Перші ОТГ Львівщини: чому одним вдалося більше, ніж іншим

20.04.2018 Розмір шрифту: [+] [-]
Перші ОТГ Львівщини: чому одним вдалося більше, ніж іншим

Жодна із громад Львівщини не потрапила до 20-ки і навіть 50-ки загальноукраїнського рейтингу фінансової спроможності ОТГ, який склали експерти групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні за підсумками 2017 року (загалом у рейтингу 366 ОТГ).

У рамках децентралізації на Львівщині вже утворено 35 об’єднаних громад. Найактивнішим цей процес був у 2015 році – тоді з’явилися 15-ть. Стати повністю самостійними вдалося далеко не всім. Серед успішних на Львівщині називають Тростянецьку, Мостиську, Давидівську, Новокалинівську ОТГ. Вони всередині загальноукраїнського рейтингу. Шість утворених в області громад (Вільшанецька, Новоміська, Волебаранецька, Луківська, Чуквінська та Міженецька) – у списку фінансово неспроможних, їх бюджети дотуються на понад 50%.

Новокалинівська та Луківська ОТГ у Самбірському районі – серед перших утворених на Львівщині. Одну називають успішною і ставлять як приклад для наслідування, а іншу – фінансово неспроможною.

Кореспондент IA ZIK поцікавилася, як живуть ці дві утворені на старті реформи ОТГ Львівщини? Чому одній вдається більше, а іншій – ні?

Новокалинівська об’єднана територіальна громада



Утворена у 2015 році з адміністративним центром в місті Новий Калинів Самбірського району. До складу об’єднаної територіальної громади входять вісім населених пунктів. Площа – 108,3 кв км. Чисельність – 7,4 тис. мешканців, доходи на одного мешканця за 2017 рік – 2773 грн, рівень ротаційності – 0%, капітальні видатки на одного мешканця – 2210 грн, питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах – 30,3%. 126 місце у загальноукраїнському рейтингу із 366 ОТГ. Голова громади – Богдан Юзвяк.

Доходи

Громада самодостатня. «Ми самодостатній, незалежний від держави орган місцевого самоврядування, – констатує голова Новокалиніської ОТГ Богдан Юзвяк. – Інші громади мають дотації вирівнювання, щоб вирівняти доходи і видатки, а ми в цьому плані самодостатні – нам не треба чекати на державні кошти. Ми ще дотуємо державу (реверсна дотація) майже у розмірі 1 млн грн».

Основні платники податків – фірма «Барком», військова частина, комунальні підприємства.

Видатки

На території ОТГ діють такі об’єкти соціально-культурного призначення: Новокалинівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги; Новокалинівський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; Новокалинівське виробниче управління ЖКГ; три школи; сім Народних домів, сім бібліотек, три амбулаторії, чотири – ФАПи.

У громаді пішли на непопулярний крок – закрили малокомплектну дев’ятирічну Малобіленецьку школу, де навчалося лише 29 дітей.

«Ми покращили якість освіти через довезення дітей до іншої школи, – каже Б.Юзвяк. – Для зняття напруги харчуємо усіх дітей, яких довозимо. Люди зрозуміли, що двоє дітей у старшому класі – це не є клас, немає змагальності у навчанні, конкуренції. Люди погодилися, діти задоволені, беруть участь у гуртках і виступах, задіяні до життя громади».

У 2018 році субвенція від держави на інфраструктуру для Новокалинівської ОТГ становить 1,472 млн грн.

«У 2017 році мали субвенцію 1,8 млн грн. Кошти витратили на будівництво дитсадка, – розповідає Б.Юзвяк. – В обласному конкурсі мікропроектів участі не брали, тому що там потрібне співфінансування за рахунок мешканців – ми не збираємось цього робити. Відмовилися від такого, бо розуміємо, що люди не настільки багаті, щоб у них збирати гроші».

Що вдалося?

Будівництво садочка у Новому Калиневі. Фото: newkaliniv.in.ua/Тарас Баранецький

Найбільшим досягненням об’єднаної громади голова називає відновлення роботи бюджетної сфери, ФАПів, дитячих садочків у кожному селі. Дошкільною освітою охоплено 130 дітей. Цьогоріч у громаді планують відкрити новий дитячий садок на 160 дітей. Відтак, зі слів Б.Юзвяка, усі діти зможуть відвідувати дитсадки.

«Люди не розчаровані об’єднанням, – каже голова громади. – Люди бачили, що соціальна сфера занепадала. Ми зараз її відновили, привели у достойний вигляд будівлі. Мешканці бачать зрушення, вірять нам. А ми стараємося для них. Проблема – ніколи не буває багато грошей. Дороги у поганому стані, потрібно велику кількість коштів, яких на сьогодні немає. Але ми віримо, що рано чи пізно буде відновлено усю інфраструктуру, у тому числі дороги. Сподіваємось на розвиток».

Луківська сільська об’єднана територіальна громада

Утворена у 2015 році у Самбірському районі Львівської області через об’єднання Купновицької та Луківської сільських рад. Адміністративний центр – село Луки. Площа – 54,7 кв км. Чисельність населення – 3,6 тис. мешканців. Власні доходи на одного мешканця за 2017 рік – 713 грн, рівень дотаційності – 44,6%, капітальні видатки на одного мешканця – 845 грн, питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах – 55,9%. 360 місце у загальноукраїнському рейтингу із 366 ОТГ. Голова громади – Марія Федак.

Доходи

Луківська ОТГ повністю забезпечити себе фінансово не може, дотаційна на 52%. Не вдається самостійно зводити кінці з кінцями, бо громада маленька (менше ніж 5 тис. населення). Великого бізнесу, АЗС на території не має, як і великих бюджетних структур. Тому й невеликі надходження податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), який є основним для місцевих бюджетів.

«Основні доходи від оренди землі, підприємців, які мають магазини, гуртовню, – розповідає М.Федак. – Найбільшим платником податків є агрофірма – платить ПДФО та за оренду земель. Є на території кузня, яка платить податок у бюджет Львова, бо там зареєстрована. Переконуємо підприємця платити податки у місцевий бюджет».

Видатки


На території ОТГ є школи, Народні доми, які потрібно утримувати.

«Є п’ять шкіл, зокрема, один НВК, при якому є дитячий садок на 46 місць. Школи утримуємо за рахунок освітньої субвенції. Дитячий садок фінансується з місцевого бюджету. На зарплату вчителям у 2016 році ми з власних доходів доплатили 1 млн грн та 1 млн грн на зарплату техпрацівникам шкіл. У 2018 році на зарплати вчителям бракує 450 тис. грн. Думаю, до кінця року ми закриємо своїми грішми і не будемо просили в департаменту фінансів додаткову дотацію», – розповідає М.Федак.

З її слів, питання про оптимізацію чи закриття малокомплектних шкіл у громаді не стоїть.

«У НВК – 200 дітей, дві школи II ступеня – 63 і 59 дітей, школа I ступеня 33 дитини і 17 дітей. Це не є маленькі школи», – вважає голова громади.

Що вдалося?

«Практично за 20 років ми того не зробили, що за останні два роки», – зауважує М.Федак.

У 2016 році громада отримала 2,8 млн грн інфраструктурної субвенції від держави, у 2017 році – 1,8 млн грн. Коштом цієї субвенції у 2017 році зробили чотири проекти.

«За час після об’єднання зробили фасад школи, Народного дому у Луках, цього року перед Великоднем включили вуличне освітлення у Луках і Загір’ї. Цього року плануємо у Купновичах – віддаленому населеному пункті – перекрити Народний дім і замінити вікна, у Ваньковичах – у школі і облаштувати дитячий майданчик, в Острові – фасад початкової школи, у Луківському НВК – завершити фасад», – розповідає голова громади.

На обласний конкурс мікропроектів ОТГ не подавалася. Коштом субвенції на соціально-економічний розвиток (600 тис. грн) облаштували фасад Народного дому.

Зі слів голови громади, попри те, що Луківську ОТГ називають фінансово неспроможною, люди не розчарувалися в об’єднанні, оскільки побачили переваги.

«Фінансово спроможна – це означає, що на території громади мають бути усі структури, як у районі. Щоб у нас була поліція, пожежна служба, соціальний захист – ми собі цього дозволити не можемо, – каже М.Федак та додає: «Головне наше досягнення – покращили об’єкти інфраструктури. Коли ми не були об’єднані, сільська рада могла зробити один проект на рік. А так у кожному населеному пункті ми щось робили. Загалом на 6-7 млн грн. Цього року плануємо десь на 2 млн грн. Раніше сільська рада могла розраховувати на 200-300 тис. грн. Люди не розчарувалися – об’єднання нам дало великий плюс».

Консультант з фінансових питань Офісу реформ у Львівському відділенні Асоціації міст України Ярослава Пишник аналізує, чому Новокалинівська ОТГ стала успішною, а Луківська – ні:

«По-перше, у цих громадах різні стартові умови. Хоча ці громади об’єднали практично однакову кількість населених пунктів, Новокалинівська громада практично удвічі більша, ніж Луківська за кількістю населення та площею. У Новокалинівській громаді стартові можливості кращі тим, що центр громади – місто, там розміщена військова частина, яка забезпечує до бюджету левову частку податку з доходів фізичних осіб. Якщо абстрагуватися від ПДФО і проаналізувати доходи, які повністю залежать від роботи керівництва громад, то, для прикладу, надходження єдиного податку за 2017 рік у Луківській громаді зросли у два рази, а у Новокалинівській – у 3,6 раза. Хоча в обох громадах є можливості для розвитку підприємництва. Щодо плати за землю – цей податок теж повністю залежить від роботи апарату громади. Якщо порівняти надходження 2017 року до 2015 року, у Луківській громаді надходження зросли на 107%, а у Новокалинівській – у 2,8 раза. Це свідчить про те, що не надається належна увага використанню такого основного ресурсу як земля у Луківській ОТГ. Напевно, їм треба переглянути ставки податку за землю, договори оренди. Це все має бути робота апарату громади щодо наповнення бюджету.

Якщо взяти доходи на одного мешканця у Луківській громаді – 720 грн, у Новокалинівській – 2,767 тис. грн. Це майже у чотири рази доходи на одного мешканця у Новокалинівській громаді зросли.

Рівень дотаційності громад: Луківська – 52% живе за рахунок дотації з державного бюджету, Новокалинівська ОТГ – 13% у 2017 році, а у 2018 році одна із трьох громад, які мають певну суму вилучення – реверсної дотації.

Якщо порівняти капітальні видатки (видатки розвитку громади) – це шокуючі цифри. У 2017 році капітальні видатки Луківської громади склали лише 3,3 млн грн, Новокалинівської – 18,3 млн грн.

Вважаю, що малі громади, якщо не будуть працювати над наповненням бюджету за згаданими двома видами доходів та ПДФО – у них єдиний шлях – іти на процес приєднання до більш фінансово спроможної громади. Протягом кількох років громади отримують субвенцію на розвиток. Ця субвенція зменшується. Мінрегіонбуд підготував проект змін до закону про добровільне об’єднання, де йдеться про те, що лише протягом п’яти років з часу утворення ОТГ будуть отримувати інвестиційну субвенцію на розвиток. В іншому випадку їх чекає тільки процес приєднання.

У Луківській ОТГ об’єдналися глибоко дотаційні сільські ради. Звичайно, вони можуть працювати над збільшенням дохідної частини і зменшити рівень дотаційності. Але, думаю, стати повністю фінансово забезпеченою ця громада не зможе, як і інші маленькі громади нашої області, утворені переважно у 2015 році».

Експерти з децентралізації та фінансового моніторингу, які готували загальноукраїнський рейтинг, теж зазначають: успішними стали переважно великі громади, або ті, на території яких є великі платники податків.

«Аналіз свідчить про те, що найнижчі показники фінансової спроможності характерні для більшості невеликих громад. Виняток становлять окремі невеликі громади на території, яких розміщені бюджетоутворюючі підприємства та потужні підприємства реального сектору економіки.

Наявність закономірності між фінансовою спроможністю та чисельністю населення громади можна пояснити тим, що у великих громадах більш вигідно розвивати малий та середній бізнес, оскільки там є достатній трудовий ресурс, більш ємний місцевий ринок збуту товарів і послуг та кращі перспективи для сталого розвитку громади.

Великі громади мають більший потенціал та більше можливостей для забезпечення належного утримання об’єктів інфраструктури, функціонування закладів та установ комунальної власності, а органи місцевого самоврядування можуть забезпечити надання якісних публічних та комунальних послуг».

Наталія Шутка,
IA ZIK

Социальные комментарии Cackle
Copyright@2015 by Djerela. All Rights Reserved. RSS