425 днів без російського газу: завдяки самообмеженню, утепленню, скороченню виробництва

25.01.2017 Розмір шрифту: [+] [-]
425 днів без російського газу: завдяки самообмеженню, утепленню, скороченню виробництва

Київ – Україна пройшла більш ніж половину опалювального сезону без імпорту російського газу і маючи менш наповнені підземні газові сховища, ніж торік, свідчать дані уряду та європейських газових операторів. Утім, до такого зменшення потреби в енергоносіях призвело не стільки використання енергоощадних технологій, скільки кризові явища в українській економіці, стверджують експерти. Частина з них наголошує, що економія газу, тепла і електроенергії є передовсім заслугою простих українців, які намагаються за допомогою енергозбереження захиститися від підвищених тарифів. Приватні енергосервісні компанії, зі свого боку, стверджують, що мешканці середньостатистичної багатоповерхівки можуть удвічі економити на комунальних послугах за рахунок термомодернізації будівлі. Зі свого боку, Державне агентство з енергоефективності звітує про збільшення кількості домогосподарств, які долучаються до урядової програми з енергозбереження.



10,47 мільярдів кубометрів газу залишається в українських підземних сховищах, свідчить статистика державного оператора «Укртрансгаз».

В останні дні Україна відбирає зі сховищ від 55 до 65 мільйонів кубометрів газу за добу, понад 40 мільйонів кубів імпортує, і більш ніж 50 мільйонів – видобуває з власних родовищ. Якщо нинішні темпи використання газу збережуться, то до кінця опалювального сезону Україна використає менше 5 мільярдів кубометрів накопичених запасів газу, при цьому ще близько 5 мільярдів – це технічний газ, який не можна піднімати зі сховищ без шкоди для газотранспортної системи, пояснюють експерти.


Тим часом фахівці Укргідрометцентру прогнозують кількаденне похолодання відсьогодні: в ніч з 25 на 26 січня температура впаде до -20, а у східних областях до -24 градусів за Цельсієм. Після короткого потепління холоди продовжаться з 29 січня до перших днів лютого, стверджують синоптики.

Ще восени Гідрометцентр спрогнозував, що нинішня зима буде трохи теплішою за середньостатистичну, однак для неї будуть характерні різкі, але нетривалі похолодання.

В умовах холодів Україна збільшує добове споживання газу, передовсім на потреби опалення. Саме до різких перепадів погоди українська теплогенерація недостатньо готова, визнавали на початку зими експерти, серед яких і експерт з енергоефективності «Реанімаційного пакету реформ» Святослав Павлюк.

У Росії погрожують «відключити газ», якого Україна не купує: чи може йтися про припинення транзиту до ЄС?

Утім, не меншим викликом, ніж різке настання сильних морозів, є можливість недружніх дій з боку Росії в газовому секторі.

Так, днями член комітету російської Держдуми з міжнародних справ Віталій Мілонов заявив, що Україні варто перекрити поставки газу через «небажання віддавати борг». Ідеться про рахунок на 5,3 мільярда доларів США за невибраний газ за принципом контракту «бери або плати», який виставив українському «Нафтогазу» російський «Газпром». Раніше в «Нафтогазі України» заявили, що не збираються до рішення Стокгольмського арбітражу оплачувати цей рахунок «Газпрому».

«Якщо Україна не віддає борг, то треба почати вилучати її майно на території Росії, обмежити подачу газу», – зазначив російський депутат.

З цього приводу в «Нафтогазі України» іронізують, що такі погрози лунають на 420-й день припинення імпорту російського газу.




25 січня – 425-й день, як Україна не закуповує російського блакитного палива. Російські посадовці та частина українських експертів стверджують, що Україна перекуповує в Євросоюзі російський газ. Утім, на єдиний ринок ЄС блакитне паливо надходить з різних джерел, і, зокрема, видобуток газу на півночі Європи наразі перевищує частку російського імпорту.

Навіть у російському підприємстві «Газпром» визнають, що частка російського газу на європейському ринку – близько третини.

Україна на початку опалювального сезону накопичила понад 14 мільярдів кубометрів газу, і цього, як виявилося, достатньо для власних потреб, стверджує експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Однак за його словами, якщо в лютому і березні будуть сильні тривалі холоди в Україні або в ЄС, то запасів у сховищах буде недостатньо для стабілізації обсягів транзиту, і «Україна поставить під сумнів свою ефективність як транзитна країна».

Якщо будуть тривалі морози в лютому-березні – під питанням буде ефективність України як транзитної держави
Юрій Корольчук

 «Ідеться про запас 10,5 мільярдів кубометрів, це достатній рівень. Але раніше за таких умов Україна імпортувала два мільярди кубів на місяць, тобто удвічі більше, ніж тепер. Зараз Україні не потрібен великий імпорт, але причина – не енергоефективність і утеплення будівель, а падіння промисловості. На початок опалювального сезону було накопичено 14 мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах, і цього вистачає з головою. Але для підтримки російського транзиту – це критично. Якщо будуть тривалі морози в лютому-березні – під питанням буде ефективність України як транзитної держави. Країна може виявитися нездатною підняти додатковий газ із сховищ для покриття пікових навантажень, якщо транзит буде більшим, ніж зараз», – попереджає експерт.

Зі свого боку, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, а також керівництво компанії «Нафтогаз України» припускають, що російський «Газпром» може вдатися до шантажу, обмежуючи транзит газу до України, і в цих умовах не можна виключати посиленого використання газу з українських підземних сховищ.




Наприкінці минулого року міністр енергетики Росії Олександр Новакстверджував, що транзит газу через Україну стає ризикованим, зокрема, через рішення українського суду оштрафувати «Газпром» за зловживання монопольним становищем на українському ринку транзиту газу. Після цієї заяви спостерігалися періодичні збільшення частки російського транзиту в обхід України, через газогін «Північний потік».

Українці економлять і утеплюються не так завдяки допомозі влади, як через високі тарифи – експерти

Державне агентство з енергоефективності звітує про збільшення кількості домогосподарств, які долучаються до урядової програми з енергозбереження.

Так, з початку року до Урядової програми з енергоефективності долучилися 19 ОСББ, та залучили на енергоефективні заходи понад один мільйон гривень, тобто в півтора раза більше, ніж у січні минулого року. За весь час дії програми до неї долучилися 648 ОСББ. Зменшення споживання газу було і є пріоритетом держави, ідеться у коментарі, який надало Держенергоефективності на інформаційний запит Радіо Свобода.

«За останні два опалювальні періоди населенням, бюджетною сферою та підприємствами теплокомуненерго зменшено та заміщено 7,2 мільярда кубометрів газу або 30% (без врахування зони АТО). Все це завдяки комплексу заходів адміністративного та стимулюючого характеру, впроваджених урядом. Це і введення в експлуатацію нових об’єктів теплової енергетики, що працюють з використанням будь-яких видів палива та енергії (крім газу), і встановлений стимулюючий тариф у бюджетній сфері для виробників тепла з інших, крім газу, видів палива та енергії, і запроваджена програма стимулювання населення та ОСББ до впровадження енергоефективних заходів», – зазначається в документі.

У Держенергоефективності запевняють, що держава та західні донори контролюють, наскільки ефективно і без зловживань використовуються «теплі» інвестиції. 70% ОСББ та 65% приватних домогосподарств досягли значної економії енергоресурсів та зменшили витрати на комунальні послуги, визнають у відомстві й додають, що йдеться про економію на комунальних послугах приблизно удвічі.


Інфографіка з офіційного сайту Держенергоефективності України

25 січня віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко звітує про дії уряду щодо енергоефективності та співпрацю у цій сфері урядових структур, ОСББ, міжнародних організацій – на національному форумі «Можливості та інновації для міського розвитку».

Водночас недержавні експерти визнають, що є дві складові економії газу та інших енергоресурсів в Україні, навіть якщо враховувати війну і втрату контролю за частиною територій. Так за останні три роки споживання основних секторів економіки зменшилося через спад виробництва, пояснює Святослав Павлюк, експерт з енергоефективності «Реанімаційного пакету реформ». Водночас, за його словами, житлово-комунальний сектор скоротив споживання енергоресурсів на третину за рахунок економії, термомодернізації будівель енергозбереження, переходу на альтернативні джерела опалення. Українців стимулює до цього передовсім зростання тарифів, стверджує Святослав Павлюк.

Інструментом підтримки енергоефективності стало підвищення цін на енергоносії, яке просто мотивує людей економити
Святослав Павлюк

 «Інструментом підтримки енергоефективності стало підвищення цін на енергоносії, яке просто мотивує людей економити, ставити більш ефективне обладнання, в тому числі твердопаливні котли, а також утеплювати будинки. Урядова ж політика залишається невизначеною. Не йдеться про створення департаментів енергоменеджменту й системи енергоаудиту в Україні. Не йдеться про спроможність міст формувати інвестиційні проекти у галузі енергоефективності», – каже експерт.

Павлюк додає: якщо Україна не скоротить питоме споживання енергії у помешканнях – просте заміщення газу відходами деревини є проблематичним. Експерт пояснює, що Україна має нижчу залісненість території, ніж Швейцарія та країни ЄС, які є зразком енергоефективності. Тому деревні паливні брикети в Україні не є універсальним замінником для газу в опаленні.

Олексій Кучеренко, екс-міністр житлово-комунального господарства, зі свого боку, нарікає на те, що в жителів українських міст здебільшого немає поквартирних лічильників споживання тепла, і що найчастіше громадяни позбавлені можливості регулювати обсяги його споживання.

«Тому сьогодні нам нав’язують стільки тепла, скільки потрібно монополісту, а не стільки, скільки потрібно нам», – визнає екс-міністр.

Він скептично оцінює і темпи термомодернізації житла.

Держава не дала сьогодні українцям реальних механізмів для енергозбереження
Олексій Кучеренко

«Проекту масової реалізації утеплення багатоквартирних будинків сьогодні не існує. Є поодинокі проекти, у яких за рахунок місцевого та державного бюджетів близько 80 % компенсується, але вони швидко не спрацюють, – каже експерт. – Так, збільшення ціни на газ, а відповідно і ціни на тепло, само по собі стимулює. Але держава не дала сьогодні українцям реальних механізмів для енергозбереження. Люди здебільшого «дістають заначки», тобто проїдають фінансові ресурси, а це шлях в нікуди, адже платежі за житлово-комунальні послуги мають бути в першу чергу з доходу», – пояснює Олексій Кучеренко.

Він апелює до даних бюджету 2017 року: ідеться про те, що там перебачено понад 50 мільярдів гривень на субсидії, а на все енергозбереження – 400 мільйонів. Це є ознакою того, що держава обрала неправильну стратегію та пріоритети щодо житлового сектору, констатує Кучеренко.

Українцям варто об’єднуватися в ОСББ, проводити енергетичний аудит та модернізувати своє житло, залучаючи різні джерела фінансування, від власних коштів до кредитів та грошей інвесторів, радить Сергій Свистюк, менеджер з управління проектами компанії ДТЕК ЕСКО, яка інвестує в енергоефективність будівель та навчає представників ОСББ основам енергоаудиту. Після термомодернізації мешканці будинку отримують щонайменше 40% економії на комунальних послугах, стверджує Свистюк.

«Термін окупності комплексної модернізації, яка включає і стіни, і перекриття, і вікна, і систему опалення, і освітлення – від чотирьох до шести років. Власники будівель або бояться, або їм щось заважає знайти джерело фінансування. Тобто це можуть бути не лише кредити, а й енергосервісні угоди (ідеться про послуги енергосервісних компаній (ЕСКО) – ред.). Тобто, для термомодернізації є інвестори», – наголошує представник енергосервісної компанії.







За словами Свистюка, споживання тепла є найбільшою витратою на утримання житла. Зекономити його дають змогу прилади обліку, встановлення індивідуального теплового пункту (який автоматично регулює подачу теплоносія в будинок), утеплення комунікацій, а також стін, даху, цоколю та перекриттів, заміна вікон та забезпечення ефективної вентиляції. Часто за рахунок вентиляції втрачається до 40% тепла будівлі. За умови застосування рекуператорів (приладів, що забезпечують теплообмін між потоками повітря назовні та всередину), можна значно зменшити ці витрати, визнає фахівець енергосервісної компанії.

Найгірше, що можна зробити – це «клаптикове утеплення»: тоді частина стіни зберігає тепло, частина – промерзає, і виникають місточки холоду й мікротріщини, які поступово руйнують будівлю, визнає фахівець.

Однак якісна термомодернізація житла має початися з енергоаудиту. Експрес-аудит можуть зробити самі мешканці, пройшовши відповідне навчання, тоді як всеохопну оцінку енергоспоживання будинку виконують лише сертифіковані енергоаудитори, підсумовує Сергій Свистюк.

Зі свого боку, Святослав Павлюк визнає, що енергосервісні компанії є непоганим варіантом для реалізації проекту енергоаудиту і термомодернізації житла. Водночас він наголошує, що ЕСКО не є джерелом фінансування проекту, воно організує процес та створює проект, який готові прокредитувати банки, і працює за рахунок майбутньої економії, яку забезпечить термомодернізація будинку. Водночас уряд сприймає ЕСКО як джерело фінансування енергетичної модернізації житла, а це є помилковим розумінням, визнає Павлюк.

До урядових програм з термомодернізації житлових будинків, частину коштів на яку дають уряд, частину – мешканці, банк або інвестор, за період роботи цих програм долучилися 648 ОСББ, які залучили на утеплення будівель понад 78 мільйонів гривень.

Євген Солонина

Социальные комментарии Cackle
Copyright@2015 by Djerela. All Rights Reserved. RESS