Рупор Кремля: за рахунок чого державні інтернет-ЗМІ Росії завойовують любов читачів

13.11.2017 Розмір шрифту: [+] [-]
Рупор Кремля: за рахунок чого державні інтернет-ЗМІ Росії завойовують любов читачів

Економісти дослідили, чому державні ЗМІ з упередженим та ангажованим контентом подобаються мільйонам читачів.

Автори:

Андрій Сімонов (Columbia University), Джастін Рао (HomeAway, Inc.)

Чому читачі, слухачі та глядачі споживають відверто ангажований контент, а іноді й відкриту пропаганду з підвладних ЗМІ? Перша відповідь, яка спадає на думку, – у них часто немає вибору. Спробуйте, наприклад,  знайти у тоталітарних країнах вільні ЗМІ, або неангажовані телевізійні новини у Росії?  Але що змушує десятки мільйонів людей у тій самій Росії читати дуже ангажовані державні онлайн-ЗМІ у той самий час, коли в інтернеті є досить велика кількість незалежних ЗМІ, які дають набагато об’єктивнішу інформацію? Найбільш логічною виглядає гіпотеза, що читачі провладних ресурсів розділяють ідеологію й погляди, які просувають останні. Це не так, довели економісти А. Сімонов (Columbia University) та Дж. Рао (HomeAway, Inc.). На першому місці інший досить несподіваний фактор. Й саме він стимулює державу інвестувати великі гроші у свої ЗМІ. VoxUkraine наводить найбільш цікаві частини з їхнього останнього дослідження.

Доволі часто ЗМІ, що контролюються владою, є заангажованими та висвітлюють інформацію не зовсім об’єктивно, оскільки зазнають впливу органів державної влади або ж окремих політичних діячів. Такий вплив може мати різні цілі, але досягаються вони шляхом маніпуляції свідомістю споживачів таких новин. Чи означає це, що в суспільстві є попит на новини заангажованих ЗМІ?

Від чого залежить попит на продукцію провладних ЗМІ вивчали економісти А. Сімонов (Columbia University) та Дж. Рао (HomeAway, Inc.).

Для демонстрації того, на скільки по-різному можна представити одну й ту саму інформацію, А. Сімонов (Columbia University) та Дж. Рао (HomeAway, Inc.) наводять приклад із ситуацією, що виникла на Параолімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році, коли російських спортсменів було дискваліфіковано за вживання допінгу. Наочною демонстрацією різниці у висвітленні фактів російськими та міжнародними ЗМІ стають назви статей на цю тему, опублікованих, відповідно, RT.com та BBC.com в один день – 23 серпня 2016 року. У цей день BBC.com дають назву статті «Параолімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро 2016: заборона на участь Росії після втрати права на апеляцію», а російський ресурс новин називає статтю «Дискваліфікація сильного суперника? Росія вражена «цинічним і політичним» рішенням Спортивного арбітражного суду про заборону участі параолімпійської збірної». Очевидно, що російські ЗМІ звертають увагу саме на політичний аспект і стверджують, що немає жодних вагомих доказів вживання допінгу параолімпійськими гравцями від Росії.

З одного боку, споживачі можуть віддавати перевагу новинам із провладних медіа через те, що поділяють ідеологію влади або ж упереджений провладний контент вони сприймають як розвагу. З іншого боку, споживачам може не подобатись провладна ідеологія у новинах, але вони віддають перевагу державним ЗМІ тому, що вони уособлюють високу якість подачі матеріалу або престижний бренд. То чому ж, все-таки, при наявності неупереджених джерел інформації російські користувачі мас-медіа читають, дивляться та слухають упереджені провладні ЗМІ?

Про що розповіли майже 4 млн новин

Відповідь на це питання дали Сімонов та  Рао, дослідивши попит на онлайн новини в Росії за період 2013-2015 років. «Інтернет-ринок новин» в Росії в цей період характеризується тим, що 25% усіх великих ЗМІ були підконтрольними державі. При цьому їхня середня частка медіа-ринку становила 35-40%. У чому секрети успіху?  Для дослідження було сформовано інформаційний масив з 3,9 млн публікацій топ-48 онлайн видань, що друкуються російською мовою у період з квітня 2013 по квітень 2015 року. Також було використано інформацію про 284 574 пошукові запити на сайтах новин у період з листопада 2013 по квітень 2015 року.

Кількість публікацій за типами ЗМІ
Тип ЗМІ Кількість публікацій
Державні 1.168.569
Незалежні 494.087
Ті, що зазнають державного впливу 1.848.556
Міжнародні 75.596
Українські 315.927
Всього 3.902.735


Поділ новинних інтернет ресурсів на державні та недержавні здійснювався на основі аналізу структури власників таких ресурсів.

З метою контент-аналізу усього масиву новин за період, що аналізувався, російські видання новин були поділені на 4 групи: 1) незалежні від влади та ті, що не зазнають державного впливу (стовпчик 1-2); 2) незалежні від влади, але ті, що, ймовірно, можуть зазнавати впливу держави; 3) видання, що ймовірно зазнають впливу і знаходяться у власності наближених до Кремля олігархів; 4) державні ЗМІ. У п’ятий блок увійшли українські ЗМІ, які активно читають у Росії.

Російськомовні онлайн-ЗМІ за типом впливу
табл.jpg


ЗМІ з першої групи є незалежними від влади та не зазнають впливу держави, але можуть мати внутрішню цензуру, побоюючись покарання зі сторони державних органів. ЗМІ з другої та третьої групи, що є незалежними, але потенційно можуть зазнавати державного впливу, та олігархічні ЗМІ формально продукують незалежний контент, але непрямо залежать від влади. Четверта група, що представлена державними ЗМІ, продукує контент, що повністю контролюється Кремлем, оскільки отримує державне фінансування для провадження своєї діяльності.

Існує дві форми державного впливу на контент новин, що продукується у російських ЗМІ: цензура та пропаганда. Цензура має місце тоді, коли влада вилучає з вільного доступу своїх ЗМІ певні новини або дозволяє висвітлювати лише певні факти. Наприклад, влада дає розпорядження не висвітлювати інформацію про організовану можновладцями корупційну схему або дає вказівку не згадувати про чиновників, що фігурують у корупційних скандалах. Пропаганда має місце тоді, коли риторика новин включає риторику однієї із політичних партій, які фігурують в новинах.

Як вони рахували

Для дослідження того, які новини користуються популярністю серед користувачів, увесь російський новинний інтернет-контент на основі заголовків публікацій був поділений на дві групи: внутрішньо чутливі новини та чутливі для влади новини. Аналіз тем новин здійснювався на основі ключових слів. Перелік ключових слів був визначений на основі порівняння заголовків новин у державних та незалежних ЗМІ. Відповідно, ті слова, що часто використовувались у заголовках новин державних ЗМІ, не використовувалися у заголовках новин незалежних ЗМІ. До прикладу таких ключових слів, що характеризують упередженість ЗМІ щодо висвітлення інформації про кризу в Україні 2013-2015 років, можна віднести: «приєднання» Криму до Росії; опис  української влади як «фашистська» та «антиросійська»; українська влада проводить «каральні» операції проти повстанців на сході країни.

В свою чергу, російськомовні українські ЗМІ систематично вживають проукраїнсько- (антиросійсько-) схильні вислови: Росія «анексувала» Крим; Росія «агресор»; в Україні проводиться «антитерористична» операція проти «терористів» на сході України. Аналіз слів, що відображають ідеологічну схильність ЗМІ, дозволив поділити новини на внутрішньо чутливі та чутливі для влади новини.

Внутрішньо чутливі новини представлені темами, що систематично замовчувалися та не висвітлювалися державними медіа-компаніями, хоча в незалежних ЗМІ широко розкривалися. До такого контенту відносяться новини про опозиційних лідерів (ключові слова «Ходоровський», «Навальний»), наближених до Путіна осіб, що мають відношення до корупційних скандалів («Ротенберг», «Тимченко») та політичні протести («Болотная»).

Чутливі для влади новини представлені новинами про кризу в Україні 2013-2015 років, що набагато ширше висвітлювалася в державних ЗМІ порівняно з незалежними. З початком конфлікту в Україні всі ЗМІ почали більше приділяти уваги його висвітленню, але в державних медіа-компаніях частка новин про Україну була набагато більшою, ніж в незалежних ЗМІ та тих, що потенційно можуть піддаватися державному впливу.

Таким чином, статистична база дослідження включає 3,9 млн статей у 48 російськомовних онлайн-виданнях, 2,17 млн інтернет-користувачів, що переглядали новини, 26,54 млн переглядів сторінок онлайн-видань новин опублікованих російською мовою.

Любителі пропаганди та цензури

В результаті проведеного дослідження автори отримали наступні результати. Тільки 37% користувачів медіа-ресурсів віддають перевагу ідеологічно забарвленому представленню новин про кризу в Україні, але коли насиченість ринку новинами про Україну різко збільшується, то лише 27,76% користувачів віддають перевагу незалежним та незаангажованим ЗМІ, а 50% читачів відверто віддають перевагу внутрішньо чутливим новинам про опозиційних лідерів, політичні протести та корупцію.  

У результаті розрахунків науковці прийшли до висновку, що у випадку відсутності прямого контролю (ангажованості та цензури), державні ЗМІ могли б збільшити свою частку медіа-ринку на 17%, що вимірюється $15,7 млн виручки від розміщення реклами. Натомість, якби середня якість подачі контенту державних ЗМІ була б такою ж, як якість контенту незалежних ЗМІ, вони б займали на 42,8% меншу частку медіа-ринку (що еквівалентно $39,5 млн).

Можемо констатувати, що саме якість представлення інформації є головною причиною попиту на контент державних ЗМІ.

Сила брендів

Державні медіа-компанії в середньому займають частку ринку від 21,98% до 33,1% користувачів, що свідчить про їхній суттєвий вплив на громадську думку. В дні, коли в ЗМІ висвітлювались новини про опозиційних лідерів, наближених до Путіна олігархів державні ЗМІ додатково завойовували увагу від 19,7% до 29,7% онлайн-аудиторії, яка зазвичай віддає перевагу незалежним ЗМІ.

Переважна більшість споживачів інтернет-контенту віддає перевагу новинам про кризу в Україні у ЗМІ з меншим провладним впливом (60,42%) і у ЗМІ з меншим рівнем провладної схильності (51,78%). Величезна кількість користувачів медіа ресурсів, а саме 72,24%, віддають перевагу більш ідеологічно однаковим провладним джерелам новин у період, коли частка новин про Україну зростає. Тобто лише 27,76% користувачів у період збільшення уваги в ЗМІ до України віддають перевагу незалежним та незаангажованим ЗМІ. Автори дослідження роблять висновок про те, що російські користувачі полюбляють дивитися одну й ту ж інформацію на різних онлайн-ресурсах новин. Саме це обумовлює попит на ідеологічно схильні ЗМІ.

Отримані результати свідчать про те, що відмінності у якості подачі інформації державних ЗМІ та незалежних ЗМІ відіграють більш важливу роль у формуванні попиту на новини державних медіа-компаній, ніж ідеологічні відмінності. Результати дослідження свідчать, що влада може успішно контролювати медіа-компанії та мати досить потужний медіа-вплив на громадськість, незважаючи на існування незалежних ЗМІ. На російському медіа-ринку контрольовані державою ЗМІ утримують суттєву частку ринку навіть незважаючи на те, що переважній частині користувачів інформації не до вподоби їхня ідеологічна схильність.



Социальные комментарии Cackle