Що змінює закон про реінтеграцію Донбасу?

22.01.2018 Розмір шрифту: [+] [-]
Що змінює закон про реінтеграцію Донбасу?

Почати рік Верховна Рада вирішила з розгляду закону про реінтеграцію Донбасу. Перше читання відбулось ще у жовтні минулого року, відтоді до тексту закону було внесено близько 700 правок та відбулося чимало емоційних дискусій у середовищі політиків та експертів. І хоча розгляд законопроекту відбувався майже три дні, врешті-решт, 18 січня депутати дійшли до згоди і 280 голосами остаточно ухвалили закон. Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував ключові положення закону, який має стати основою для повернення Донбасу.

Фундамент для деокупації

Документ, який у народі охрестили «законом про реінтеграцію Донбасу», насправді має довгу назву – «Про особливості державної політики над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Та, попри десятки сторінок тексту та палкі дискусії навколо змісту, сутність закону досить проста. Це законодавче визнання Російської Федерації державою-агресором, а підконтрольні бойовикам території – тимчасово окупованими. Україна ж підтверджує своє право на самооборону на основі міжнародного права.

За словами представника Президента у парламенті Ірини Луценко, збитки від російської окупації складають понад 50 мільярдів доларів. Визнання Росії державою-агресором тягне за собою її відповідальність за завдані економічні збитки як окремим районам Луганської та Донецької областей, так і економіці України в цілому.

Ці положення збереглися у документі ще з першого читання, як і зміна терміну АТО на «заходи щодо стримування та відсічі російської збройної агресії» та створення Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ, який відповідатиме за переміщення осіб і товарів через лінію розмежування.

Проте до другого читання, яке відбулось 18 січня, у закон додали чимало нових пунктів, наприклад, що стосуються Криму. В оновленому тексті з’явилося посилання на закон про окупацію Криму, згідно із яким, дата початку окупації цієї частини України – 20 лютого 2014 року. Окремий пункт стосується скасування вільної економічної зони у Криму. Крім того, до другого читання депутати уточнили визначення окупованих територій. Зокрема, до переліку тепер входять суша, води, повітряний простір та надра Донбасу та Криму.

«По-перше, Росія визнається країною-агресором. По-друге, визначається статус окупованих територій як Криму, так і Донбасу. І це дозволить нам збільшити нашу присутність у міжнародних судах з тим, щоб створити консолідовану позицію і позиватися до Росії, яка тепер буде відповідати, як країна-окупант, за всі злочини. Буде нести політичну, кримінальну і матеріальну відповідальність за те, що вона створила на тимчасово окупованих територіях», – підкреслює керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак.

Користь та протиріччя закону

Експерти погоджуються, що, попри політичну вмотивованість закону, він має велике гуманітарне значення. Передусім за громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях. Українці, майно яких постраждало від окупації, отримують можливість позиватися на Росію до Європейського суду з прав людини та вимагати компенсацію. Згідно із законом, такі майнові позови звільняються від сплати судового збору.

Крім того, відтепер Україна визнаватиме свідоцтва про народження і смерть, які видаються на окупованій території. Раніше у законопроекті йшлося про недійсність будь-яких документів, зараз є винятки.

«У цьому законопроекті є багато норм, які показують, що ми розглядаємо людей, які живуть на окупованих територіях, як заручників цієї ситуації», – вказує перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко.

Згідно із законом, РФ несе як матеріальну, так і моральну відповідальність за окупацію, а особи, що брали участь у збройній агресії чи окупаційній адміністрації, несуть кримінальну відповідальність. Тому, попри побоювання критиків, закон не містить жодної згадки про Мінські домовленості чи положення про амністію.

Зважаючи на низку позитивних моментів, закон зазнав чимало критики. Зокрема, голова громадської організації «Восток-SOS» Олександра Дворецька висловлює занепокоєння, щодо суттєвого розширення повноважень правоохоронців, військових і інших силових структур, які забезпечуватимуть безпеку під час деокупації територій. Водночас секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони Іван Вінник зауважує, що повноваження силовиків будуть чітко контрольовані. Адже законопроект також передбачає тимчасове посилення повноважень керівництва Генерального штабу щодо координації і контролю дій усіх правоохоронних органів.

Директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань вважає, що закон про реінтеграцію є важливим рамковим кроком. Саме на його основі будуть надалі розроблятися конкретні механізми деокупації.

«Ми продовжуватимемо прокладати шлях для реінтеграції окупованих українських земель політико-дипломатичним шляхом. Це – ключовий сигнал відповідного Закону, який ухвалила ВР за моєї ініціативи. Це – сигнал і для Донбасу, і для Криму: ви – невід’ємна частина України», – прокоментував ухвалення закону Президент України Петро Порошенко.

Звісно, зважаючи на делікатність теми війни і миру, на яку так чутливо реагує суспільство, новий закон не дає відповідей на всі питання щодо Донбасу. Та головне, що він дає стратегічне бачення майбутньої деокупації та захисту прав українських громадян.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю

Деокупація.png

Социальные комментарии Cackle
Copyright@2015 by Djerela. All Rights Reserved. RSS