо безробітних, коли стояти на обліку у центрі зайнятості – вигідно.

«На сьогодні закон захищає безробітного, створює йому комфортні умови, – каже В.Барилюк.

Посадовець зазначає: часто роботодавець економить не тільки тому, що він скупий, а тому що у нього справді немає великих прибутків. Дається взнаки те, що в Україні дуже високі банківські відсотки на кредити для бізнесу. «Мають бути державні та місцеві програми. Кошти мають йти не напрямку на виплати для безробітних, а для роботодавця на відшкодування відсотків, – переконаний В.Барилюк. – На Львівщині понад 300 млн грн щороку йде на виплати з безробіття. Якщо половину з цих коштів скерувати на відшкодування відсотків для бізнесу – уявіть скільки кредитів можна отримати, створити на них робочі місця і працевлаштувати на них безробітних».

З його слів, кілька років тому було підготовлено відповідну програму, щоби з державних коштів фонду соціального захисту від безробіття частково стимулювати роботодавців при умові працевлаштування безробітного. Однак, програма не прийнята.

До слова, дві третини осіб, які на сьогодні перебувають на обліку у Львівському міському центрі зайнятості, з вищою освітою – економісти, юристи. Вперше в історії найбільший відсоток безробітних – вчорашні працівники органів державного управління, яким статус безробітного дозволяє отримувати досить високі виплати.

Представник IT-компанії Рената Чучмай переконана: компанії мають навчитися заробляти гроші, аби не ганьбитися низькими зарплатами для працівників.

«Зарплата має покривати гігієнічні вимоги людей. Якщо вона їх не покриває, ніякі мотивації – нічого вас не спасе, – звернулася вона до бізнесменів. – Якщо ви хочете взяти людину на 400 грн, то чи ви самі можете прожити на ці гроші? Хто прийде на такі гроші, і що це за бізнес, який потребує таких людей?!».

Наталія Шутка
Социальные комментарии Cackle